Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
12.02.2013 04:16
Підготовка інтелектуалів та інформаційне суспільство
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- На росії існує лише одна церква - це терор Володимир Горковенко вчора о 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов вчора о 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков вчора о 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак вчора о 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова вчора о 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко вчора о 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер вчора о 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін вчора о 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного Станіслав Нянько 28.05.2025 13:13
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1142
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 167
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 144
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 137
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 136
Популярне
-
Нове житло на межі зникнення. Що говорить статистика про кризу на ринку нерухомості
Бізнес 8705
-
Рейтинг країн за тривалістю життя у 2025 році: лідери, аутсайдери та розрив у десятки років
Інфографіка 7384
-
Український банкір будує село в Карпатах: що він думає про економіку, ризики й інвестиції
Бізнес 6807
-
Менше скролити — більше жити: чому мінімальний скролінг став новим трендом серед блогерів
Життя 3759
-
Вибори у Польщі – аборти, повії та наркотики. Чи збереже новий президент підтримку України
3446
Контакти
E-mail: [email protected]