Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
12.02.2013 04:16
Підготовка інтелектуалів та інформаційне суспільство
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.
Підготовка інтелектуалів спирається на трансформовану традиційну педагогіку вищої школи із застосуванням новітніх інновацій.Серійне виробництво висококласних фахівців, які могли б «закрити» діри у вітчизняній і світовій науці, економіці і інших сферах людської діяльності, можна налагодити на базі напрацювань вітчизняної системи освіти із залученням учених на концептуальному рівні силами працівників вищої освіти, які ще збереглися в Україні. Складність полягає в тому, що дотепер офіціоз соромливо умовчує про необхідність введення елітної освіти – підготовки носіїв інструментального знання, вихідцям з якого не треба «вчитися все життя в системі післядипломної освіти», тому що вони самі здатні освоювати нові знання без наставників.
Повна «болонізація вітчизняної освіти» допоможе нам увійти до європейського співтовариства, але значно знизить експортний потенціал України (можливість стати експортером учених найближчим часом). Саме тому, швидше за все, необхідно зосередити зусилля держави на збереження і кардинальне посилення освіти в декількох освітніх центрах з урахуванням сучасних умов, однією з яких є неминуча інформатизація стаціонарної освіти. Навряд чи це будуть центри освіти в столиці. Зарубіжний досвід показує, що більшого успіху добиваються все ж таки освітні центри, розташовані в місцях з малою кількістю «відволікань» молоді.
Традиційна структура вищої освіти практично себе вичерпала із технічних і соціально-психологічних причин. До соціально - психологічних причин можна, мабуть, віднести узятий освітою курс на особистісність у навчанні, що привів до банальної індивідуалізації і шокової моделі двохсуб'єктного педагогічного процесу. До технічних причин слід віднести появу комп'ютера.
Фактично, реформа в освіті стала необхідною «ще вчора», тобто сьогодні може виявитися запізнілою. Новітній варіант законопроекту про вищу освіту лише закріплює негативні риси сучасного становища. Нас виручає тільки те, що інші європейські країни також знаходяться не в кращому положенні; і вони, судячи з того, що доступно на освітніх сайтах, в основному «зациклені» на дистанційному навчанні. В той же час будь-який аспект освіти належить перегляду і реформуванню, починаючи з навчального плану і закінчуючи змістом документа про освіту (диплом?), який за болонською декларацією повинен бути одночасно і свого роду рекомендаційним листом.
Вельми характерним слід вважати, що необхідність реформи є наявною, а її спрямованість не цілком зрозуміла. Ясно одне: реформа повинна бути системною і зачіпати формальні, структурні, сутнісні і економічні проблеми освіти. Слід визнати відмінність між стаціонарною і дистанційною освітою, між підготовкою практиків і носіїв інструментального знання. Форма вищої освіти також повинна зазнати зміни – необхідно усилити індивідуальний аспект навчання, тим самим залишити за лекцією тільки методологічну, настановну і направляючу функції, віднявши у неї демонстраційно-інформаційні якості, і тоді лекція знайде своє чільне місце. Навряд чи можна визнати задовільним перенасичення навчальних планів неймовірною кількістю дрібних курсів, що веде до невиправданого перевантаження студентів в сесійний період, це питання потрібно вирішувати в терміновому порядку і не за рахунок екстенсивного розвитку і збільшення термінів навчання. Створення іншої концепції інформатизації стаціонарного навчання, відмінної від прийнятої з базуванням на мережні технології стає необхідним, мережні технології повинні залишатись допоміжними. Така концепція є, хоча і не отримала ще достатнього визнання.
Для успішного розвитку вищої освіти ми повинні повернутися до педагогіки Сократа і Аристотеля, але озброєні сучасним знанням і інструментарієм!
Висновки.
1. Інформаційне суспільство, держава і великий бізнес потребують великої кількості спеціалістів – носіїв предметного знання, тому практично всі заходи щодо реформування вищої освіти спрямовані на удосконалення підготовки саме таких фахівців.
2. Підготовка інтелектуалів потрібна для подальшого розвитку потенціалу цивілізації і суспільства, але передбачається лише у лабораторно-мануфактурному вигляді.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Не так страшен Трамп... Володимир Стус вчора о 20:37
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз вчора о 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова вчора о 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук вчора о 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв вчора о 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова 05.02.2025 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
Топ за тиждень
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 162
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 88
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 77
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 71
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 70
Популярне
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 6764
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2272
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1951
-
"Фінансуванням РФ покриті майже всі області": Глава фінмоніторингу про справу Новинського
Бізнес 1905
-
"Хай голосують, мені все одно". Галущенко – про постанову щодо його звільнення
Бізнес 1877
Контакти
E-mail: [email protected]