Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
16.11.2020 12:13

Україна – не Італія: поганий інвестклімат та непослідовна податкова політика

Директор департаменту конкурентоспроможності бізнесу Федерації роботодавців України

Високі податки і штрафи зупиняють великі інвестиції.

У Антона Павловича Чехова є таке оповідання «Скрипка Ротшильда». Головний герой, починає робити «аудит» свого життя і рахувати, скільки грошей він міг би заробити, але не заробив: «Можно было бы завести рыбные ловли, а рыбу продавать купцам, чиновникам и буфетчику на станции и потом класть деньги в банк; можно было бы плавать в лодке от усадьбы к усадьбе и играть на скрипке, и народ всякого звания платил бы деньги; наконец, можно было бы разводить гусей, бить их и зимой отправлять в Москву; небось одного пуху в год набралось бы рублей на десять. Но он прозевал, ничего этого не сделал. Какие убытки! Ах, какие убытки!».

Згадує він також свою померлу дружину, якій за все життя не сказав доброго слова, яку постійно бив і за стільки років не подарував жодного подарунка. І такий сум, така вселенська туга огортають головного героя, що і він невдовзі помирає.

Це сумне оповідання згадалося мені минулого тижня, коли я слухав звіт нашого прем’єр-міністра Дениса Шмигаля під час презентації аудиту української економіки. В основному звіт був про те, скільки грошей Україна могла би заробити, але не заробила.

«1 трлн доларів ВВП за 10 років - це нереалізований потенціал нашої країни. 1 трлн втратили всі громадяни країни через постійні зміни векторів, незавершені реформи, відсутність довгострокової економічної стратегії, корупцію, неефективне управління» - жалівся Денис Шмигаль.

Ще прем’єр-міністр багато і довго говорив про те, що треба було давно перейти від суто сировинної моделі економіки до виробництва високотехнологічної продукції, про те, скільки мільярдів доларів прямих іноземних інвестицій могло бути залучено, скільки нових робочих місць могло бути створено.

Про 407 млрд. доларів нереалізованого потенціалу у зовнішній торгівлі. Про 409 млрд. доларів – у паливно-енергетичному комплексі. Про те, що врожаї вже давно можна було б збільшити в 2-3 рази… «Какие убытки! Ах, какие убытки!».

Але так само як головний герой Чехова від цифр недоотриманого прибутку перейшов до спогадів про свою дружину і про своє несправедливе ставлення до неї – так само і я почав згадувати усе те «добре», що зробила держава для українського бізнесу за останні роки – аби цей величезний потенціал – аж на 1 трлн доларів – реалізувати.

Відразу пригадався нещодавній закон №466, який посадив багато різних галузей – від айтішників до металургів, від тютюнової галузі до фактично кожного українського експортера – на дуже «короткий ланцюг» наших податківців. Про правило «ділової мети» згадував. Про те, як податковий комітет Верховної Ради по суті проігнорував всі негативні сигнали від провідних бізнес-асоціацій України під час прийняття цього закону.

Згадався тиск на великих інвесторів зі сторони державних органів. У тій же тютюновій галузі – як тільки було завершено трирічну судову тяганину між податківцями і «Філіп Морріс Україна» шляхом підписання затвердженої Кабінетом Міністрів Мирової Угоди так одразу Антимонопольний комітет відкрив справу про начебто державну допомогу. Тобто відновлення порушених прав компанії цей орган розглядає як потенційну підтримку від держави. При тому, що податкове зобов’язання за цією справою не було узгоджене жодного дня. І не було у «Філіп Морріс Україна» зобов’язання сплачувати помилково донараховані Податковою суми до бюджету.

Ніхто в Антимонопольному комітеті навіть не подумав про те, що відсутнє джерело цієї можливої державної допомоги.

З таким успіхом, Антимонопольний комітет може відкрити справи про державну допомогу проти всіх платників податків, які домоглися скасування у судах незаконних донарахувань, що виписані податківцями.

Це не єдина дуже спірна справа з боку цього державного органу проти тютюнових компаній. Адже цього року Антимонопольний комітет браво звітував, як він оштрафував усіх найбільших іноземних інвесторів на тютюновому ринку на кілька мільярдів гривень – начебто за монополізацію ринку оптового продажу сигарет. Причому спочатку сам же Антимонопольний комітет дав офіційний дозвіл на таку монополізацію.

Згадував також, як під час мало не кожного бюджетного процесу різко підвищували акцизи.

Асоціативний ряд «органічно» завершив факт, як одним махом з 2021 р. держава піднімає акцизи на найбільш інноваційну і імовірно найменш шкідливу для здоров’я тютюнову продукцію – так звані ТВЕНи (тютюнові вироби для електричного нагрівання)  – відразу в 4 рази. Всупереч існуючій податковій практиці Євросоюзу і наявним висновкам контролюючих органів США.

І от згадавши це все, можна дійти до дуже простого висновку:

українській державі потрібні  гроші тут і зараз - через високі податкові платежі і драконівські штрафи, які потім не надходять до бюджету. Але їй не потрібні великі інвестиції.

Адже великі інвестиції «не живуть» там, де є непередбачуваність, свавілля і надмірний тиск.

Тій же «Філіп Морріс» українська влада по суті зарубала великий інвестиційний проект відкриття експортного хабу з виробництва і продажу сигарет з України за кордон. Хоча досі компанія намагається експортувати з України сигарети не тільки до країн Кавказу, але навіть в Японію.

А чи можна по-іншому?

Так, можна. От приклад Італії – не найбагатшої країни ЄС. Країни, де також є певні проблеми з побудовою правової держави, з корупцією. Але на відміну від України, тут до іноземних інвесторів ставляться з набагато більшим розумінням і повагою. Тут різко не підвищують податки. Тут не намагаються з усіх сил накласти необґрунтовані штрафи.  

А тому – тут не жаліються на недоотримані прибутки.

І мають результат – та ж «Філіп Морріс» нещодавно оголосила план відкриття у Італії нового Сервісного центру цифрової інформації. У його створення компанія планує інвестувати близько 100 млн євро (тобто більше 3,3 млрд грн). В рамках центру буде створено близько 400 нових робочих місць. Центр буде працювати над розвитком взаємовідносин із клієнтами компаній на основі цифрових і «хмарних» технологій.

Саме в Італії компанія відкрила свою першу високотехнологічну фабрику в Болоньї з виробництва ТВЕНів для IQOS. При цьому лише в Італії під цю фабрику компанія вже встигла розбудувати величезну мережу постачальників – близько 8 тисяч італійських компаній – у тому числі невеликих, які працюють у місцевому сільському господарстві.

А от в Україні зараз лише обговорюють можливість побудови такої фабрики з виробництва ТВЕНів. Хоча потужні промислові можливості є – зокрема, у компанії є фабрика з виробництва сигарет в Харківській області, яка б могла стати основою для розширення виробництва, освоєння нової високотехнологічної продукції, розширення мереж постачання і збільшення експорту виробленої в Україні продукції за кордон.

Щоправда, після різкого підвищення акцизів на ТВЕНи в 4 рази, запланованого на січень 2021 року, на цих планах, імовірно, також буде поставлено хрест.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.
Последние записи
Контакты
E-mail: [email protected]