Державна митна служба та бюрократія сильніша за здоровий глузд
Є у нас Клієнт - американська компанія, яка мала виробничі потужності під Києвом і якому я запропонував безоплатно передати майно українським військовим..
Є у нас клієнт - американська компанія, яка ще до початку повномасштабної війни мала виробничі потужності під Києвом. Підприємство спеціалізувалося на розробці та виготовленні робототехніки. До війни компанія мала склади, налагодила виробництво, але з початком бойових дій діяльність довелося зупинити. Втім на складах залишилася значна кількість електроніки, комплектуючих та обладнання.

Проблема полягала в тому, що це майно перебувало в митному режимі «переробка на митній території України» та після комплектації вже як готовий виріб мало бути відправлене покупцю закордон. Наші юристи засвідчили наявність форс-мажорних обставин і призупинили строки дії митного режиму, скасували накладені на клієнта митними органами штрафи. Відтоді час ішов, виробництво стояло, а комплектуючі та високовартісна електроніка поступово втрачали актуальність і цінність. Відновити виробництво було неможливо у зв’язку з дефіцитом фахівців даного профілю в Україні.
Щоб уникнути подальших витрат на оренду складів і одночасно допомогти війську, я запропонував американській стороні передати це майно українським військовим безоплатно. Після певних узгоджень американці погодилися - попри політичні та технічні нюанси, адже мова йшла про специфічні запчастини 2020–2021 років випуску. Ми ж взяли на себе питання взаємодії з митними органами.
На перший погляд, рішення про передачу військовим було простим: митниця приймає і передає військовим, яких ми знайшли по їх листу. Однак на практиці зіткнулися з класичним прикладом бюрократичного колапсу.
Митниця повідомила, що перед будь-якою передачею все майно необхідно описати та доставити на митний склад. Ми з партнером власним коштом, протягом тижня, провели повний опис усіх позицій (до речі, їх виявилося навіть більше, ніж було офіційно ввезено під митний режим - частину, очевидно, закуповували вже в Україні). Після цього двома вантажними бусами, загальною вагою близько чотирьох тонн, ми доставили обладнання на митний склад на Подолі.
Здавалося, процес зрушив із місця. Проте вже того ж вечора нам зателефонували представники митниці: експерта для звірки майна немає, коли він з’явиться - невідомо, тому все потрібно забрати назад. Ми змушені були повернути обладнання на склад клієнта.
Після цього військові, дізнавшись про ситуацію, вирішили допомогти: самостійно підготували документи, зробили додатковий опис майна й офіційно звернулися до митниці з проханням здійснити передачу безпосередньо з нашого складу. Проте митники наполягли, що передача можлива лише через їхній склад.
Ми вдруге доставили майно на склад митниці, оформили всі необхідні документи для передачі військовим. Але за деякий час військові повідомили, що митники почали висувати нові умови: погоджуються передати лише певну частину майна, вимагають додаткових погоджень і довідок, які взагалі не видають на практиці. У результаті військові відмовилися від участі в процесі, заявивши, що не мають часу на нескінченні бюрократичні кола.
Згодом митники звернулись до нас - тепер вже із вимогою забрати все майно назад, інакше буде нарахована плата за зберігання на митному складі.
Сьогодні головне питання полягає навіть не в тому, як пояснити цю ситуацію американським клієнтам, і не в фінансових витратах, які ми вже понесли. Питання у мене в іншому: чи усвідомлюють представники митниці, що вони фактично блокують безоплатну передачу необхідних комплектуючих для українських військових? У час, коли кожна деталь може стати частиною дрона, який рятує життя, бюрократичні процедури не повинні бути важливішими за здоровий глузд і національну безпеку.
- Колгоспні питання щодо іноземців, які українці Юрій Стеценко вчора о 14:34
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити Галина Скіпальська вчора о 12:44
- Конфлікт у публічному просторі: звинувачення, відповідь та судовий захист Юрій Бабенко вчора о 12:05
- Енергетичний ринок України: як європейські трейдери закрили епоху "домашніх правил" Ростислав Никітенко вчора о 08:40
- Освітньо-трудові мости як відповідь на демографічний обвал Ольга Духневич 06.01.2026 19:38
- Системно-синергетична стратегія сталого розвитку України Вільям Задорський 06.01.2026 18:39
- Строки для стягнення заробітної плати працівником в 2026 році Альона Прасол 06.01.2026 10:47
- БЗВП "Було/Стало": Чому нові цифри не гарантують якості підготовки рекрутів Костянтин Ульянов (Valde) 05.01.2026 19:03
- Культура в часи зламу: як Київ 1918 року перегукується з Україною 2025-го Наталія Сидоренко 05.01.2026 18:00
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості Андрій Вігірінський 05.01.2026 16:37
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання Наталія Качан 05.01.2026 15:20
- Подарунок декларанту: де закінчується ввічливість і починається правовий ризик Андрій Мазалов 05.01.2026 14:53
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ Сергій Комнатний 05.01.2026 11:25
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? Дмитро Ламза 03.01.2026 18:17
- Ефект "зливного бачка" в маркетингу: чому ваші ліди називають "сміттєвими" Наталія Червона 02.01.2026 10:30
- Новорічні канікули минули – правові наслідки залишились? 343
- Виховати власника: найскладніший етап житлової реформ 161
- Людина і цифрові технології в сучасних ланцюгах постачання 94
- Тіло як поле бою: злочин, про який світ воліє не говорити 85
- Оцінка ефективності правового регулювання як елемент нормотворчості 71
-
Удар по казні Путіна. Експортні ціни на нафту Urals впали найнижче з часів вторгнення РФ в Україну
Бізнес 33469
-
Оболонський проспект у Києві запропонували продовжити до Подолу
Бізнес 23435
-
Bloomberg: Найбільший покупець відмовляється від венесуельської нафти, бо блокада США піднімає ціну
Бізнес 7032
-
Мазепа змінив плани на завод "Кузня на Рибальському"
Бізнес 2306
-
Кабмін ухвалив проєкт Трудового кодексу: сім основних змін
Фінанси 2077
