Бюджет розвитку чи виживання?
Сьогоднішні резонансні події - у зв’язку із введенням воєнного стану в десяти українських областях - витіснили з інформаційного порядку денного найболючіші питання економіки.
А саме - якими будуть перспективи економічного розвитку країни і соціального добробуту суспільства – в контексті прийняття головного кошторису країни на наступний рік. Оскільки ж параметри Держбюджету-2019 є вкрай неоднозначними і навіть сумнівними, виникають підозри щодо владної спроби переключити увагу українців з економічних проблем до питань елементарного «побутового» виживання людей в умовах непрогнозованого і таємничого воєнного стану.
Водночас, на узбіччях столичних доріг можна побачити білборди з бравурними реляціями щодо «бюджету розбудови країни», яку нібито впроваджує «Уряд Гройсмана» (а не Уряд України). Але чи справді бюджет-2019, прийнятий парламентом під час всенощної, є бюджетом розбудови або розвитку, як нас намагається переконати Прем’єр? І чи залишиться він актуальним та незмінним в нових «воєнних» реаліях?
Якщо глянути на основні показники річного кошторису країни, то можна дійти до протилежного висновку: насправді, це – бюджет економічного застою та виживання.
Найперше: яким може бути економічний розвиток країни, якщо 459 мільярдів гривень, або 34 % всього бюджету виділено на виплати за зовнішніми зобов’язаннями і кредитами? В такій ситуації треба чесно говорити про те, що це – бюджет латання фінансових дір, або ще більшого затягування пасків. Особливо ж, це стає зрозумілим на тлі скорочення на 20 мільярдів гривен фінансування субсидій – в порівнянні з минулим роком. Водночас, зі збільшенням ціни на газ для побутових споживачів, тарифи на комунальні послуги будуть підвищені в кілька етапів на 30-50 %. Вже сьогодні є очевидним, що субсидій на всіх не вистачить. А це означає ще глибше збідніння середніх верств, які без державної допомоги можуть стати банкрутами.
Заплановано, що ВВП зросте на 3 % за умови інфляції 7,4 %. Та цього зовсім недостатньо, щоб навіть вийти на рівень вітчизняної економіки зразка 2013 року. Вже не кажу про те, що з такими темпами ми ніколи не доженемо наших західних сусідів – Польщу (для цього треба вийти на 8-10 % щорічного зростання ВВП). І можна скільки завгодно вписувати в Конституцію стратегічний курс на ЄС і НАТО, та ця мрія з нинішнім «бюджетом розвитку» залишиться недосяжною. До того ж, за експертними оцінками, для зростання ВВП на рівні 4-6 % потрібно залучити інвестиції, які складатимуть не менше 20 % ВВП. В даний час ця цифра в 5 разів менша.
Граничний дефіцит бюджету закладено на рівні 89,989 млрд. грн. або 2,4 % ВВП (доходи – 1,026 трлн. грн.; видатки – 1,11 трлн. грн.). До речі, поточного року ця цифра складає 2,46 % ВВП. Як бачимо, дефіцит бюджету практично не зміниться й у 2019 р. То який же це «бюджет розбудови», як позиціонує його «Уряд Гройсмана» на білбордах?
Ще одна показова деталь: у держбюджеті на 2019 рік плануються доходи в розмірі 17,1 млрд грн від приватизації підприємств - проти більш, ніж 22 млрд грн. в 2018 р. Але чи виконується приватизаційний план у поточному році? Ось дані Рахункової палати України станом на вересень ц. р.: від продажу держвласності казна поповнилася лише на 50 млн. грн, а це -- близько 0,2% від запланованої суми! І ось у наступному бюджеті вписується трохи менша, нібито більш «реалістична» сума. Але хто ще вірить, що наступного року план так само не провалять? Адже ситуація з «досягненням» мізерних доходів від приватизації повторюється не перший рік. І чи не найголовніша причина – неефективне урядове управління державною власністю.
Ми ще й досі є залежними від імпорту, тому зростання зовнішньоторговельного дефіциту на мільярди доларів, вже є показником економічного шляху в нікуди. Саме такий дисбаланс випливає з Держбюджету-2019. Це означає, що в ньому не закладено жодних дієвих стимулів для економічного розвитку країни, а розмови про «підтримку національного товаровиробника» так і залишаються дешевими гаслами для політичних баталій. Ось і в наступному році так і не передбачено податку на виведений капітал, про який влада протягом року стрясала повітря всує. Немає перспектив і в законодавства про трансфертне ціноутворення та в низки інших податкових змін, які б унеможливили тотальну «офшоризацію» української економіки.
Втім, замість стимулів економічного розвитку, знову буде банально збільшено податковий тиск. І в цьому керівництво уряду мало чим відрізняється від попередників. «Пакетні» з держбюджетом зміни до Податкового кодексу передбачають цілий «букет» фіскальних «сюрпризів». Так, будуть підняті ставки акцизу на тютюнові вироби – на 9 %, ставки екологічного податку на викиди парникових газів – аж у 24,4 рази; ставки податку на користування надрами для видобутку нафти – на 2 %, на видобуток залізної руди – на 0,8 %; підвищено рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів – на 50 %. До того ж влада планує витягнути ще 300 млн. грн. з кишень українців – шляхом зниження порогу неоподаткування міжнародних посилок зі 150 до 100 євро. Дивно, чому ще не ввели податок на кондиціонери та бойлери!
Натомість, урядовці й парламентарі з барського плеча виділили гроші платників податків на «соцекономрозвиток» (а простіше – на традиційні передвиборчі хабарі мажоритарникам) – в сумі аж 5 млрд. грн. плюс ще 2 млрд., які направлять на проекти Державного фонду регіонального розвитку. Цим жестом влада, скоріше за все, стверджує, що «мажоритарка» -- невмируща, і ніякого Виборчого кодексу ухвалювати до наступних парламентських виборів не будуть.
Ну і наприкінці – «вишенька на торті». Йдеться про виділення 1 млрд. грн. бюджетних (тобто, народних) коштів – в Фонд Президента України, створений всього кілька тижнів тому для «підтримки освітніх та наукових програм для молоді». Доброзичливці вже встигли охрестити цю структуру «фондом перерізання стрічок» - вочевидь, для ще більш переконливого піару чинного Президента у передвиборчій компанії.
Втім, із введенням воєнного стану в низці областей країни, можливо, і не доведеться в найближчі місяці аж так лихоманно перерізати стрічки. Цілком ймовірно, що виникне інша проблема: в нових умовах затверджені параметри Держбюджету-2019 можуть стати неактуальними. Адже, скоріше за все, доведеться суттєво збільшувати бюджетні видатки на оборону й силові структури – і не інакше, як за рахунок обрізання запланованих витрат на медицину, освіту чи соціальну сферу. Не виключається також, що «уряд розбудови» ще більше посилить фіскальний тиск на малий і середній бізнес. Виходу немає: олігархи – так і лишаються недоторканними, а зарубіжних інвестицій під час воєнного стану годі очікувати.
- Право спадкоємця на розірвання договору купівлі-продажу укладеного спадкодавцем за життя Євген Морозов 13:36
- Дворівнена система оподаткування: що це, та де застосовується? Ольга Ярмолюк 10:47
- Вибір, що творить майбутнє: уроки двох Корей Сильвія Красонь-Копаніаж 08:29
- Підвищення податків для бізнесу – до яких змін слід готуватися Фелікс Аронович вчора о 21:09
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? Вікторія Войціцька вчора о 20:47
- Проблеми соціального діалогу в Україні Андрій Павловський вчора о 20:31
- Ринок на $1 млрд, який ви пропускаєте: що потрібно знати про нішу зоотоварів в Україні Олександр Колб вчора о 17:51
- Скасування боржником заочного рішення суду за позовом ломбарду Павло Васильєв вчора о 16:59
- Какая справка ВКК должна быть для отсрочки по уходу за родителем Віра Тарасенко вчора о 13:43
- Підстави для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню Євген Морозов вчора о 13:27
- Автоматизація та комплаєнс: як зменшити ризики для підприємств Ігор Шевцов вчора о 10:14
- Трансфертне ціноутворення в Україні у 2024 році Юлія Мороз вчора о 09:57
- Как получить отсрочку от мобилизации без явки в ТЦК Віра Тарасенко 08.09.2024 13:41
- Витребування майна у разі його добровільної передачі в тимчасове користування Євген Морозов 08.09.2024 08:18
- Фінансові розслідування: злови мене якщо зможеш Артем Ковбель 07.09.2024 23:38
- Зупинення провадження у справах про адмінправопорушення із застосуванням ст. 335 КПК 838
- Українське телебачення – живий організм у цифровому світі 494
- Чому у підручнику для 7 класу карта України без Криму: помилка чи щось більше? 207
- Судова практика застосування частини 3 статті 333 КПК України 195
- Три ключових ризики, які TikTok несе для України як інструмент в інформаційній війні 123
-
Кабмін змінив назви двох міністерств
Бізнес 19037
-
Час нам подивитися на свою історію з правильного боку. В чому ми досі помиляємося
Думка 10764
-
Туреччину накрила хвиля банкрутств: закрилися тисячі будівельних та текстильних компаній
Бізнес 7083
-
Секс-терапевти хочуть, щоб ви це знали. 7 порад, які покращать ваше інтимне життя
Життя 6784
-
Дженніфер Лопес, Памела Андерсон вигуляли модні образи на кінофестивалі в Торонто: фото
Життя 5956