блоги

Авторские блоги и комментарии к ним отображают исключительно точку зрения их авторов. Редакция ЛІГА.net может не разделять мнение авторов блогов.
29.11.2018 11:20

Бюджет розвитку чи виживання?

Олег Титамир Президент ГО "Українська організація захисту споживачів послуг", кандидат економічних наук

Сьогоднішні резонансні події - у зв’язку із введенням воєнного стану в десяти українських областях - витіснили з інформаційного порядку денного найболючіші питання економіки.

 А саме - якими будуть перспективи економічного розвитку країни і соціального добробуту суспільства – в контексті прийняття головного кошторису країни на наступний рік. Оскільки ж параметри Держбюджету-2019 є вкрай неоднозначними і навіть сумнівними, виникають підозри щодо владної спроби переключити увагу українців з економічних проблем до питань елементарного «побутового» виживання людей в умовах непрогнозованого і таємничого воєнного стану.

Водночас, на узбіччях столичних доріг можна побачити білборди з бравурними реляціями щодо «бюджету розбудови країни», яку нібито впроваджує «Уряд Гройсмана» (а не Уряд України). Але чи справді бюджет-2019, прийнятий парламентом під час всенощної, є бюджетом розбудови або розвитку, як нас намагається переконати Прем’єр? І чи залишиться він актуальним та незмінним в нових «воєнних» реаліях?

Якщо глянути на основні показники річного кошторису країни, то можна дійти до протилежного висновку: насправді, це – бюджет економічного застою та виживання.

Найперше: яким може бути економічний розвиток країни, якщо 459 мільярдів гривень, або 34 % всього бюджету виділено на виплати за зовнішніми зобов’язаннями і кредитами? В такій ситуації треба чесно говорити про те, що це – бюджет латання фінансових дір, або ще більшого затягування пасків. Особливо ж, це стає зрозумілим на тлі скорочення на 20 мільярдів гривен фінансування субсидій – в порівнянні з минулим роком. Водночас, зі збільшенням ціни на газ для побутових споживачів, тарифи на комунальні послуги будуть підвищені в кілька етапів на 30-50 %. Вже сьогодні є очевидним, що субсидій на всіх не вистачить. А це означає ще глибше збідніння середніх верств, які без державної допомоги можуть стати банкрутами. 

Заплановано, що ВВП зросте на 3 % за умови інфляції 7,4 %. Та цього зовсім недостатньо, щоб навіть вийти на рівень вітчизняної економіки зразка 2013 року. Вже не кажу про те, що з такими темпами ми ніколи не доженемо наших західних сусідів – Польщу (для цього треба вийти на 8-10 % щорічного зростання ВВП). І можна скільки завгодно вписувати в Конституцію стратегічний курс на ЄС і НАТО, та ця мрія з нинішнім «бюджетом розвитку» залишиться недосяжною. До того ж, за експертними оцінками, для зростання ВВП на рівні 4-6 % потрібно залучити інвестиції, які складатимуть не менше 20 % ВВП. В даний час ця цифра в 5 разів менша.

Граничний дефіцит бюджету закладено на рівні 89,989 млрд. грн. або 2,4 % ВВП (доходи – 1,026 трлн. грн.; видатки – 1,11 трлн. грн.). До речі, поточного року ця цифра складає 2,46 % ВВП. Як бачимо, дефіцит бюджету практично не зміниться й у 2019 р. То який же це «бюджет розбудови», як позиціонує його «Уряд Гройсмана» на білбордах?

Ще одна показова деталь: у держбюджеті на 2019 рік плануються доходи в розмірі 17,1 млрд грн від приватизації підприємств - проти більш, ніж 22 млрд грн. в 2018 р. Але чи виконується приватизаційний план у поточному році? Ось дані Рахункової палати України станом на вересень ц. р.: від продажу держвласності казна поповнилася лише на 50 млн. грн, а це -- близько 0,2% від запланованої суми! І ось у наступному бюджеті вписується трохи менша, нібито більш «реалістична» сума. Але хто ще вірить, що наступного року план так само не провалять? Адже ситуація з «досягненням» мізерних доходів від приватизації повторюється не перший рік. І чи не найголовніша причина – неефективне урядове управління державною власністю.

Ми ще й досі є залежними від імпорту, тому зростання зовнішньоторговельного дефіциту на мільярди доларів, вже є показником економічного шляху в нікуди. Саме такий дисбаланс випливає з Держбюджету-2019. Це означає, що в ньому не закладено жодних дієвих стимулів для економічного розвитку країни, а розмови про «підтримку національного товаровиробника» так і залишаються дешевими гаслами для політичних баталій. Ось і в наступному році так і не передбачено податку на виведений капітал, про який влада протягом року стрясала повітря всує. Немає перспектив і в законодавства про трансфертне ціноутворення та в низки інших податкових змін, які б унеможливили тотальну «офшоризацію» української економіки.

Втім, замість стимулів економічного розвитку, знову буде банально збільшено податковий тиск. І в цьому керівництво уряду мало чим відрізняється від попередників. «Пакетні» з держбюджетом зміни до Податкового кодексу передбачають цілий «букет» фіскальних «сюрпризів». Так, будуть підняті ставки акцизу на тютюнові вироби – на 9 %, ставки екологічного податку на викиди парникових газів – аж у 24,4 рази; ставки податку на користування надрами для видобутку нафти – на 2 %, на видобуток залізної руди – на 0,8 %; підвищено рентну плату за спеціальне використання лісових ресурсів – на 50 %. До того ж влада планує витягнути ще 300 млн. грн. з кишень українців – шляхом зниження порогу неоподаткування міжнародних посилок зі 150 до 100 євро. Дивно, чому ще не ввели податок на кондиціонери та бойлери!

Натомість, урядовці й парламентарі з барського плеча виділили гроші платників податків на «соцекономрозвиток» (а простіше – на традиційні передвиборчі хабарі мажоритарникам) – в сумі аж 5 млрд. грн. плюс ще 2 млрд., які направлять на проекти Державного фонду регіонального розвитку. Цим жестом влада, скоріше за все, стверджує, що «мажоритарка» -- невмируща, і ніякого Виборчого кодексу ухвалювати до наступних парламентських виборів не будуть.

Ну і наприкінці – «вишенька на торті». Йдеться про виділення 1 млрд. грн. бюджетних (тобто, народних) коштів – в Фонд Президента України, створений всього кілька тижнів тому для «підтримки освітніх та наукових програм для молоді». Доброзичливці вже встигли охрестити цю структуру «фондом перерізання стрічок» - вочевидь, для ще більш переконливого піару чинного Президента у передвиборчій компанії.

Втім, із введенням воєнного стану в низці областей країни, можливо, і не доведеться в найближчі місяці аж так лихоманно перерізати стрічки. Цілком ймовірно, що виникне інша проблема: в нових умовах затверджені параметри Держбюджету-2019 можуть стати неактуальними. Адже, скоріше за все, доведеться суттєво збільшувати бюджетні видатки на оборону й силові структури – і не інакше, як за рахунок обрізання запланованих витрат на медицину, освіту чи соціальну сферу. Не виключається також, що «уряд  розбудови» ще більше посилить фіскальний тиск на малий і середній бізнес. Виходу немає: олігархи – так і лишаються недоторканними, а зарубіжних інвестицій під час воєнного стану годі очікувати.

Если Вы заметили орфографическую ошибку, выделите её мышью и нажмите Ctrl+Enter.