Три приводи для оптимізму в агроекспорті по завершенню війни
"Зернова угода" дала відстрочку для українського агросектору і вікно можливостей для проведення посівної компанії 2023 року.
Звичайно, угоду, підписану під канонаду вибухів під час війни, навряд чи можна вважати стійкою. кремль робить те, що йому вигідно. Тому, домовленості можуть бути порушені в один момент. Однак, все одно це краще, ніж нічого.
Тенденції в українському експорті, на жаль, дуже невтішні. Іншими у нинішній час вони й не можуть бути. Зміни, які відбуваються в цьому напрямі, незворотні в короткостроковій перспективі. Однак, це не означає, що після закінчення війни все буде дуже і дуже погано.
Отже, три приводи для оптимізму в агроекспорті по завершенню війни:
Перший – напрям експорту Сходу та Півдня. Україна через блокування портів втратила свої позиції на дуже перспективних ринках. MENA, АСЕАН, Китай, Африка південніше Сахари – на просування української продукції у ці регіони останніми роками було витрачено чимало зусиль і бізнесу, і влади. Воно і зрозуміло, – велика та зростаюча кількість населення, яка в багатьох випадках збільшує свій рівень купівельної спроможності, - це гарний шмат глобального пирога світової торгівлі. Однак блокування, а згодом невизначенність та обмеження експорту, зіграли свою роль. Так, за останніми даними, в рамках зернової ініціативи до країн Азії та Африки відправлено 1,5 мільйони тон агропродукції. При цьому, з них трохи більше 1 млн. тон -до азійських держав. Але все одно багато ринків було втрачено – це зовсім не ті показники, на які може виходити Україна.
Тож серед песимістів сьогодні можна почути про незворотність втрачених через війну можливостей. Однак, це хибна думка. Ринки країн АСЕАН чи Африки південніше Сахари будуть і надалі розвиватися. Країни MENA чи далекосхідні держави так само будуть потребувати продовольства. Тому, говорити про те, що українські експортери агропродукції назавжди втратили можливості – це маніпулювати фактами. Українське продовольство як і до війни, так і після закінчення буде затребувано. Більш того, маю надію, що негативні для кремля процеси в економіці росії позбавлять можливостей на зовнішніх ринках одного з найбільш серйозного з конкурентів України.
Другий – напрям експорту на Захід. Україна все більше стає орієнтованою на ринок ЄС. Цьому спонукає сама ситуація, хоч геоекономічна, хоч логістична. Ми, як ніколи, близькі до реального змістовного наповнення банальної фрази «житниця Європи». Сьогодні логістичні та інфраструктурні зусилля експортерів, які дивляться вперед, направлені саме на захід. І ця тенденція буде тільки посилюватися. Ми маємо реальний шанс не на словах, а на ділі максимально економічно інтегрувати себе в Європу. Це стосується не тільки подальшого зростання об’ємів, але і якості товарів та їх специфіки. Війна рано чи пізно закінчиться, а от інтеграція, яка сьогодні вибудовується, коли інвесторам та експортерам розв’яжуться руки, дасть вибуховий ефект.
Третій – переробка. Кількісне обмеження експорту формує дві тенденції для виробників, які намагаються знайти вихід із кризової ситуації.
Перша тенденція – це збільшення рівня переробки агропродукції. Розумію, що просунути на ринок розвинутих країн продукти із високим рівнем доданої вартості значно важче, ніж постачати сировину. Однак, це простіше логістично і вигідніше. Тож нинішня ситуація змушує аграріїв замислитися над переробкою агропродукції, створенням нових продуктів харчування або полуфабрикатів, які вигідніше буде і експортувати, і реалізовувати на внутрішньому ринку. Можливо я занадто оптиміст, але мені здається, що ера «кукурудзяної республіки» проходить і натомість постають перші, хоча й ще не зовсім чіткі обриси аграрної держави, яка робить ставку на готову продукцію.
Друга тенденція – це відмова від однієї чи декількох домінантних культур для вирощування і пошук ніш, які затребувані на преміальних ринках. Вирощування спецій, гарбузів для насіння, тютюну тощо – це цікавить сьогодні вже не тільки дрібних фермерів, але й середні компанії. І чим далі, тим ця тенденція буде посилюватися. Питання знову ж у спрощеній логістиці та реальних можливостях для експорту, минаючи морські порти.
Зрозуміло, що поки ми не перемогли, говорити про нові можливості після війни зарано. Однак, це не означає, що влада не має продумувати напрями розвитку. Тож реалізація транспортно-логістичних проектів на західному кордоні, стимулювання експорту до ЄС та інших країн Європи, підтримка будь-яких проектів, направлених на переробку сировини, підвищена увага до невеликих експортерів, які намагаються вивести на ринок Європи свій продукт – мають бути в пріоритетах.
Ну і, звичайно, потрібно максимально продумати і реалізувати аграрну політику України так, щоб цією весною аграрії мали чим сіятися, чим заправлятися, що вносити в українську землю. Адже поки що на ринку досить песимістичні прогнози щодо сезону 2023 року. Але все можна змінити.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 151
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 146
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 135
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 94
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 75
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 18200
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 11001
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 8975
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 8210
-
Епіцентр відкриває другий торгово-розважальний центр під Києвом – фото
Бізнес 5174