Експорт зерна під час війни: перші підсумки
Експорт зерна в умовах війни: це зрада чи перемога?
Українське суспільство у своїх поглядах та оцінках все більше балансує між двома крайнощами: зрадою та перемогою. Цей підхід дуже небезпечний, якщо ми маємо справу з економікою, де будь-яке системне рішення тягне за собою зміни в різних сферах. Тому тут дуже важливо «тримати голову холодною».
Майже три тижні тому перший корабель з українським зерном вийшов з порту Одеси. За першу половину серпня 21 судно перевезло 563 тисячі тон продовольства. Багато це чи мало? Скажу так: це краще ніж нічого. Морський шлях поки що працює, тож можна підбити перші підсумки і відповісти на найбільш «гарячі» питання.
Що це дає Україні?
1. В умовах війни будь-яке збільшення експортних потужностей та надходжень – це плюс. Нам потрібно збільшувати доходи бюджету для того, щоб перемогти – армія потребує більшого фінансування. Міжнародна допомога – це не бездонна кишеня і ніхто не знає, що буде відбуватися з нею через півроку. Експорт сировини агрокомплексу в нинішніх умовах – це найпростіший варіант.
2. Відкриття експорту – це збільшення закупівельних цін на внутрішньому ринку. Це також кошти аграріям, які підуть на жнива та посівну наступного року. Зараз агрокомпаніям, особливо дрібним та середнім, дуже важко. І посівна наступного року буде залежати від того, яким чином держава допоможе агросектору вже в цьому році.
3. В Україні дефіцит зерносховищ. Біля 13 млн. тонн потужностей ми вже втратили і невідомо скільки втратимо до кінця року. Експорт вивільнює потужності і дає можливість зберегти зерно.
Чи знімає нинішній рівень експорту кризові явища в агросекторі?
Ні. Це лише невідкладна допомога. Агросектор України дуже сильно орієнтований на експорт, і в умовах війни ми не зможемо навіть і близько вийти на довоєнні показники. За цей час буде втрачено чимало ринків збуту, в тому числі, і на користь московії. Після перемоги потрібно буде докладати надзусиль для того, щоб повернути їх.
Українським аграріям сьогодні потрібна реалізація системної програми допомоги для того, щоб наступного року ми мали адекватний нашим можливостями врожай. Це стосується техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, зерносховищ, обладнання. Все, що має в собі складову енергоносіїв чи купляється за валюту, – буде проблемою через високу ціну.
Чи можемо ми розраховувати на безперебійний експорт надалі?
Ні, не можемо. Переконана, що будь-які домовленості будуть порушені, коли московії стане це вигідно. Тому прогнозувати подальший розвиток експорту фактично неможливо. Окрім того, існує чимало суто технічних проблем, скажімо, із фрахтом чи страхуванням.
Чи вистачить зерна Україні для внутрішнього ринку?
Читала багато коментарів щодо нібито масового вивозу зерна, яке призведе чи не до голоду. Це маячня. Україні вкрай потрібно збільшувати експорт хоча б для того, щоб зберегти зерно нового врожаю. Адже ближче до листопада нас може очікувати дефіцит зерносховищ, який ми можемо повністю не перекрити рукавами та тимчасовими силосами.
Сьогодні економіка України знаходиться в ситуації, коли вибір невеликий. Тож, на мою думку, потрібно відмовитися від мислення категоріями «зради» і «перемоги» та всіма силами вирішувати проблеми. Як казав Марк Аврелій: «Роби що повинен. Станеться, що судилося».
- Що означає історичне рішення ЄСПЛ у справі «Україна та Нідерланди проти росії» Юлія Овчинникова вчора о 20:59
- Пенсійна рулетка Андрій Павловський 11.07.2025 19:35
- Чому у відпустках приймають рішення про звільнення? Ольга Малахова 11.07.2025 17:10
- Made in Vietnam, approved in Kyiv: схема по-новому Дана Ярова 11.07.2025 17:02
- Час розблокувати будівництво нових об'єктів та залучення інвестицій в громадах Лариса Білозір 10.07.2025 20:41
- Заповіт у Дубаї: нові можливості для українців у DIFC Courts Олена Широкова 10.07.2025 15:45
- Конфлікти у бізнесі: як перетворити загрозу на джерело зростання Олександр Скнар 10.07.2025 14:36
- У кожному дроні – сертифікат світової байдужості Дана Ярова 10.07.2025 12:05
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 09.07.2025 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 09.07.2025 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
-
Лідер картелю ОПЕК несподівано перевищив квоту з видобутку нафти
Бізнес 13478
-
Україна пропонує Азербайджану зберігати газ у підземних сховищах без податків і зборів
Бізнес 11761
-
Україна за допомогою ЄБРР запустить нову фондову біржу: меморандум
Фінанси 5207
-
Як навчити дитину самостійності та впевненості – прості поради
Життя 4547
-
Як не потрапити в "лапи" газлайтера на етапі знайомства: три фрази, які вони використовують
Життя 4109