Подолання "економічної безграмотності" – запорука успіху держави
Більшість українців є "економічними невігласами".
Згідно з даними дослідження*,проведеного з 8 по 30 січня 2020 року міжнародною громадською організацією "Pact: building local promise" 67% опитаних вважає, що Україна входить у 10 найбідніших країн світу, 49% - що в Україні найбільші податки в Європі, 57% погоджуються з думкою про те, що президент може знизити тарифи на комунальні послуги і 49% – що МВФ проводить свої експерименти, і бідність в Україні – це результат співпраці з МВФ. Оскільки автори дослідження стверджують, що вибірка є репрезентативною, можемо з жахом констатувати вкрай низький рівень економічної грамотності українців. Найяскравіші наслідки такого економічного невігластва ми спостерігаємо на кожних виборах, коли люди масово голосують за «підняття пенсій та зарплат».
Інформаційна кампанія та системна освіта дорослих можуть виправити ситуацію
Як виправити ситуацію і прищепити громадськості думку про необхідність швидких та іноді болючих економічних реформ? Шкільна реформа дає надію на те, що нові покоління краще розумітимуться на елементарній економіці, але як бути із дорослими громадянами? Адже саме дорослі громадяни є носіями громадянських прав та обов’язків. І вони ж є тими хто масово нехтує цими і правами і обов’язками, часто цілком публічно, і як не парадоксально, пишаються такою позицією. Час та кон'юнктура не на нашому боці і ми зобов’язані діяти рішуче тут і зараз.
Рішенням може бути масова кампанія в ЗМІ, спрямована на поширення елементарних економічних знань серед аудиторії. Та чи багато із власників впливових медіа-ресурсів дійсно зацікавлені у підвищенні економічної грамотності населення і хто з них зважиться на такий крок?
Сучасні технології дозволяють поширювати економічні знання через залучення громадян до вивчення азів функціонування податкової та банківської системи, управління власними та громадськими фінансами на безкоштовних онлайн-курсах. Такі курси, розроблені за участю провідних фахівців, уже є у вільному доступі в українському освітньому інтернеті, зокрема і на нашій платформі.
На моє глибоке переконання, всі, хто так чи інакше зацікавлений у зростанні економічної обізнаності українців, мають стати амбасадорами таких курсів та заохочувати своїх колег та друзів до навчання. Це, в першу чергу керівники та лідери ОТГ та депутати органів місцевого самоврядування. Адже сумлінні платники податків – основа добробуту громади. Керівники підприємств та власники бізнесів, – усі, хто хоче, щоб сприйняття підприємців як «бариг» та «спекулянтів» назавжди відійшло в минуле. Керівники та викладачі непрофільних навчальних закладів, які дбають про успіх своїх студентів. І звісно - громадські та політичні діячі, зацікавлені у поступі реформ.
Якщо ми хочемо жити в суспільстві, де поважають приватну власність і бережно ставляться до громадської, де поширена нульова толерантність до корупції та ухиляння від податків, – у нас просто немає іншого виходу, ніж усіма силами сприяти подоланню економічної безграмотності.
*Оцінка змін в обізнаності громадян щодо громадянських організацій та їхньої діяльності». Було опитано 2,011 жителів України. Інтерв'ю були проведені з громадянами України віком 18 років та старше.
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний вчора о 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- CRS як рентген капіталу: чому бізнесу час забути про офшори Ростислав Никітенко 12.01.2026 09:31
- Ілюзія відпочинку. Чому ви відчуваєте втому, навіть коли нічого не робите Олександр Висоцький 10.01.2026 17:14
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік Сергій Рябоконь 10.01.2026 16:15
- Акцизний податок – баланс між доходами та споживання Мирослав Лаба 09.01.2026 17:40
- Як перетворити порожні не житлові будівлі на доступне житло, європейський досвід Сергій Комнатний 09.01.2026 17:06
- Порушення правил військового обліку: підстави відповідальності та правові наслідки Сергій Рябоконь 09.01.2026 15:55
- Година в потязі з іноземцем: легкі фрази, які допоможуть підтримати розмову Інна Лукайчук 08.01.2026 20:57
- Зміни в трудовому законодавстві 2025 року: бронювання військовозобов’язаних працівників Сергій Рябоконь 08.01.2026 15:52
- Малий розріз – великі очікування: чесно про ендоскопічну підтяжку Дмитро Березовський 08.01.2026 15:48
- Економіка під тиском війни: чому Київщина стала одним із драйверів зростання у 2025 році 781
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 695
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 653
- Підтримка молоді під час війни: чому ми не маємо права втратити "золоту ДНК" нації 233
- Невизначеність поняття "розшук" у законі про мобілізацію та військовий облік 89
-
Олії по коліно. Що насправді загрожує Україні після знищення Олейни та портових резервуарів
Бізнес 65628
-
"Будувати якнайшвидше". Шмигаль окреслив свою позицію щодо нових блоків на ХАЕС
Бізнес 12243
-
Honda змінила культовий логотип – нова "H" з’явиться з 2027 року
Технології 6897
-
Аналітики запропонували інший поріг ПДВ для ФОП – 6 млн грн замість 1 млн
Фінанси 5642
-
У Дніпрі почали заживлювати багатоповерхівки напряму від генераторів – відео
Бізнес 2200
