Закон 3091: екологічний контроль чи нові корупційні ризики?
Народні депутати пропонують надати додаткові повноваження Держекоінспекції, які можуть нести загрозу для територіальних громад та ризик для бізнесу.
Народні депутати пропонують розширити контролюючі функції Державної екологічної інспекції ціною повноважень територіальних громад та можливими утисками бізнесу. Чи справді від цього буде користь довкіллю?
15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу та відправила на повторне перше читання законопроєкт № 3091 «Про державний екологічний контроль». Автрри законопроекту заявили з парламентської трибуни про намір створити новий державний орган, тобто нову Держекоінспекцію, відновити позапланові перевірки підприємств, підвищити зарплати екоінспекторам та підняти штрафи за недопуск їх до перевірок. Серед усіх озвучених переваг – розмита теза: «врегулюємо перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування».
Документ взяли за основу попри те, що він викликав потужний спротив аграрного бізнесу. Проти його прийняття виступили також UBTA, Федерація металургів, Союз хіміків, асоціація виробників феросплавів та інші. Можливо, деякі підприємства, що входять в ці асоціації, мають зв’язки з олігархами, курс на боротьбу з якими взяла нинішня влада. Проте, українські політичні реалії демонструють, що спротив таким масштабним законодавчим змінам, що впливають на олігархічний бізнес, відбувається на іншому рівні. Тому коли в спротив включається ціла галузь промисловості, а не представники окремих груп за інтересами, то це вже не про олігархів, а про галузь та легальні інтереси бізнесу.
Тож якими будуть реальні наслідки ухвалення цього законопроєкту і чому він зустрів такий спротив?
Наразі Держекоінспекція контролює охорону довкілля. Натомість, Держрибагентство, Держгеонадра та Держгеокадастр — використання природних ресурсів. Відповідно, водних, надер та землі. Такий розподіл логічний, бо, наприклад, нецільове використання земель не обов’язково спричиняє шкоду для екології.
Проте законопроектом 3091 пропонують доповнити повноваження Держекоінспекції контролем «за виконанням екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Тут варто нагадати, що екологічний контроль за охороною земель здійснюватиметься ще на етапі розробки комплексних планів просторового розвитку шляхом екологічної оцінки впливу на довкілля. Ці плани і є основою для визначення цільового призначення земель. Отже, немає жодної потреби повторного екологічного контролю для надання земель у власність чи користування.
Викликає питання також розмитість сфери такого екологічного контролю, яка позначена як «контроль при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Незрозуміло, який саме часовий проміжок або дії з надання земельних ділянок позначені словами «при наданні». Цілком очевидно, що такі положення можуть використовуватися для необґрунтованих контрольних перевірок і тягнуть за собою корупційні ризики.
Крім того, фактично не приховано покладання контролюючих функцій на Держекоінспекцію там, де взагалі відсутня екологічна складова і де екологи не є фахівцями. Це контроль за дотриманням строків повернення тимчасово зайнятих ділянок, контроль за дотриманням правил збереження межових знаків, за дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо. Все це питання земельних відносин, а не екології. Тобто, там, де обіцяли дерегуляцію функцій, по факту може бути дублювання та посилення повноважень різних держорганів. Очевидно, що певні потенційно корупційні повноваження Держгеокадастру, який зараз реформують, хтось захоче реанімувати в іншому органі влади й відродити штучну вертикаль впливу на землекористування.
Законопроєктом 3091 також звужують повноваження територіальних громад щодо контролю за використанням природних ресурсів. А в Закон України «Про землеустрій» пропонують додати статтю, яка надасть Держекоінспекції можливості додаткового контролю документації із землеустрою щодо врахування екологічної оцінки. Варто нагадати, що контроль землевпорядної документації здійснювала державна експертиза землевпорядної документації, яка була нещодавно ліквідована Законом. Замість цієї експертизи буде страхування цивільної відповідальності інженерів-землевпорядників за шкоду, завдану неякісним виконанням землевпорядних робіт. Це стосуватиметься і неврахування вимог законодавства про охорону довкілля. Це значно краще стимулює до відповідальності, ніж додаткові перевірки, які часто створюють сприятливий простір для корупції.
Держекоінспекції хочуть передати і більшість повноважень галузевих органів контролю за використанням земель, лісів, вод, надр, тваринного світу, які не мають екологічного характеру.
У спільному зверненні до Прем’єр-міністра загадані вище асоціації зазначають, що реалізація законопроєкту № 3091 призведе до зростання тиску на бізнес, підвищення корупційних ризиків, скорочення можливостей для захисту бізнесу та порушення балансу прав та обов’язків між бізнесом і контролюючим органом. Безумовно, така концентрація повноважень «в одних руках», на жаль, в нашій країні неухильно призведе до потенційного поширення корупції. І під красивими гаслами про переваги часто приховуються неспівмірно загрозливі недоліки.
- Ваш бізнес коштує $0, доки він залежить від вас Олександр Висоцький вчора о 21:59
- Коли директора школи намагаються викинути на узбіччя Дмитро Ламза вчора о 13:26
- Застереження до урядового Трудового Кодесу Андрій Павловський вчора о 00:38
- Набув чинності Закон, який запроваджує в Україні інститут множинного громадянства Олексій Шевчук 16.01.2026 19:02
- Планування в умовах турбулентності: як узгодити фінанси, стратегію та операційку Денис Азаров 16.01.2026 11:54
- Реалістичний шлях законодавчого визнання блокчейн-запису як належної юридичної підстави Олексій Шевчук 15.01.2026 22:10
- Чому бізнес-партнерства руйнуються: ілюзії, дедлоки та правила виживання Олександр Скнар 15.01.2026 21:02
- Житлова реформа без ілюзій: що насправді змінює новий закон Тетяна Бойко 15.01.2026 16:06
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії Павло Лодин 15.01.2026 14:18
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики Сергій Комнатний 14.01.2026 14:53
- Як масова міграція з України змінила польський ринок праці за останні 10 років Сильвія Красонь-Копаніаж 14.01.2026 10:15
- Відмова від спадщини на тимчасово окупованій території Євген Осичнюк 13.01.2026 16:17
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу Олексій Шевчук 13.01.2026 12:23
- Сакральне мистецтво війни Наталія Сидоренко 12.01.2026 17:55
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією Інна Бєлянська 12.01.2026 16:12
- Реформа, на яку чекали десятиліттями: 7 головних новацій нового Трудового кодексу 1213
- Фінансовий мінімалізм: чому "достатньо" має стати новою особистою стратегією 736
- Застереження до урядового Трудового Кодесу 478
- "Мелійський діалог" і сучасна геополітика: сила, інтерес і нові міжнародні реалії 168
- Що очікувати українцям із прийняттям Закону про основні засади житлової політики 136
-
"У нас зараз перекіс". Шмигаль анонсував підвищення граничних цін на електроенергію
Бізнес 84629
-
"Це потрібно вам самим". МВФ не відмовився від вимоги щодо ПДВ для ФОПів
Фінанси 40644
-
Російська імперія народилась в Одесі? Клімкін питає Демську про майбутнє української мови
12382
-
Порожні полиці через ажіотаж, а не дефіцит – асоціація пекарів про ситуацію з хлібом у Києві
Бізнес 4031
-
Суд арештував майно у Білій Церкві, яке Ощадбанк продав з багатомільйонною "знижкою"
Фінанси 3745
