Закон 3091: екологічний контроль чи нові корупційні ризики?
Народні депутати пропонують надати додаткові повноваження Держекоінспекції, які можуть нести загрозу для територіальних громад та ризик для бізнесу.
Народні депутати пропонують розширити контролюючі функції Державної екологічної інспекції ціною повноважень територіальних громад та можливими утисками бізнесу. Чи справді від цього буде користь довкіллю?
15 липня 2020 року Верховна Рада України прийняла за основу та відправила на повторне перше читання законопроєкт № 3091 «Про державний екологічний контроль». Автрри законопроекту заявили з парламентської трибуни про намір створити новий державний орган, тобто нову Держекоінспекцію, відновити позапланові перевірки підприємств, підвищити зарплати екоінспекторам та підняти штрафи за недопуск їх до перевірок. Серед усіх озвучених переваг – розмита теза: «врегулюємо перевірки органів державної влади та місцевого самоврядування».
Документ взяли за основу попри те, що він викликав потужний спротив аграрного бізнесу. Проти його прийняття виступили також UBTA, Федерація металургів, Союз хіміків, асоціація виробників феросплавів та інші. Можливо, деякі підприємства, що входять в ці асоціації, мають зв’язки з олігархами, курс на боротьбу з якими взяла нинішня влада. Проте, українські політичні реалії демонструють, що спротив таким масштабним законодавчим змінам, що впливають на олігархічний бізнес, відбувається на іншому рівні. Тому коли в спротив включається ціла галузь промисловості, а не представники окремих груп за інтересами, то це вже не про олігархів, а про галузь та легальні інтереси бізнесу.
Тож якими будуть реальні наслідки ухвалення цього законопроєкту і чому він зустрів такий спротив?
Наразі Держекоінспекція контролює охорону довкілля. Натомість, Держрибагентство, Держгеонадра та Держгеокадастр — використання природних ресурсів. Відповідно, водних, надер та землі. Такий розподіл логічний, бо, наприклад, нецільове використання земель не обов’язково спричиняє шкоду для екології.
Проте законопроектом 3091 пропонують доповнити повноваження Держекоінспекції контролем «за виконанням екологічних вимог при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Тут варто нагадати, що екологічний контроль за охороною земель здійснюватиметься ще на етапі розробки комплексних планів просторового розвитку шляхом екологічної оцінки впливу на довкілля. Ці плани і є основою для визначення цільового призначення земель. Отже, немає жодної потреби повторного екологічного контролю для надання земель у власність чи користування.
Викликає питання також розмитість сфери такого екологічного контролю, яка позначена як «контроль при наданні у власність і користування, у тому числі в оренду, земельних ділянок». Незрозуміло, який саме часовий проміжок або дії з надання земельних ділянок позначені словами «при наданні». Цілком очевидно, що такі положення можуть використовуватися для необґрунтованих контрольних перевірок і тягнуть за собою корупційні ризики.
Крім того, фактично не приховано покладання контролюючих функцій на Держекоінспекцію там, де взагалі відсутня екологічна складова і де екологи не є фахівцями. Це контроль за дотриманням строків повернення тимчасово зайнятих ділянок, контроль за дотриманням правил збереження межових знаків, за дотриманням порядку відшкодування втрат сільськогосподарського та лісогосподарського виробництва тощо. Все це питання земельних відносин, а не екології. Тобто, там, де обіцяли дерегуляцію функцій, по факту може бути дублювання та посилення повноважень різних держорганів. Очевидно, що певні потенційно корупційні повноваження Держгеокадастру, який зараз реформують, хтось захоче реанімувати в іншому органі влади й відродити штучну вертикаль впливу на землекористування.
Законопроєктом 3091 також звужують повноваження територіальних громад щодо контролю за використанням природних ресурсів. А в Закон України «Про землеустрій» пропонують додати статтю, яка надасть Держекоінспекції можливості додаткового контролю документації із землеустрою щодо врахування екологічної оцінки. Варто нагадати, що контроль землевпорядної документації здійснювала державна експертиза землевпорядної документації, яка була нещодавно ліквідована Законом. Замість цієї експертизи буде страхування цивільної відповідальності інженерів-землевпорядників за шкоду, завдану неякісним виконанням землевпорядних робіт. Це стосуватиметься і неврахування вимог законодавства про охорону довкілля. Це значно краще стимулює до відповідальності, ніж додаткові перевірки, які часто створюють сприятливий простір для корупції.
Держекоінспекції хочуть передати і більшість повноважень галузевих органів контролю за використанням земель, лісів, вод, надр, тваринного світу, які не мають екологічного характеру.
У спільному зверненні до Прем’єр-міністра загадані вище асоціації зазначають, що реалізація законопроєкту № 3091 призведе до зростання тиску на бізнес, підвищення корупційних ризиків, скорочення можливостей для захисту бізнесу та порушення балансу прав та обов’язків між бізнесом і контролюючим органом. Безумовно, така концентрація повноважень «в одних руках», на жаль, в нашій країні неухильно призведе до потенційного поширення корупції. І під красивими гаслами про переваги часто приховуються неспівмірно загрозливі недоліки.
- Цивільна конфіскація: про це варто знати, якщо ви державний службовець Тетяна Видай вчора о 14:47
- Від 2 до 4 мільярдів доларів Євген Магда вчора о 13:13
- Українські надра – не предмет торгу, а основа національної безпеки Олена Криворучкіна вчора о 12:19
- Примусове доставлення до ТЦК: Як діє поліція та що потрібно знати Павло Васильєв вчора о 11:58
- Ти не зобов’язаний знати все, але зобов’язаний знати, де знайти потрібну інформацію Дмитро Зенкін вчора о 10:14
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям Віталій Соловей 27.03.2025 22:24
- Чому корпоративна форма – це не про одяг, а про людей: новий підхід до HR у медицині Павло Астахов 27.03.2025 19:05
- Як підготуватися до співпраці з дизайнером: 5 кроків до успішного ресторану Алеся Карнаухова 27.03.2025 12:54
- Поточні проблеми тайм-менеджменту власників малого та середнього бізнесу в Україні Катерина Мілютенко 27.03.2025 12:45
- Договір між батьками стосовно дитини: філософія та роздуми Світлана Приймак 27.03.2025 09:55
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії Олег Короташ 27.03.2025 07:22
- Податкові пільги як драйвер розвитку молодіжного підприємництва: досвід Польщі Юлія Мороз 26.03.2025 14:59
- Шукати ресурси для повоєнної відбудови потрібно вже зараз Дмитро Соболєв 26.03.2025 13:33
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту Лариса Білозір 26.03.2025 11:51
- Як зміни в лісовому законодавстві ЄС вплинуть на "зелене" повоєнне відновлення України Олена Криворучкіна 26.03.2025 10:57
- Полтавський Мамай, СБУ, "октябрята", ДБР… Що скаже Вища рада правосуддя? 867
- Законопроєкт 13120 позбавляє дітей конституційного права на освіту 201
- Чому нас має навчити замороження USAID і "Голосу Америки"? 146
- Стоїцизм папороті у перетвореннях декартової геометрії 126
- Аудит українських надр. Відзив "сплячих" ліцензій. Передача надр іноземцям 113
-
FT: Власник АрселорМіттал Кривий Ріг емігрує з Британії через податки
Фінанси 26605
-
Путін зірвав переговори: що далі
Думка 8522
-
Торгові війни Трампа: які країни найбільше постраждають від мит США — інфографіка
Інфографіка 8301
-
Чому премії за влучні ураження ворожої техніки демотивують військовослужбовців
Думка 7598
-
Чому завод "Росава" поділили на дві частини і не можуть продати
Бізнес 2824