Як побудувати "державу у смартфоні" без відкритих даних?

Навіщо нам відкриті дані?

Уявіть ситуацію. Ви йдете на роботу, чекаєте пів години громадського транспорту, мерзнете, не знаєте, коли той автобус приїде. Але Ви можете подивитись графік транспорту і не марнувати час на зупинці. Як це відбувається? Це все робота даних - їх обробка, представлення цих даних як корисного продукту. На кожному автобусі є GPS-навігатор, який передає дані про своє географічне розташування. Ці дані потрапляють в data-центр. Мобільний додаток витягує звідти інформацію і показує нам, наприклад, що тролейбус буде через 15 хвилин. Так само ці дані передаються Google Maps. Це все дані. Ми як пересічні користувачі ними не користуємося, але люди, які розуміють, як працюють ці дані, створюють корисні сервіси.

Уявіть ще одну ситуацію. Ви хочете займатися бізнесом - відкрити кав'ярню. Що для цього потрібно? Вам потрібно розібратися, як працює бізнес, які є конкуренти. Вам потрібен реєстр фізичних та юридичних осіб. Вам потрібна інформація про те, як створювати свій бізнес, як його реєструвати, якість податкові речі… Ще Вам, можливо, потрібно знати розташування якого приміщення. Ми можемо ходити, вибивати цю інформацію запитами, можемо стукати в різні управління і відділи. Якщо держава та бізнес проактивно оприлюднює цю інформацію, то вони надають ці дані у машиночитному форматі. Ви можете дізнатись все про місцезнаходження приміщення для вашої кав'ярні, подивитись, чи немає податкового боргу у сусідніх кав'ярнях та ін. Коли у розробників/розробниць, аналітиків/аналітикинь є доступ до масивів даних, ми можемо пропонувати споживачам такий продукт, що допоможе їм краще орієнтуватись, що таке місцева/державна влада, як з нею співіснувати, як бізнес створити, як покращувати життя місцевих мешканців.

Дані і кінцевий продукт - це такий довгий шлях. Дуже часто люди плутають публічну інформацію з відкритими даними. Відкриті дані - це дані у машиночитному форматі, які придатні для обробки електронними засобами. Вони можуть оброблятися комп'ютерами, різноманітними програмами. Якщо Ви зайдете на сайт і побачити відскановані договори, то Ви як розробник або аналітик нічого з цією інформацією не зробите, поки не переведете їх в машиночитний формат. 

Відкриті дані – паливо для економіки 

 Держава і місцеве самоврядування зобов'язані оприлюднювати і надавати у відповідь на запит публічну інформацію (в тому числі і в форматі відкритих даних). До речі, відкриті дані можна використовувати і з комерційною метою. Відкриті дані - це є паливо для економіки. Дехто називає це паливо "Плутоній", бо воно може бути небезпечне, якщо там персональні дані, чутлива інформація. Держава, місто, область має надавати доступ до відкритих даних, щоб ми могли їх використовувати: створювати програми, додатки, додаткову вартість навколо них. Місцева влада також може ними користуватись. Наприклад, прогнозувати зношення житлового фонду, створювати системи планування, моніторингу використання бюджетних коштів, аналізувати ризики співпраці з тими чи іншими виконавцями робіт та послуг за бюджетні кошти. Є дуже багато опцій того, як дані можна використовувати. Головне - це визначити індикатори, які в нас дані є, оприлюднювати, залучати громадськість. До слова, у США цей процес розпочався ще 10 років тому і активно продовжується. Там місцеві органи влади зрозуміли надзвичайну цінність відкритих даних. В одному з міст було створено таку систему. У цьому місті була проблема зі щурами. Синергія різноманітних відкритих даних допомогла швидко вирішити цю проблему. Відкриті дані можуть рятувати життя людей. Європейський Союз теж вже давно вираховує економічну цінність відкритих даних. Сюди рахують ті кошти, які не були вкрадені. У нас є Prozorro, єдиний портал публічних фінансів, який дозволяє бачити кожну копійку, що витрачається органами державної влади. Завдяки відкритості знижується рівень недоброчесного витрачання бюджетних коштів. І це вираховується як економічна цінність відкритих даних. Також враховується кількість стартапів, які працюють на основі відкритих даних. Це кількість зекономлених наших годин (ситуація з очікуванням транспорту, очікуванням надання послуг). Цей час ми можемо витратити на волонтерську або іншу діяльність. Цінність відкритих даних має великий спектр.

ОМС vs відкриті дані 

 Наші органи державної влади вважають, що це їхнє - те, що вони збирають. “А що Ви будете з тими даними робити”, “А доведіть, що буде від цього якась користь” і таке інше. Це все перешкоди для реалізації політики “Open Data by default” (Україна приєдналася у 2016 році до Хартії). Попри це ми роками змушені доводити (також через суди), що маємо право не пояснювати, навіщо нам відкриті дані. Оприлюднення відкритих даних - це обов'язок. Це дуже складно. Трансформація відбувається повільно. Це все радянська традиція закритості, бажання заробити на відкритті даних. Дані - це цінність. Якщо дані закриті, то можна втручатися, спотворювати непомітно їх. Коли ми говоримо про чутливі теми, де є можливість зловживання владою, доступ до даних ускладнений. Розуміється загроза, яку несе відкритість. Органи державної влади починають займатись “openwashing” - коли частина даних відкрита, а частина (дуже важлива) все ще закрита від людей. Вони публічно говорять, що дані у них відкриті, але коли фахівці аналізують ці дані, то приходять до висновку, що цінність таких даних дуже низька.Є неправильне розуміння, що таке відкриті дані. Деякі розпорядники публічної інформації займаються недоброчесними справами. Не дуже сильний запит на ці дані з боку громадськості. Саме відкриті дані. Великий бізнес звик працювати по-старому. Він або купує відкриті дані або отримує в інших спосіб (“чорні схеми”). Це банки, страхові компанії, різноманітні фінансові інституції… Відкриті дані - це можливість створення рівних умов для всіх. 

Діджиталізація країни та відкриті дані

Відкриті дані - це важливий компонент цифрової трансформації кожної країни. Це розуміють в усьому світі . Великі корпорації заробляють статки за допомогою наших даних. Вони займаються продажем персональних даних. Ми продукуємо величезну кількість даних. Не менша кількість даних продукується органами влади. Ми як громадяни/громадянки маємо право на доступ до цих даних. Це наша власність. А органи влади лише ними управляють певний час. Органи влади мають зберігати дані, захищати персональні дані. У нас є проблема з інфраструктурою (збирання даних, надання їх громадськості). Ми маємо розуміти інфраструктуру відкртих даних (на рівнях регіону особливо). Потрібно також змінювати культуру управління даними, щоб у нас було якісне впровадження політики відкритих даних. Якби влада мала можливість забезпечити інфраструктурно, технічно роботу ОМС, то б розпорядники навіть не думали, що таке відкриті дані.Можна було б налаштувати все так, щоб усе, що заноситься в систему, воно автоматично потрапляло на портал відкритих даних. До речі, портал відкритих даних - це державний портал, єдиний центр, куди всі дані стікаються. Там є різноманітні дані про транспортні засоби, про фізичних і юридичних осіб, про судові рішення… Правда, питання до якості цих даних, повноти. Але якось ми крок за кроком рухаємось до того, щоб забезпечити доступ до якісних та повних даних. У нас хороше законодавство про відкриті дані, у нас є Постанова №835, рекомендації для розпорядників публічної інформації, але є проблема розуміння того, для чого це потрібно. Ці дані потрібні не Надії чи Олександрі, ці дані потрібні вам.

Цікава історія, яка репрезентує загальну ситуацію. В одному з міст України є відділ, що займається тарифами. Надавачі послуг приносять туди різну інформацію на папері. Всі ці папірчики зводяться в Excel-табличку. Звели, вирахували формулами, який коефіцієнт, тариф… Роздруковують цю табличку і витирають з комп'ютера. Дуже важко зрозуміти логіку цих дій. Люди не розуміють цінності того, що вони роблять. Причина цього непорозуміння - відсутність зв'язку між владою та бізнесом, громадськістю. Відкриті дані допомагають громадянам робити свідомий вибір. Наприклад, сервіс “Вони голосують для тебе”. Цей сервіс допомагає зрозуміти різницю між тим, що депутати говорять і тим, як вони голосують.Державу в смартфоні неможливо буде створити без відкритих даних. Відкриті дані - це можливість контролювати цю “державу у смартфоні”. Без можливості такого контролю ми отримаємо тоталітарного електронного монстра. Громадяни таким чином матимуть певні важелі впливу, можливість вдосконалювати “державу в смартфоні” і зробити її “супердержавою в смартфоні”.

У даній публікації подані основні тези з відеолекції Надії Бабинської про відкриті дані з масового безкоштовно онлайн-курсу: «Е-демократія в Україні: онлайн-участь на рівні країни та громад».