Civic Tech Sisters: жіноче лідерство в ІТ-сфері

*Civic Tech Sisters - спільнота жінок, які працюють у сфері civic tech. Десять дівчат з України, десять учасниць з Німеччини й десять менторок об’єдналися в невеликі групи, щоб обмінюватися досвідом і надихати одна одну. Програма Civic Tech Sisters проводиться 1991 Open Data Incubator спільно з організаціями betterplace lab, Civil Society Cooperation та Goethe-Institut Ukraine.

Який він - жіночий успіх в ІТ-сфері? Чи може він декого дратувати? Як потрібно жінкам реагувати на зневажливі висловлювання стосовно їхнього лідерства? Як відрізняється і чи відрізняється взагалі “жіночий” успіх від “чоловічого”? Знайти відповіді на ці запитання я спробувала зі своїми “сестрами з цивільних технологій”, учасницями спільноти для жінок лідерок в ІТ-сфері Civic Tech Sisters,  Юлією Размєтаєвою та Наталією Шевельовою.

Юлія Размєтаєва

Керівниця Центру права, етики та цифрових технологій Національного юридичного університету імені Ярослава Мудрого, кандидатка юридичних наук, доцентка

- Упереджене ставлення до жінки та її професійної спроможності - на твою думку, чи є це насправді проблемою? Може це приносить жінкам більше “користі”, ніж “шкоди”?

 - Я не думаю, що упереджене ставлення взагалі може приносити користь. Будь-кому, не тільки жінкам. Але ми всі знаємо, що саме жінки з усім спектром упереджень – від доброзичливого сексізму до прямого винесення за дужки поняття “людина” – стикаються надзвичайно часто. 

- Чи вважаєш ти себе жінкою-лідеркою?

 - Так, і не соромлюся про це повідомляти вголос. Я знаю, що здатна бути і формальною, і неформальною лідеркою. Маю відповідний досвід, аж з тих часів, коли брала на себе лідерство (і відповідальність) у якихось заходах в школі. Кружки, змагання, походи, робота в дитячих літніх таборах та студентські конференції – усе це було полем для прояву лідерських якостей. Бувало й таке, коли взяти на себе роль людини, що приймає рішення та веде за собою інших, доводилося взяти на себе в екстремальних умовах. Одного разу це було стихійне лихо, іншого – серйозна автомобільна аварія. Далі, в “зовсім дорослому житті”, коли починала працювати на постійній основі або коли займалася громадянською активністю, я періодично ставала лідеркою різних проектів. О, і, звичайно, сфера життя, яка виховує або допомагає відшукати тимчасово відкладені в сторону лідерські якості – це материнство. 

Інша справа, що лідерство не є для мене самоціллю, як, здається, часто буває у чоловіків. Я завжди маю якусь мету, якої хочу досягнути, коли очолюю рух, проект чи ініціативну групу. Дуже часто ця мета не особиста, а спільна: зробити видимими певні дослідження, просувати права людини, врятувати ліси від вирубування тощо.

- Ця тема близька тобі? Чи траплялися з тобою такі історії? 

Так, ця тема мені близька. Буквально вчора мала розмову з подругою, яка схиляється до того, що поведінка жінок, які відходять на друге місце, не відвойовують собі керівництво, хоча реально тягнуть ці завдання – результат еволюції, біологічно детермінована. Розповідала їй про жіночу та чоловічу гендерну соціалізацію. Не думаю, що переконала, хоча, сподіваюсь, посіяла сумніви. 

Звичайно, такі історії траплялися зі мною, як і з багатьма іншими жінками. Скажімо, коли вступала до аспірантури, один сивочолий професор позіхав, що статті доволі гарні, але ж ви підете заміж, потім в декрет, то, може, не варто й починати, може не займати місце того, хто буде дійсно наукою опікуватися? 

- Чому, на твою думку, жіночий успіх декого (чоловіків, інших жінок) дратує?

Вміти щиро радіти чужому успіху – то в принципі задача з зірочкою. Буває, що ти хочеш чогось досягти, але це чомусь тобі не вдається, а комусь іншому – так. “Чому саме вона/він?” – думаєш. Буває також, що чийсь успіх здається тобі не заслуженим. Можливо, комусь успіх жінок здається не заслуженим завжди, та це проблема цієї особи. Погано, що іноді ця особа створює перешкоди для успіху жінок, бо має відповідні стереотипні переконання й забобони. 

- Як відрізняється і чи відрізняється взагалі, на твою думку, “жіночий” успіх від “чоловічого”? 

Це трішки підступне питання, бо тут спочатку слід визначитися з термінами. Що таке “чоловічий” і “жіночий” успіх? Є така напів жартівлива формула того, як визначити, чи підходить іграшка хлопчику, чи дівчинці. “В іграшці задіяні геніталії? 1) Ні? Підходить обом. 2) Так? Це не дитяча іграшка”. 

Тож успіх є успіх і статі цей термін не має. А якщо йдеться про якесь різне трактування його для жінок і чоловіків, то я би воліла, щоб кожна і кожен мали можливість визначитися, що саме вони вважають успішним і досягати цього, а не втискаться в рамки чужих очікувань того, який саме результат має визнаватися як справжній. 

- Як реагувати на неадекватні висловлювання щодо жіночого лідерства?

Не те, щоб тут був простий рецепт єдиної правильної реакції. Але те, що було б непогано зробити – не мовчати, коли йдеться про публічні висловлювання. Не робити вигляд, що публічні особи – якійсь депутати, президенти й директори компаній – мають право на такі висловлення, бо мають владу чи якісь заслуги.    

- Що робити жінкам, які щодня наштовхуються на гендерні стереотипи у своїй роботі?

Я за те, щоб боротися зі стереотипами. Але це складна й тривала боротьба, тому, так, якщо можете – борітеся. Якщо можете не підтримувати – робіть це. Якщо ні, то що ж. Можливо колись ваша думка зміниться. 

- У яких сферах є найбільший ризик наштовхнутися на дискримінацію за гендерною ознакою, на зневажливе ставлення до професійної спроможності жінок?

Сфер, зовсім вільних від дискримінації за гендерною ознакою, поки немає. Є сфери або суспільства, де її рівень нижчий. Є сфери, які багатьма сприймаються як “чоловічі”, маскулінні, і там рівень дискримінації вищій. Дуже показова історія з антарктичними експедиціями, те, що тільки пару років тому на станцію “Академік Вернадський” змогли поїхати жінки-полярниці. Шалений спротив цьому здійснювали у тому числі багато чоловіків. Друга категорія сфер із зневажливим ставленням до професійної спроможності жінок – усе те, що пов’язано з владою і грошима. Топові позиції, гарно оплачувані професії, можливості зосереджувати в руках серйозний вплив – усе це. Бо так, навіщо комусь успішні конкурентки? Нащо комусь враховувати потреби половини населення при плануванні міст або створенні освітніх програм? Треба бути непересічною людиною, щоб добровільно відмовитися від того, що маєш за рахунок інших людей.  

- Яке найбезглуздіше/найобразливіше упередження стосовно жіночого успіху/”місії” жінки тоді довелось чути у житті?

Так одразу й не пригадаєш. Якісь мерзенні штуки про “досягла успіху тому, що вона не жінка, а чоловік у спідниці” або “досягла успіху через постіль” у фоновому режимі наявні постійно. І це, між іншим, не дуже добре, що ми часто реагуємо тільки на крайні прояви, на зовсім дивні висловлювання від політичних фріків. Тому що оцей фон – непомітний і погано відстежуваний – він як радіація: потребує спеціального приладдя й уважного ставлення, змінює навколишнє середовище та продукує багато проблем. 

Наталія Шевельова

Менеджерка з маркетингу Livepage, ком'юніті-амбассадорка Women Techmakers Dnipro

- Чи доводилось тобі спілкуватися з людьми, які сприймають успіх молодих жінок як щось дуже несправедливе? 

- Серед мого оточення немає подібних людей, але я стовідсотково не виключаю можливість їхньої появи у своєму житті. Я гадаю, що потрібно бути лояльною до них, об'єктивно оцінювати свій успіх і пояснювати, чому твої ідеї та деколи мрії стали реальністю. 

- Як, на твою думку, слід реагувати на неадекватні висловлювання щодо жіночого лідерства?

- З високо піднятою головою. Я вважаю, що не потрібно концентруватися на таких висловлюваннях, адже лідерство загалом – це здатність надихати і мотивувати оточуючих, а також мати набір інструментів і ресурсів, які допомагають досягти мети. Лідер повинен бути впевнений у собі й мати невичерпне бажання бачити розвиток і зростання в проектах, з якими він працює. Лідерство в такому розумінні не має гендеру. Якщо ти мотивуєш свою команду, колег, ком’юніті чи будь-кого з оточення й допомагаєш рухатися вперед, то, на мою думку, ти і є справжнім лідером. 

- Що конкретно варто робити жінкам, які щодня наштовхуються на гендерні стереотипи у своїй роботі та які від цього страждають?

Шукати підтримку, розвиватися та крок за кроком змінювати своє оточення. Безперечно, кожна дівчина прагне підтримки. Час від часу ми просто хочемо почути “Ти молодець. Ти усе зможеш”. У моєму оточенні завжди були люди, які підтримували мене. Але я часто зустрічаю дівчат на івентах Women Techmakers Dnipro чи просто у житті дівчат, яким говорили, що ІТ – це не для них. Наприклад, батьки, які не пов’язані з цією сферою, чи друзі, які, можливо, не так добре знали математику чи програмування, як ця дівчина.

- До яких жіночих спільнот можна приєднатися, щоб знайти підтримку і натхнення?

Особисто я розвиваю у Дніпрі ком’юніті Women Techmakers Dnipro, основна ціль якого – збільшувати кількість дівчат в ІТ-сфері. Є аналогічне чудове ком’юніті у Львові Women Techmakers Lviv. Якщо ти – дівчина-розробниця, то існує розвинене ком’юніті Women Who Code з чаптерами по всьому світу, в якому можна знайти однодумниць та навіть ментора. 

- Які жінки є твоїми натхненницями?

Якби у мене була така можливість, я поспілкувалася б з Анітою Борг. Ця жінка – засновниця The Grace Hopper Celebration of Women in Computing, організації, яка спрямована на підтримку та об’єднання жінок у сфері computer science. 

Аніта присвятила все життя об’єднанню жінок ІТ-сфери, і саме вона стояла біля витоків розвитку технологічних організацій для жінок. Її досягнення були справді визначними, тому компанія Google заснувала стипендію ім. Аніти Борг. Засновники щороку проводять конкурс серед дівчат з усього світу і виділяють 8 тисяч євро переможницям для подальшого розвитку і навчання у сфері IT. У Google декларують, що за допомогою цього конкурсу хочуть надихнути дівчат на успіхи в галузі computer science, закликають бути більш активними й ініціативними. Ця стипендія також існує завдяки Аніті, й мені дійсно було б цікаво поспілкуватися з нею – з жінкою, яка заснувала цей напрямок та стояла біля витоків і розвитку всіх жіночих ком’юніті, що існують зараз.

Sisters, гуртуймося!

Оточуйте себе людьми, які здатні поважати себе та інших. Працюйте над своєю експертністю, приєднуйтеся до різних ініціатив, утверджуйте свої лідерські позиції. Долучайтесь до спільнот успішних жінок. Шукайте натхненниць. Діліться своїми історіями. Як завжди, раджу подивитися мотивуючий виступ “Why we have too few women leaders”. переглянути результати дослідження “Гендерні ролі і стереотипи” та прочитати публікації моєї менторки та натхненниці Надії Бабинської про фемінізм. Чого робити не варто, то це сумніватися у собі і боятися наробити помилок. Ваше життя і ваш успіх - це найбільш переконливий аргументом у будь-якій дискусії.