Держслужба після COVID-19. Який підхід має обрати Кабмін

Замість механічного скорочення держслужбовців Уряд має виробити сучасний підхід

Нещодавно прем’єр-міністр України Денис Шмигаль вкотре анонсував скорочення чисельності державних службовців ЦОВВ та їхніх територіальних підрозділів в рамках реформи держуправління на 10%. Ця інформація лунає вже протягом кількох місяців. Символічно, що зараз держслужбовцям нагадали про це напередодні Дня державної служби. Втім, поки незрозуміло, за яким принципом будуть скорочувати людей. Чи буде проведений аналіз, де потрібно скоротити, а де навпаки, додати кадри. Або ж існуватиме виключно механічний принцип скорочень. 

Урядовці зазначають, що паралельно з цим продовжується робота над реформою оплати праці, основою якої стане запровадження нової класифікації посад держслужби, присвоєння класифікаційних кодів на основі віднесення до сімей і рівнів, визначених у Каталозі типових посад державної служби. 

Пілотний проєкт реалізовується у Національному агентстві з питань держслужби (НАДС) і його територіальних органах, міністерствах фінансів і цифрової трансформації, а також Секретаріаті уряду. Якщо результати будуть позитивними, то після 2023 року реформа буде поширена на решту державних органів. Дивно, бо Уряд втрачає роки на сучасні підходи до оплати праці, а інфляція не стоїть на місці. Ще в 2019-му році концепцію реформи розробив Уряд на чолі з прем’єром Володимиром Гройсманом. Можна було б рухатися швидше. Також Уряд анонсував проєкт Стратегії реформування держуправління до 2025-го року. Його будуть обговорювати з міжнародними партнерами. Хоча представити мали ще в травні. 

Але коли я кажу про швидкість ухвалення рішень та стретегій, то мова про відповідність підходів сучасним реаліям постковідного світу. Передові економіки сьогодні змінюють підходи щодо держслужбовців у частині скорочень, а також їх підготовки до адаптації економічних програм та реформ до нових реалій. 

Захід наймає та осучаснює

Трильйони доларів на порятунок США. Джо Байден збільшує вартість свого плану і пропонує бюджет у $6 трильйонів для того, щоб зробити США більш конкурентною країною. Америка заливає грошима економіку. Але для реалізації економічних програм американці змінюють стратегію щодо держслужби. Замість популярних раніше скорочень держслужбовців, влада відкриває нові вакансії. В 2021-му році планують збільшити штат держслужбовців на 20 000. В 2022-му плани ще глобальніші - найняти 50 000 нових держслужбовців. І це не боротьба з безробіттям. В США збираються змінювати підходи до їх підготовки, адаптувати фахівців до ухвалення ризикованих рішень, їх ініціативності. У Штатах розуміють, що кожна програма та реформа з великих кабінетів адаптується до вимог суспільства завдяки держслужбовцям, які також бачать ризики тих чи інших рішень. Джо Байден говорить про відновлення віри американців у державну службу і до держави, хоче зробити її більш сучасною. Це повністю відповідає обраній моделі “великого уряду” на найближчі роки. 

За схожим сценарієм рухатимуться Канада, Велика Британія. В сусідній із нами Польщі також вмикаються механізми порятунку економіки, адаптовувати які будуть держслужбовці. Держави ставатиме більше. І функціонал держслужбовця для забезпечення комфортного існування бізнесу, посередника між суспільством і державою змінюватиметься на більш активне залучення до процесів і їх формування. 

Що робити з українською держслужбою

Існує декілька кроків, які має здійснити уряд, щоб компетентно та сучасно підійти до ситуації. Нам потрібно структурно змінювати підходи. 

По-перше, необхідна програма адаптації в умовах карантину. Більше року триває пандемія, але для держслужби у нас цього досі немає. Хтось працює дистанційно, хтось змішано, але все відбувається хаотично без чітких критеріїв.

По-друге, необхідна стратегія скорочень, якщо в цьому Уряд справді вбачає доцільність. Потрібно розуміти, де скорочувати треба, а де потрібно збільшити чисельність держслужбовців і під які задачі. Відповідно, також потрібні оцінки, критерії, щоб процес не був механічним і не проводився шляхом “зрізання” певних категорій посад за необхідними цифрами.  

Для розуміння, за даними НАДС в Україні 176,53 тис. держслужбовців на 44,39 млн населення (хоча за останньою оцінкою часів Дубілета 37,2 млн, без врахування окупованих територій). У сусідній Польщі - 428,3 тисячі на 37,9 млн). І враховуючи антикризові економічні програми, поляки готові збільшувати кількість і адаптувати підходи. 

По-третє, нам потрібно продовжити інтеграцію допоміжних функцій у держуправлінні. На державній службі сьогодні існує досить багато однотипних функцій - бухгалтерія, закупівлі, кадри. Кожен орган має окрему структуру. Але це неефективно. Необхідно створити один офіс, який займатиметься допоміжними функціями. Наприклад, одна бухгалтерія для міністерств, один підрозділ IT, однотипні централізовані закупівлі через Prozorro, єдині кадри. Це можна робити на базі Міністерства, поширюючи на підпорядковані ЦОВВ. Чи на базі Секретаріату КМУ. Такий підхід дозволить зробити процес ефективним, сучасним, а також зекономити кошти. Це вже розпочиналося Урядом Гройсмана, але нова влада не продовжила цей курс. 

По-четверте, потрібно розуміти, як осучаснити освітній процес. Особливо після того, як НАДУ підпорядкували КНУ ім. Тараса Шевченка. Замість академії ніхто нічого не запропонував. І цей пункт повинен бути в Стратегії реформування, оскільки комплексна реформа з врахуванням сучасних викликів та міжнародного досвіду неможлива без зміни освітніх підходів. Анонсований президентський університет взагалі не стосуватиметься держслужби.  

І п’ятий момент, конкурси на держслужбу мають бути позбавлені політичних факторів. Оскільки сьогодні часто бачимо, що їхнє відновлення на вимогу європейських партнерів не призвело до повноцінного пошуку професіоналів, а просто проводиться для того, щоб лишити на посадах зручних людей, які приходили за добором. 

Відповідно, Уряд має більш сучасно дивитися на реформу державного управління, враховувати зовнішні фактори, а також досвід розвинених країн. І точно пришвидшити реформування оплати праці, оскільки в динамічному посткризовому світі повноцінний запуск реформи з 2023-го року може залишити держслужбу без ефективних кадрів сьогодні. А вона точно цього потребує.