Робоче навантаження аудитора або чому варто навчитися грамотному плануванню аудиту

Планування аудиту полягає в тому, що команда із завдань створює план аудиту, визначаючи ризикові та інші ділянки, які потребують більшого скепсису.

МСА 300 «Планування аудиту» стверджує, що адекватне планування допомагає у виконанні аудиту фінансової звітності, зокрема:

• допомагає аудитору приділити відповідну увагу важливим ділянкам аудиту;

• допомагає аудитору своєчасно виявити та вирішити потенційні проблеми;

• допомагає аудитору належно організовувати й управляти завданням з аудиту з метою його ефективного та кваліфікованого виконання;

• допомагає обрати членів команди із завдання, що мають належний рівень здібностей та компетентності, щоб діяти у відповідь на очікувані ризики, а також спрощує належний розподіл роботи між ними;

• полегшує керівництво та нагляд за членами команди із завдання, а також перевірку їхньої роботи;

• допомагає, де це доречно, координувати роботу аудиторів компонентів та експертів.

Планування аудиту включає визначення загальної стратегії аудиту для завдання та розробку плану аудиту. При цьому процес визначення загальної стратегії аудиту допомагає аудитору вирішувати, у тому числі такі питання, як:

• ресурси, необхідні для конкретних ділянок аудиту;
• кількість ресурсів, необхідних для покриття конкретних ділянок аудиту, наприклад кількість членів аудиторської групи або бюджет часу аудиту в годинах;
• час застосування таких ресурсів.

Варто також згадати про мету аудиту, що окреслена в МСА 200 «Загальні цілі незалежного аудитора та проведення аудиту відповідно до Міжнародних стандартів аудиту»: висловлення аудитором думки про те, чи складена фінансова звітність у всіх суттєвих аспектах відповідно до застосовної концептуальної основи фінансового звітування.

Для підтвердження фінансової звітності сучасні аудитори застосовують ризико-орієнтовний підхід. Це означає, що перш ніж висловити думку про те, що перевірена фінансова звітність не містить суттєвих викривлень, аудитори повинні виявити та оцінити ризики суттєвих викривлень, які можуть виникати як внаслідок помилки, так і шахрайства. А для цього аудитори повинні думати, аналізувати та діяти професійно, особливо під час отримання обґрунтованої впевненості, що фінансова звітність не містить суттєвих викривлень через шахрайські дії.

Нездатність аудиторів виявляти ризик суттєвого викривлення внаслідок помилки чи шахрайства у фінансовій звітності негативно впливає на професію аудитора в цілому, особливо коли випадки шахрайства виявляють після того, як фінансова звітність була підтверджена аудитором. Саме тому від аудитора очікується прояв професійного скептицизму, щоб звести до мінімуму суттєві викривлення у фінансовій звітності.

Скептично налаштований аудитор є підозрюючим  за своєю природою і поведінкою. У той же час обмеження бюджету часу зазвичай негативно впливає на продуктивність аудиту. Обмеження бюджету часу виникає, коли кількість часу, виділеного в бюджеті для завершення аудиту, займає менше часу, ніж фактично потрібний час для завершення цієї роботи. Не секрет, що члени аудиторської групи часто відчувають обмеження бюджету часу, оскільки вони повинні завершити свою роботу у заздалегідь встановлені терміни. Внаслідок чого, щоб уникнути додаткових витрат на аудит, аудитори можуть бути не в змозі повністю застосувати свій професійний скептицизм, що погіршує результат аудиторської роботи. Зокрема, тиск, який виникає через обмеження часу, призводить до того, що аудитори не в змозі зібрати прийнятні (доречні та надійні) аудиторські докази в достатній кількості. Також через обмеження обумовленого часу поспішно виконується оцінка зібраних доказів. Тобто обмеження бюджету часу може мати негативний вплив і на процес судження аудиторів щодо звітування про результати аудиту.

В 2017 році декілька малайзійських науковців провели дослідження, в якому розглядався вплив обмеженого бюджету часу на професійний скептицизм аудиторів та оцінку ризиків шахрайства. Метою цього дослідження було знайти відповідь на питання: чи здатні аудитори із заданим обсягом відповідного аудиторського досвіду підтримувати професійний скептицизм в умовах існування різних рівнів обмеження часу.

Результати показали, що:

1. на оцінку аудиторами ризику суттєвого викривлення позитивний вплив мають професійний скептицизм і досвід;
2. на оцінку аудиторами ризику суттєвого викривлення позитивний вплив професійного скептицизму сильніший серед більш досвідчених аудиторів, ніж серед менш досвідчених;
3. позитивний вплив професійного скептицизму слабшає, коли аудитори працюють в умовах бюджетного обмеження часу.

Нажаль, проблема недостатнього розподілу часу є поширеною проблемою і не лише в аудиті.

"Економіка - на п'ятдесят відсотків психологія." (Людвіг Ерхард, перший міністр економіки ФРГ)

Ліоба Верт (Prof. Dr. Lioba Werth) у своїй книзі «Економічна психологія .Теоретичні основи та практичне застосування» стверджує, що до типових помилок економічних проєктів, зокрема, слід віднести необдумані рішення та неправильно складені плани через занадто оптимістичне планування часу. Це все відноситься до помилок умовиводів.

Необдумані рішення. Більш яскраво імпульсивні рішення проявляються у феномені зміни преференцій/переваг: коли людям пропонують вибрати між "винагородою" через 31 день або трохи менше, але через 30 днів, вибір завжди впаде на менше. Цей феномен знайомий нам по прислів'ю «Ліпше горобець у жмені, як журавель у небі». Як зазначають науковці, людина схильна вести себе необдумано та імпульсивно.

Помилки планування. Знов ж таки за результатами досліджень науковці стверджують, що, незважаючи на компетентність та особистий досвід, люди схильні занадто оптимістично складати плани, зокрема, встановлювати оптимістичні часові рамки. Негативний досвід у минулому людина виправдовує для себе різними причинами, замість того, щоб вчитися на цьому. При цьому людина завжди недооцінює можливість виникнення нових перешкод. Нашу тягу до оптимістичного планування (помилки в розрахунках часу, опір на неточні прогнози тощо) психологи пояснюють тим, що:

- по-перше, людина по іншому не може,

- по-друге, прикрашені перспективи краще мотивують,

- по-третє, людина інколи занижує показники виходячи із «добрих» намірів ( збільшити рівень продажів, перевершити конкурента тощо).

Якщо не звертати увагу на психологічні складові, то обмеження бюджету часу в аудиторській професії може виникати також і через низьку суму гонорарів за аудит. І тут вже про мотивацію згадувати недоречно, бо недостатній рівень оплати стримує аудиторів від того, щоб приділяти достатньо часу на пошук нової інформації або аналіз отриманої інформації, що накладає на них обмеження з точки зору прояву достатнього рівня професійного скептицизму під час проведення аудиту. Але глибше занурюватися у проблему низької вартості аудиту я зараз не буду, а ось щодо планування, то, складаючи наступного разу план з аудиту згадайте слова Воррена Баффетта (Warren Edward Buffett) - одного з найуспішніших та найбагатших інвесторів США: «Навіть якщо ви дуже талановиті й докладаєте великих зусиль, для деяких результатів просто потрібен час.»