Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
25.04.2017 23:11
Про обіг сільськогосподарських земель в Україні
Розробка урядового законопроекту про обіг земель сільськогосподарського призначення на фінальній стадії і протягом двох місяців він буде оприлюднений. Про це на прес-конференції заявив директор департаменту землеустрою, використання та охорони земель Держа
А хтось пам’ятає приватизацію за приватизаційні сертифікати, що ваучерами називалися у народі, та які скуповували фарцовщики у Києві перед універсамом Україна на площі Перемоги?
Можливо отой шлях переходу від державної власності до приватної був самим справедливим за увесь час переходу від соціалізму до капіталізму.
Нажаль, за усі роки існування незалежної України будь-яка влада намагалася стати власником якомога більшої кількості державної власності. На сьогоднішній день у державних масштабах держава є власником лише землі та корисних копалень, та і тут є багато питань. Згадаємо хоча б ситуацію із видобутком бурштину чи «чорних» копачів вугілля на Донбасі.
Приватизація 90-х років минулого століття породила олігархат України, який до цього часу є справжнім власником держави. Після того, як в Україні сформувалися сім’ї та групи впливу, та були «приватизовані» державні підприємства настав час перерозподілу власності. При цьому загострилася боротьбі за владу, і для багатьох депутатський мандат став оберегом його бізнесу, свободі та життю. Епоха насильницького захвату 90-х змінилася на епоху рейдерських захватів. Ця епоха теж закінчилася, політичні сили врівноважили усі важелі впливу сильних миру цього.
Так як новітній український маховик отримання грошових капіталів для своїх власників так і не навчився заробляти на виробництві, сервісі, науці, інфраструктурі та не створив конкурентне середовище для свого ж розвитку, його єдиний шлях – поглинання вже існуючих активів. І так вже сталося, що на сьогоднішній день крупним та не розприватизованим лишився актив землі.
Урядовим законопроектом передбачається, що придбати землі може виключно держава, територіальні громади та громадяни України, а обмеження на концентрацію сільгоспземель в одних руках складе 200 га. Дуже цікаво було б дізнатися з яких джерел держава буде фінансувати купівлю земель? Як ми усі знаємо бюджет в Україні дефіцитний. То можливо фінансування буде за рахунок позик від міжнародних донорів? А які державні гарантії надасть держава своїм міжнародним кредиторам? Землю? Три крапки…
А щодо громадян України: мабуть, що навіть фермерам, котрі вимушені брати кредити під 20% річних для сезонних покупок паливно мастильних матеріалів, запчастин до сільськогосподарської техніки, добрив, гербіцидів та задля оборотних засобів купівля земель буде непосильним тягарем. А от чиновники, судді, прокурори які офіційно задекларували мільйони доларів готівкою – майже цільова аудиторія для інвестицій у товар, якого вже не виробляють на планеті Земля.
На звершення хочу зазначити, що справедливий старт ринку землі можливий при умові наявності справедливої влади у країні та чесної, законної та незалежної судової системи. І лакмусовим папірцем цих умов є рівень довіри народу до усіх гілок влади.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Українці як антитела світу Олександр Черних 11:58
- Підсумки осені на ринку нерухомості: дефіцит, обережний попит і нові ризики Дан Сальцев вчора о 14:43
- Кожен другий підприємець робить ці помилки. Як масштабуватися і не згоріти Олександр Висоцький вчора о 09:15
- Прозорість як конкурентна перевага в будівництві: не модний тренд, а питання виживання Ангеліна Біндюгіна 12.12.2025 01:33
- Закон ППП: нові фінансові можливості для медицини Ірина Сисоєнко 11.12.2025 17:38
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років Георгій Тука 11.12.2025 16:30
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань Інна Бєлянська 11.12.2025 16:16
- Як перемогти прокрастинацію: "Закон задоволення" та переговори із власним мозком Олександр Скнар 11.12.2025 11:44
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників Андрій Лотиш 11.12.2025 10:41
- Англійська як нова вимога до держслужби: чому без неї вже неможливо працювати Інна Лукайчук 10.12.2025 18:26
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки Микола Ореховський 09.12.2025 20:36
- Західний регіон у глобальному контексті: можливості та виклики Мар'яна Луцишин 09.12.2025 16:46
- Спонсорство громадських організацій: як залучати пряме фінансування від бізнесу Олександра Смілянець 09.12.2025 14:23
- Майбутнє клієнтського досвіду: передбачуване, персоналізоване та проактивне Станіслав Нянько 09.12.2025 11:44
- Списки справ vs тайм-блокінг: коли що працює і як уникнути хаосу Олександр Скнар 09.12.2025 09:37
Топ за тиждень
- Як Уряд тихо вимкнув Prozorro, щоб віддати порт Чорноморськ "своїм" на 40 років 2991
- Вигоряння через фінансовий хаос: як цьому запобігти за допомогою здобуття фінансових знань 420
- "16 днів проти насильства": як війна змінила не тільки життя, а й масштаби насильства 179
- Саботаж мобілізації ув’язнених – злочин проти національної безпеки 137
- Бронювання у 2025 році: як бізнесу підтвердити "критичність" і зберегти працівників 122
Популярне
-
"Цей сон, цей сон". Чому молодь в захваті від Степана Гіги та Іво Бобула
43836
-
Чому Україні не дають кредит під російські активи – простими словами
Думка 10703
-
Як обрати магній: чому одні форми діють, а інші – "гроші на вітер". Пояснює нутриціологиня
Життя 9986
-
Три країни підтримали Бельгію щодо "репараційного кредиту" Україні: не коштом активів РФ
Фінанси 7316
-
До водойм у чотирьох регіонах вселили понад 140 000 рибин
Бізнес 1737
Контакти
E-mail: [email protected]
