Кому вигідно поставити рекламу "поза законом"?
У парламентарів вкотре зародилася "геніальна ініціатива" - заборонити рекламу вздовж вулиць та доріг. Батьками такої ідеї свого часу виступили комуністи.
Саме Петром Симоненком вперше був внесений подібний законопроєкт в Раду. Далі «правоє дєло» в своїх скликаннях продовжили Олександр Пресман, Антон Яценко та Віктор Балога. І ось зараз естафету підхопили нардепи з фракції «Слуга народу». Вони зареєстрували відразу два майже тотожних законопроєкти - № 4535 та № 4348.
Якщо такий закон приймуть, Україна стане унікальною країною, яка замість того, щоб прописати чіткі правила, просто заборонила рекламу як таку. Прийняття подібних законів зажене ринок зовнішньої реклами у «сіру зону», сприятиме зростанню корупції та призведе до «ручного управління» і перерозподілу ринку.
Прикриття добрими намірами
Щоб гарантувати безпеку на дорогах, потрібно виконувати три головні вимоги. По-перше, безпечними мають бути самі дороги – слід витримувати стандарти при будівництві і утриманні автошляхів. По-друге, безпечною має бути культура водіння, треба дотримуватись правил при підготовці і ліцензуванні водіїв. І по-третє, безпечними мають бути автомобілі, вони повинні проходити відповідну сертифікацію. Також мають бути якісні послуги – надання екстреної допомоги і робота поліції.
Аргументи ж про те, що законопроєкт про регулювання ринку зовнішньої реклами направлений на підвищення безпеки на дорогах не витримують жодної критики. Автори документа не наводять ніякої статистичної інформації, жодної цифри, яка б підтверджувала, що водій скоїв ДТП через розміщення засобів зовнішньої реклами. Більше того, наукові й експертні дослідження спростовують наявність взаємозв’язку між станом і розвитком рекламної інфраструктури та безпекою дорожнього руху. Статистика Нацполіції також підтверджує, що до причин ДТП не входить зовнішня реклама. Тож можна зробити висновок, що справжня мета законопроєкту – це ніяк не турбота про безпеку на дорогах.
Шлях до «ручного управління»
У разі прийняття законопроєкту 90% усіх рекламоносіїв перейде у статус «поза законом». Не важко здогадатись, що відсутність законних можливостей розміщення конструкції заганятиме ринок у тінь і це призведе до корупційних схем та «ручного управління». Простішими словами, на присутність реклами одних власників просто закриватимуть очі, а конструкції інших будуть зносити.
У кінцевому етапі ми побачимо перерозподіл ринку. Сьогодні структура зовнішньої реклами децентралізована, вона не має ні олігархічної, ні політичної залежності. Лише в обласних центрах працює понад 1000 компаній. Очевидно, це не влаштовує тих, хто хоче монополізувати ринок зовнішньої реклами.
Безробіття і втрати бюджету
Зовнішня реклама – це не просто білборди і вивіски, це близько 10 тисяч робітників, які безпосередньо працюють на цьому ринку, і близько 30 тисяч, які задіяні у суміжних галузях, починаючи з друкарень і закінчуючи рекламними агентствами. Отже ми говоримо, що 40 тисяч сімей ризикують залишитись без доходу.
Втратять і місцеві та державний бюджети, адже легальний бізнес сплачує щороку близько 500 млн податків.
Постраждає також дрібний і середній бізнес. Щороку зовнішня реклама демонструє пропозиції 10 тисяч торгових марок. 70% рекламних замовлень припадає якраз на невеликі компанії. Знищення зовнішньої реклами для них означатиме втрату можливості конкурувати з великим бізнесом за покупців.
Замість висновку
Регулювання ринку має відбуватись так, щоб збалансувати інтереси місцевих бюджетів і локального бізнесу. Правила і процедури мають бути прозорі, чіткі та стабільні. Тоді галузь буде інвестиційно привабливою і можна буде впорядкувати розміщення рекламних конструкцій, контролювати їх кількість і якість.
Нам потрібен комплексний законопроєкт, який впорядкує систему видачі дозволів, як у межах, так і за межами населених пунктів, і визначить вимоги щодо розміщення реклами у межах смуг автомобільних доріг.
Зараз же ми бачимо безглузді ініціативи, які призведуть до перерозподілу ринку і втрати доходів тисяч людей.
- Довіра - валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 14587
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
13424
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 10523
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6989
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 6716