Як Метінвест Ахметова-Новинського купував ДМК

26 липня Ахметов через підконтрольне йому ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» придбав за 9,17 млрд. грн. активи «ДМК» на аукціоні. Компанія Ахметова виграла, бо була єдиною компанію, що подала заявку на участь у аукціоні і ні з ким не конкурувала.

«Дніпровський коксохім» спеціалізується на виробництві коксу, смоли сульфату амонію і продуктів переробки.

ДМК здійснює виробництво сталі, чавуну та феросплавів, раніше входив до складу корпорації «Індустріальний союз Донбасу». Колись «ДМК» був одним із найбільших виробників сталі в Україні з металургійним виробництвом повного циклу. Виробничі потужності єдиного майнового комплексу ДМК включали 3,9 млн тон сталі на рік.

 Але через проблеми із поставками сировини та застосування «сірих» схем з боку акціонерів ІСД підприємство накопичило величезні борги, що у підсумку призвело до банкрутства ДМК.

 З жовтня 2020 року «ДМК» за рішенням Госпсуду Дніпропетровської області у справі про банкрутство знаходиться в процедурі санації. Суд першої інстанції визнав борг «ДМК» в сумі понад 87 млрд грн. Серед кредиторів були «Оптімал Трейд» - 20,9 млрд грн., «Метінвест Холдинг» - 20,7 млрд грн. та  ПрАТ «Дніпровський коксохімічний завод» з групи «Метінвест» - 8,5 млрд грн.

Нагадаємо, що у 2016 році на металургійний комбінат зайшов менеджмент афілійований із структурами Ахметова-Новинського. При цьому, структури «Метінвесту» були основними постачальниками сировини для «ДМК», а також  здійснювали  збут продукції.

Саме припинення поставок коксу і значний дефіцит обігових коштів призвели до зупинки основних агрегатів та устаткування комбінату. Ще у березні 2017 року на «ДМК» проводився обшук співробітниками правоохоронних органів, яких цікавила робота бухгалтерії. Приводом до цього послужило звернення працівників, які повідомили про припинення закупівлі сировини і невиплачених зарплатах.

ЗМІ вказували, що за контролем над «ДМК» ховаються «вуха» Метінвесту. А легалізуватись йому заважають можливі побоювання щодо заборони концентрації Антимонопольним комітетом, адже зрозуміло, що така концентрація посилить і без  того домінуюче становище вертикально-інтегрованого холдингу на металургійних ринках і дасть змогу фактично зосередити в своїх руках весь ланцюжок з виробництва металургійної продукції: від видобутку сировини до реалізації продукції.

Тоді АМКУ не залишився осторонь від «схованих» концентрацій Метінвесту. Саме набуття непрямого контролю над «ДМК», а також «Дніпровського коксохімічного заводу», «Шахтоуправління Покровське», «Южкокс» були предметом трирічного розслідування профільного департаменту АМКУ. Але розслідування було зупинене тодішніми керівниками конкурентного відомства і справи за ознаками порушення так і не розпочали.

Варто зазначити, що  придбання «Дніпровського коксохіму» групою «Метінвест» є предметом розслідування в рамках кримінальної справи, що розслідують  слідчі Солом`янського управління Нацполіції у місті Києві за ч. 2 ст. 364 КК України «Зловживання владою або службовим становищем» (детальніше тут):

 Розуміючи, що «ДМК» йде на дно, «Метінвест» вирішив, що настав час легалізувати активи в АМКУ. Адже у 2021 році йому це зробити вже буде легше, ніж у 2016-2017 роках, саме завдяки ініційованому банкрутству ДМК. 

Антимонопольний комітет дозвіл традиційно надав, та їх було два.

Спочатку у січні цього року АМКУ дозволив маловідомому київському металотрейдеру «Оптімал Трейд», власником якого є колишній менеджер із структур Р. Ахметова, придбати активи «ДМК». Вже тоді «Ліга антитрасту» спрогнозувала майбутній розвиток подій стосовно того, в чиїх інтересах купуються ці активи (посилання на публікацію).

Вдруге до АМКУ «Метінвест» заявився вже самостійно. І в травні цього року АМКУ дозволив групі Ахметова фактично легалізувати активи «ДМК», які і так нею фактично вже контролювались. При цьому, конкурентне відомство дозволило концентрацію за умови виконання покупцем певних поведінкових зобов’язань, які, начебто, зможуть пом’якшити потенційний негативний вплив концентрації на конкуренцію (посилання на публікацію).

Крім того, АМКУ обіграв ситуацію з активами «ДМК» так, нібито їх продаж  є необхідним заходом у процедурі санації боржника і спрямованим на запобігання припинення діяльності та ліквідації підприємства і буде відбуватися на аукціоні на конкурентних засадах. Але, як бачимо, конкуренції і тут не було, а доля цих  активів була вирішена вже дуже давно.

 Чому АМКУ не побачив очевидне? Чи не тому, що конкурентне відомство  створило «касту недоторканих», які легко обходять вимоги законодавства, убезпечуючи себе від можливих ризиків заборони концентрації, а також сплати штрафу за незаконні концентрації, який може досягати до 5 відсотків річного доходу набувача контролю. Саме так відбулось з активами «ДМК» та придбанням «пустишкою» з орбіти Коломойського стратегічних активів Аульської хлорпереливної станції, концентрацію якої АМКУ досліджує вже другий рік.

Так на захисті чиїх інтересів працює відомство по захисту конкуренції? В даному випадку точно не держави Україна, оскільки олігархічні монополії, які утворились, в тому числі, у результаті незаконних концентрацій, роз’їдають та послаблюють і не без того слабку економіку нашої країни. 

Олена Поканєвич, вперше опубліковано у «БізнесЦензор»