"Нові обличчя" старих схем
Перенос офісу АП - це просто "нове обличчя" старої бабушкінської схеми. Висувається абсурдна ідея, під неї виділяють гроші, а от будувати ніхто і не збирався.
Давно, більше 20 років назад, я проводила журналістське розслідування для свого журналу «Архітектура і престиж» щодо проекту готелю «Хілтон» С.В. Бабушкіна, який він тоді затвердив на містобудівній раді.
Це був проект прямокутної брили, вставленої під кутом 45 градусів до вул.. Володимирської навпроти Оперного, – висотної, абсолютно примітивної, що навіть не прагнула бути прикрашеною якимись ознаками архітектури чи думками про неї. Просто дебела балка, впихнута нахабно під кутом, аби зайняти якомога більше місця.
Це було в 1997 році, напередодні Всесвітнього з’їзду банкірів, який повинен був вперше відбутися в Києві в 1998 році. І в процесі підготовки раптом виявилося, що під це в Києві немає відповідної готельної інфраструктури. Тому терміново було запроектовано щось монстроподібне, але п’ятизіркове, на найсмачнішій ділянці в центрі міста, і головний архітектор міста Сергій Бабушкін взявся узгодити цей проект попри всі протести громадськості.
Вся містобудівна рада дуже обурювалась. Громадськість дуже обурювалось. А Бабушкін сказав: «Всім мовчати. Я підписую протокол, значить, буде так, як я сказав». І проект затвердили. Я написала злобну статтю в журналі (єдину в той час, до речі), через що мало не поплатилась своїм маленьким видавничим бізнесом, бо Бабушкін був дуже сердитий на мене і міг через податкову інспекцію закрити нас в два дні. Донині вдячна, що він, як колишній боксер і справжній мужчина, виявився джентльменом, що не б’є жінок, і журнал не чіпали. Але, як з’ясувалося згодом, не тільки тому.
Через рік-півтора потроху вияснилось, що ніхто нічого будувати й не збирався. У Бабушкіна і тодішніх його партнерів-олігархів були друзі-партнери в Америці, звичайно, наші емігранти (хто ж іще?), які могли взяти в кредит під мізерний процент досить велику суму грошей в банках США – але тільки під інвестиційний проект! Тобто проект якогось готелю чи громадського об’єкту, який повинен був пройти узгодження на містобудівній раді міста і мати відведену ділянку. Тому ніхто особливо і не заморочувався з архітектурою, бо це не мало значення. Мав бути який-небудь проект максимальної місткості, під який би дали гроші в банку. Ну, і прив’язали це до з’їзду банкірів для «пущей реальности».
Гроші, звичайно, американці дали. Ними наші герої покористувались певний час, прокрутили сто разів в інших операціях, після чого, можливо, просто повернули кредит. Ну, не реалізували проект, бо народ проти. Все чисто, ніхто не ображений. Ділянка, правда, лишилась цільово виділеною, і її пізніше-таки забудували, хай трохи кращою, але все ж грубуватою архітектурою як для такого місця. Але не в тім річ. Гроші пішли в оборот, схему напрацювали. І тепер старі схеми працюють знову.
Дивіться: спочатку розігрується спектакль в дусі випускниць Інституту благородних дівчат: «Ох, я не можу, мені тут погано, стіни тиснуть, дихати нічим!» Після цього оголошується про терміновий перенос адміністрації в будинок неподалік (а до речі, хто там власник Українського дому?). Але ж – увага! – ми не збираємось брати грошей з бюджету, ми візьмемо гранти (це навіть краще, ніж кредити), якихось 300 мільйонів.
Це точно той самий сценарій – коли висувається абсурдна ідея, яка викликає обурення, але вона затверджується містобудівною радою, під неї виділяють гроші, які можна повернути чи ні – залежить від кредитора – а от будувати точно не потрібно! Бо громадськість, як виявляється, проти. Так що побачите – проект затвердять, гроші отримають і поділять, а через рік «передумають» будувати.
На жаль, це ті люди, для яких немає принципів. Повірити в те, що в існуючій будівлі Адміністрації Президента «важко дихати», – неможливо, це просто черговий спектакль для виборців. Це не може бути аргументом для отримання безвідсоткового кредиту для партнерів-інвесторів, а от затверджена Мінкультом і містобудівною радою концепція роботи Вавриша і Юнакова – цілком може. Під неї виділяються гроші, які розподіляються між певними людьми, а офіс лишається, де був. Ви ж не думали, що цей міфічний переїзд когось цікавить насправді?
Насправді всіх цікавлять лише гроші. А решта – лише засоби для їх отримання.



- НеБезМежне право Сергій Чаплян вчора о 21:44
- Недоторканні на благо оборони: головне – правильно назвати схему Дана Ярова вчора о 19:33
- Корпоративний добробут: турбота про співробітників чи форма м’якого контролю? Анна Пархоменко вчора о 15:04
- Як AI змінює структуру бізнесу: замість відділів – малі команди і агентні системи Юлія Гречка вчора о 14:07
- Жіноче лідерство в українському бізнесі: трансформація, яка вже відбулася Наталія Павлючок вчора о 09:50
- Проведення перевірок в частині вчинення мобінгу: внесено зміни до законодавства Анна Даніель вчора о 01:16
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини Юрій Бабенко 30.06.2025 17:15
- Як повернутись до програмування після довгої IT-перерви Сергій Немчинський 30.06.2025 16:39
- Моральна шкода за невиконання рішення суду Артур Кір’яков 30.06.2025 14:21
- Путінський режим знову показує своє справжнє обличчя: цього разу – проти азербайджанців Юрій Гусєв 30.06.2025 10:51
- Зелений прорив 2025: як відновлювана енергетика відкриває шлях для України Ростислав Никітенко 30.06.2025 10:22
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним Максим Гусляков 28.06.2025 20:49
- Мир начал избавляться от иллюзий, связанных с ИИ Володимир Стус 27.06.2025 23:54
- Триваюче правопорушення – погляд судової практики Леся Дубчак 27.06.2025 16:19
- Дике поле чи легальна сила: навіщо Україні закон про приватні військові компанії (ПВК)? Галина Янченко 27.06.2025 16:03
- Президент поза строком: криза визначеності й мовчання Конституційного суду України 743
- "Розумні строки" протягом 1200 днів: чому рішення у справі стає недосяжним 428
- Реформа "турботи" 251
- Краще пізно, ніж бідно: чому після 40 саме час інвестувати в фондовий ринок 114
- Суд не задовольнив позов батька-іноземця про зміну місця проживання дитини 100
-
Найдорожчі весілля в історії: 5500 дронів, верблюди й нескінченна розкіш Безоса, Амбані та Чарльза
Життя 19633
-
"Гарантії безпеки" Кадирової представлять Україну на 61-й Венеційській бієнале: деталі
Життя 12426
-
"Кремль втрачає контроль". Що означає конфлікт Росії з Азербайджаном
9755
-
На Черкащині викрили незаконний видобуток каолінів: за майже три роки – 14 000 тонн
Бізнес 7996
-
Bloomberg: Росія хоче продати частку у першій турецькій АЕС "Аккую" за $25 млрд
Бізнес 5653