Закупівлі в умовах децентралізації
Ще 03.11.2020 року Верховна Рада України підтримала законопроєкт № 3651-д стосовно питань організації та діяльності місцевого самоврядування. На що тепер очікувати в сфері закупівель читайте далі.
Зважаючи на державну політику децентралізації, передачі від органів виконавчої влади ОМС частини повноважень (а це ресурси та значна відповідальність), надалі кількість закупівель на рівні регіону та місцевому рівні будуть зростати. З метою вирішення соціальних проблем та задоволення суспільних потреб конкретної територіальної громади, замовниками на місцевому рівні та регіональному здебільше стають ОМС, комунальні підприємства, заклади та комунальні установи.
Одночасно розглядаючи питання децентралізації не минає тема правонаступництва під час реорганізації/ліквідації установ. Це майно, права та обов’язки, які належали в тому числі районним радам як юридичним особам публічного права.
Тож, новостворена територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов’язків реорганізованих територіальних громад із дня набуття таких повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою утвореною територіальною громадою.
Для сьогодення ситуація ліквідації або реорганізації юридичної особи дуже актуальна і для сфери публічних закупівель, наприклад коли замовники розпочали або завершують процедури закупівлі, або на стадії укладання договорів.
Варто зазначити, що у Законі України «Про публічні закупівлі» відсутні норми щодо врегулювання дій замовника відповідно до розпочатих процедур (завершення процедур) при реорганізації/ліквідації юридичної особи (суб’єкта господарювання). Відповідні питання вже розглядались фахівцями у сфері публічних закупівель та юристами, але оскільки на сьогоднішній день ця тема все ж таки залишається актуальною, давайте згадаємо, що ж таке реорганізація/ліквідація юридичної особи та як завершуються розпочаті закупівлі, укладаються договори.
Відповідно до ст. 104 Цивільного кодексу України та ст. 59 Господарського кодексу України юридична особа припиняється в результаті реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або ліквідації. У разі реорганізації юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників. Злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи регулюються ст. 106 ЦК.
У разі реорганізації юридичної особи учасника нова юридична особа, яка є правонаступником попередньої, до якої переходять права та обов’язки, може вчиняти дії по виконанню укладеного договору про закупівлю, цей договір не потрібно розривати.
Договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару. |
Що стосується ліквідації: це одна з форм припинення діяльності суб’єкта господарювання (юридичної особи). При ліквідації юридичної особи її права та обов’язки припиняються (ч. 3 ст. 205 ГК). Тобто, якщо до юридичної особи не перейшли права та обов’язки попередньої юрособи, у цьому випадку договір про закупівлю – розривають.
Як приклад ліквідації та правонаступництва варто розглянути укладену додаткову угоду Міністерства культури та інформаційної політики України, з метою подальшої можливості оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата попередньою юридичною особою, що ліквідувалась:
Приклад. З метою дотримання принципів здійснення публічних закупівель, зокрема відкритості та прозорості та з урахуванням відсутності технічної можливості передати права та обов’язки Міністерства культури України, що ліквідується, до Міністерство культури та інформаційної політики України як правонаступника (відповідно до абзацу четвертого пункту 7 постанови КМУ від 02.09.2019р № 829 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади», з урахуванням постанови КМУ від 23.03.2020р. № 238 «Деякі питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади») в частині можливості переведення закупівлі з ID UA-2018-10-19-000867-c для подальшого оприлюднення інформації про закупівлю, що була розпочата Міністерством культури України через авторизований електронний майданчик з використання електронної системи закупівель, до авторизованого електронного майданчика, який використовує Міністерство культури та інформаційної політики, додатково проводиться оприлюднення інформації щодо Додаткової угоди від 16.06.2020 року № 5 до Державного контракту на виробництво (створення) національного фільму патріотичного спрямування (аудіовізуального твору) (на умовах державного замовлення) реєстр № 20 від 22.11.2018 року» . |
Щодо питань про необхідність при цьому здійснити все ж таки відповідні закупівлі, замовнику потрібно розглянути можливість, звісно залежно від потреби та залишку коштів, провести нові процедури. При цьому керуючись вартісними межами діючого законодавства сфери публічних закупівель не слід здійснювати поділ предмета закупівлі з метою уникнення проведення відкритих торгів.
Також виникає запитання, як то чи реалізована ДП «PROZORRO» технічна можливість продовження або завершення процедури закупівлі та розміщення інформації правонаступником замовника?
Тут слід зазначити, що інформаційно-телекомунікаційна система «PROZORRO» відповідно до Технічного завдання, на підставі якого вона розроблена, можливості для реалізації процедури - продовжувати/завершувати закупівлі правонаступнику замовника, розпочату іншою юридичною особою-замовником, та розміщувати інформацію відповідно до ст.10 Закону в системі наразі не надає.
З метою редагування профілю на електронному майданчику, а саме внесення змін до інформації, що надавалась при реєстрації замовником та відповідно укладався договір з майданчиком, замовнику потрібно укласти додаткову угоду щодо правонаступництва та звернутись до представників майданчика.
- Енергетичний суверенітет для промисловості Ростислав Никітенко 10:21
- Медіація в бізнесі: як перетворити конфлікт на можливість для зростання Олександр Скнар 09:04
- Когда начнётся следующий Модерн? Володимир Стус 01:11
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак 19.09.2025 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков 19.09.2025 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов 19.09.2025 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 185
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 164
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 125
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа 84
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим 56
-
Прифронтовий Марганець був без води три доби: відключили через борги
доповнено
Бізнес
22447 -
Українська компанія здійснила прорив у сфері досліджень газових свердловин – фото
Бізнес 14180
-
Чотириденний робочий тиждень – чи готова до цього Україна і що каже світовий досвід
Життя 11256
-
Від Арно до Маска – що роблять діти найбагатших людей світу
Життя 9313
-
Помирає, але це не точно. Як київський Радіоринок конкурує з Rozetka, AliExpress та іншими гігантами
Технології 8988