Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

08.06.2017 17:22

Екологічна ситуація в зоні АТО є загрозою для майбутніх поколінь

Олег Недава Народний депутат Верховної Ради України VIII скликання (2014-2019)

Проблема екологічної безпеки в зоні АТО набула безпрецедентних масштабів. Відбулися небезпечні зміни екологічного стану навколишнього природного середовища, які охоплюють територію близько 30 тис. км2, де мешкає до 5 млн населення. Їх згубні наслідки відчу

Військові діїзавжди призводять до тяжких наслідків для людей та природи. Це пряме екстремальнетехногенне втручання. Мова йде про збитки, які відчують не лише нинішніпокоління українців, а й прийдешні, оскільки наслідки мають, у тому числі, івідкладений характер.

Більша частинаекологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольнійУкраїні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій,найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієвоі Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.

У результатіартилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксовогогазу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану,ціанової кислоти, аміаку тощо.

Водночас, наокупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році уЛуганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидівв атмосферу на 201,6%.

Чи варто говорити,що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансуванняекологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайнимситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладеннямвласників підприємств.

Згідно з Державнимреєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першогота другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків,найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.

Найбільші викидивід стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу уДніпропетровській –723,9 тис. т

Починаючи з 2014року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим вЄвропі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, щовикидаються в атмосферу, може стати критичною.

На підконтрольнійтериторії ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунокприродоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорониатмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янськійТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕСвідбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якоївиконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системимоніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.

Обсяг капітальнихінвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовищау 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільшіекоінвестиції.

Питомі викидишкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженнівикидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатуванняекологічних законодавчих ініціатив.

Пошкодженнябудь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складіві сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічнихнаслідків.

Яскравий приклад –ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництваДзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу збоку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамбашламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.

Основниминебезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів врегіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчанакислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитніхімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйніречовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тутпотрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайноїситуації.

Найбільша кількістьоб’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки,розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку іСвердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєннихдій.

Окрема тема –якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальнихречовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) у 2015 році складав: азоту нітритного – <1- 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7,сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити,що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв таІзюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій іособливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськекологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якостіводи – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й класякості – чисті води.

Окремо слідзвернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів,ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількістьрозчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод уводоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатнимидо використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони зарадянських часів використовувалися як сховища відходів.

Аналогічна ситуаціяспостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних водта стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім негідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, щопризводить до їх засолення.

Додаткова небезпекаможе бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на«шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.

В цілому це створюєзагальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечногопроживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація можеспровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» івиникнення додаткової масштабної соціальної напруги.

Будь-які мої спробиініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприродита особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» тапсевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.

Усі матеріали автора