Чому потрібно відмінити акциз та інші податки на ввезення до України вживаної техніки, яка відповідає еко вимогам не нижче «Євро-з»?
Україна потребує дуже багато спеціальної техніки для відновлення інфраструктури, відбудови житла та господарських об’єктів тощо, які пошкоджені або знищені внаслідок російського збройного вторгнення до України. Її гостро потребує бізнес, який зазнав втрат в умовах війни, для відновлення свої діяльності, а також бізнес, який пригне розвиватися в кризових умовах.
Для вирішення такої потреби ідеально підходить європейська спеціальна техніка, що відповідає екологічним стандартам "Євро-3".
1. Спецтехніка допомагає оперативно розбирати руїни, проводити екстремальні будівельні, ремонтні, рятувальні роботи, перевозити важливі вантажі тощо. Тобто є ідеальним інструментом швидкого відновлення економіки під час бойових дій.
2. Війна суттєво обмежила купівельну спроможність українців та українських компаній.
3. Обслуговування, технічний стан, техніко-технологічні характеристики європейської техніки екологічних стандартів «Євро-3» набагато кращі за новіші вітчизняні чи білоруські/російські аналоги.
4. Європейські транспорті засоби екологічних стандартів «Євро-3» дешеві, якісні і зручні в обслуговуванні.
5. Підприємства, які постраждали в зоні бойових дій, для відновлення та продовження господарської діяльності, зазвичай, потребують техніки, однак не спроможні нести додаткові витрати на її придбання.
6. Бізнес, який вимушений змінювати локацію, через війну, також має пов’язані з цим витрати і не може закупляти нову техніку, а якраз може придбати більш старіші аналоги.
7. Спецтехніка не є предметом розкоші, а інструментом бізнесу для досягнення своїх цілей, тобто – інструментом можливого економічного стабільності та зростання.
Ці фактори повинні стати базовим при ухвалені відповідних управлінських рішень у відповідь на задоволення потреб економіки в умовах війни.
Нагадаю, що нещодавно з екологічних мотивів взагалі було заборонено ввезення на митну територію України транспортних засобів, які не відповідають екологічним вимогам «Євро-5».
Разом з тим, потрібно враховувати той фактор, що спеціальну техніку з Європи активно закупляють країни, які розвиваються (держави Африки, Азії тощо). Відповідно, попит досить високий, а пропозиції значно зменшуються.
Однак, законодавці лише частково вирішили формальну сторону даної проблеми – відмінили заборону на ввезення транспортних засобів спеціального використання за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня "Євро-3". Натомість зміст проблем – фізична можливість купляти та використовувати транспортні засоби, які відповідають екологічним нормам не нижче рівня "Євро-3" , на жаль, лишився.
Адже народні обранці не змінили величезні ("драконівські") розміри акцизу, який стягуються при ввезенні «старих» транспортних засобів. Відтак український бізнес опинився у невигідному становищі у порівнянні з конкурентами інших країн, що розвиваються та намагаються скупляти схожу техніку.
Останніми роками законодавче регулювання посилювалося в сторону максимального захисту екології, тому чим «старіший» транспортний засіб, тим більші розміри ввізних податків та зборів встановлюються.
Згідно п.п.5 п.3 статті 215 та п.п.5 прим 2 п.3 статті 215 Податкового кодексу України, чим більший вік транспортного засобу, тим більший розмір акцизу. Парадокс, однак іноді розмір акцизу на транспортні засоби, які відповідають вимогам «Євро-3» (з 1999 року по 2005 рік), може досягати, а то й перевищувати в рази вартість нового транспортного засобу, що зовсім не відповідає економічним інтересам у період війни.
Мова йде про транспортні засоби за кодами товарних позицій 8702 (моторні транспортні засоби, призначені для перевезення 10 осіб і більше, включаючи водія: тільки з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем), з поршневим двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем) та електродвигуном в якості двигунів для пересування; з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням із зворотно-поступальним рухом поршня та електродвигуном в якості двигунів для пересування; що приводяться в рух тільки електродвигуном, інші), та кодом 8704 (Моторні транспортні засоби для перевезення вантажів: автомобілі-самоскиди, призначені для використання на бездоріжжі; з двигуном внутрішнього згоряння із запалюванням від стиснення (дизелем або напівдизелем); або з двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням, інші з поршневим двигуном внутрішнього згоряння з іскровим запалюванням) згідно з УКТ ЗЕД. Лише за кодом 8705 для транспортних засобів (автокрани, автобурові, автомобілі пожежні, автобетономішалки, машини, оснащені бетононасосом, автомобілі спеціального призначення для пересувних телевізійних і звукових станцій ) податковим законодавством не перебачений акциз.
Отже, український бізнес в умовах війни вимушений оплачувати при ввезені на митну територію України транспортних засобів "Євро-3" наступні податки і збори:
1) Ввізного мита – 10-20 %.
2) Акцизу(розмір якого іноді може перевищувати вартість нового транспортного засобу).
3) Податку на додану вартість (ПДВ) – 20 %.
Наприклад, візьмемо середній європейський ватажний транспортний засіб 2008 року випуску («Євро-3), ціна якого орієнтовно 10 000 Євро. Що показують нам орієнтовні розрахунки?
Українській компанії потрібно сплатити:
А) ввізне мито: 30 821 грн;
Б) акцизу: 650 765,91 грн;
В) ПДВ 198 047,38 грн;
Разом усіх податків та зборів необхідно сплатити за ввезення вживаної спецтехніки орієнтовно з Європи приблизно = (30 821 грн + 650 765,91 грн + 198 047,38 грн) = 879 634,29 грн. Що дорівнює 28 605 Євро (згідно офіційного курсу НБУ).
Невже український бізнес в умовах війни, який гостро відчуває потребу у якісній спецтехніці та може придбати вживану техніку в Європі, та ще й змушений платити за неї вчетверо дорожче – замість 10 000 Євро - 38 605 Євро. Чи не воєнний економічний абсурд?!
Підприємства, які потрапили в зону бойових дій або втратили чимало техніки, зазнали інших матеріальних ресурсів через війну навряд чи в змозі купляти нову техніку. Тому, на мою думку, не зовсім доцільно зі сторони держави створювати додаткові перешкоди у формі вимог оплачувати драконівські розміри акцизу, інших податків і зборів. Навпаки, чиновники мають зробити усе, аби вийти на зустріч національному бізнесу, внести відповідні зміни до чинного законодавства та зміцнювати таким чином економічний фронт.
Отже, на мою думку, економічна доцільність має переважати екологічні цілі, які хоче досягати держава. Адже триває війна, яку підступно розв’язала російська федерація проти України, тому виживання тут і зараз важливіше, ніж будь-які екологічні або інші ілюзорні перспективи в майбутньому.
При розвинутій економіці з’являється можливість збирати набагато більше екологічних податків та зборів, відповідно – набагато краще дбати про довкілля. Також слід зазначити, що великі розміри податків та зборів щодо спецтехніки, яка відповідає екологічним вимогам «Євро-3», спонукають бізнес шукати дешевші варіанти, в кінцевому результаті втрачають усі – Бюджет не отримує додаткових надходжень, а підприємства – не отримують очікуваного позитивного бізнес-ефекту.
Зміни до чинного законодавства України щодо зменшення розмірів ввізного мита, акцизу, інших платежів та зборів щодо транспортних засобів за кодами товарних позицій 8702, 8704 та 8705 згідно з УКТ ЗЕД, як вироблених в Україні, так і ввезених на митну територію України, за умови їх відповідності екологічним нормам не нижче рівня "Євро-3", допоможуть суттєво зміцнити економічний фронт держави та закласти основи економічного зростання в умовах воєнного стану.
Логічно на період війни відмінити ввізні податки та збори на ввезення до України спецзасобів з Європи для їх подальшого використання господарствами різних форм власності, в тому числі - в комерційних цілях!
