Конкретні проблеми онлайн-аукціонів торгівлі лісом (+фото)!
Спроби реформувати ринок деревини наражаються на системний спротив корумпованих чиновників-лісівників. Бажання і спроби дерибанити ліс, на жаль, залишилися.
Найвищі посадові особи України заявляють про те, що 100% деревини має продаватися прозоро онлайн. Але армія вражених корупцією лісівників знову прилаштовується і винаходить нові способи тіньового заробітку. Як таке може відбуватися?
Наприклад, на торговельній площадці Державного підприємства «Лісовий Інноваційно-Аналітичний Центр» спритники зуміли організувати онлайн-аукціони продажу деревини з часом реєстрації – 5/10/30 хвилин тощо і за суттєво нижчими цінами, ніж на відкритому ринку. Ті ж самі «організатори» торгів наперед повідомляють всіх заінтересованих покупців-спільників про час та місце таких аукціонів. Зрозуміло, що така «послуга» оплатна, тільки в кишеню «організаторам» та виконавцям.
Сьогодні, 23 червня 2021 року, Державне підприємство «Черкаське військове лісництво» «організувало» 7-хвилинну реєстрацію участі у, на їх думку, «відкритому» та «прозорому» аукціонні. О 7:55 розпочало, а вже о 8:02 закрило можливість потенційним покупцям заявити участь у цих торгах. Всі ці сумнівні торги відбувалися через Товарну Біржу «Агропромислового комплексу центральний областей».
Відзначу, що такі, на мою думку, підозрілі і маніпулятивні торги на вищезгаданій товарній біржі спостерігається уже не вперше. 14.06.2021 року також відбулися схожі махінації. Того разу Державне підприємство «Уманське лісове господарство» спершу відкрило 3-хвилинну реєстрацію, тобто з 09:15 до 09:17. Однак, відразу ж змінили час реєстрації на 2 хвилини і продовжили до 09:19. Напевне, не всі обізнані майбутні «щасливчики» встигли зареєструватися, тому збільшили час реєстрації? Спритність рук і ніякого обману?
Тепер дозвольте привести яскравий ще один приклад «хитро-мудрих» торгів деревиною через Товарну біржу «Українська енергетична біржа».
Алгоритм дій, спрямованих на приховування торгів для всіх бажаючих, схожий в дечому до попередніх.
1. Вказана біржа відкрила одночасно 2 торговельні сесії, на яких можна було купити ліс, заготовлений лісгоспами Київщини.
2. Але, на одну із них організувала надшвидку (таємну) реєстрацію, яка була відкрита для дій лише невеликий проміжок часу.
3. Лише обізнані покупці про майбутні таємні торги змогли зайти в систему і зареєструватися вчасно на торги деревиною, тобто стати «щасливчиками».
4. 09.08.2021 року – відбувається паралельно 2 торгові сесії – одна для всіх, інша – «таємна» лише для «обраних» покупців, які змогли «купити» деревну поза конкуренцією за заниженими цінами. Тобто, відбувався «ручний» дерибан лісових ресурсів.
Отже, стає зрозуміло, що це непоодинокий випадок організації псевдо «відкритих» та «прозорих» онлайн-аукціонів.
Оприлюднені фотографії доводять, що маніпуляції за онлайн-аукціонами набувають системного характеру. Іншими словами, корумповані лісівники намагаються вкотре використати будь-що аби знову віднайти джерело тіньових доходів та зберегти «ручний» розподіл лісових ресурсів.
В свою чергу, лісгоспи Львівщини також знаходять шляхи обходу прозорої системи і організовують сумнівні торги через онлайн-аукціони на площадці Товарній біржі "Товарно-сировинна біржа "Галконртакт". 14 червня 2021 року організували торгівлю лісом і надали час для реєстрації для участі обізнаним покупцям з 17:25 до 20:00. Принаймні цього разу майбутнім щасливим «переможцям» дешевих лотів дали більше 2 годин для успішного виконання формальних процедур.
Але вдалися до нових хитрощів – встановили формальну вимогу попереднього огляду деревини покупцем протягом цих 2 годин. Звісно, будь-який покупець фізично не зможе виконати таку вимогу протягом 2 годин, відповідно – прийняти безперешкодно участь у торгах.
Скільки таких псевдо «відкритих» і «прозорих» аукціонів було організовано і проведено, які об’єми і за якими цінами продано деревину, скільки мільйонів встигли кешу зібрати «організатори» таких аукціонів у формі «відкатів»? Поки що – не відомо.
Однак, уже зрозуміло, що для припинення корупційного безладу, необхідно вдатися до сміливих радикальних кроків у кадровій політиці щодо лісівників та системи управління лісами. В протилежному випадку – ліси України продовжать ґвалтувати ненажерливі корупціонери. І це в той непростий час, коли України вирішує питання про зняття мораторію з експорту лісу-кругляку.
Можна тільки здогадуватися, які «схеми» впровадять для задоволення своєї нездорової пристрасті та неконтрольованого потягу до багатомільярдних тіньових заробітків.
Міністерство захисту довкілля і природних ресурсів України разом з Державним агентством лісових ресурсів України публічно декларують курс на реформи і наведення ладу в лісовій галузі. Такі заяви цілком очікувані з огляду на те, що від 50-80% ринку деревини перебуває в тіні і є потужним джерелом корупції в лісовій галузі.
Держлісагентство у п.1.3.1 письмового Доручення #4 Засідання розширеної колегії 25 березня 2021 року (протокол #3) директору ДП «ЛІАЦ» та всім керівникам органів і підприємств, установ лісової галузі доручило: «Утриматись від участі в аукціонах з продажу необробленої деревини, оголошення та проведення яких здійснюється в один день та/або без інформування учасників торгів».
А як реагують на публічні заяви свого керівництва про реформи самі лісівники? На жаль, уважно слухають і, водночас, продовжують розбудовувати розгалужену корупційну систему «ручного» розподілу лісовими ресурсами.
На місцях багато чиновників десятками років займаються створенням і реалізацією різних «схем» і сьогодні, замість виконання волі керівництва, продовжують розбудовувати сірий багатомільярдний ринок деревини.
Більшість деревообробників, які намагаються цілком легально вести бізнес в України, давно вболівають за відкритий та прозорий ринок деревини з однаковими правилами для всіх і через це наражаються на агресивні напади корумпованих чиновників-лісівників і, на жаль, правоохоронців. Останні, на жаль, в багатьох випадках обслуговують багатомільярдні інтелектуальні «схеми» дерибану лісових ресурсів і тому не спроможні ефективно відновити правопорядок та справедливість під час розподілу загальнонаціональних багатств - лісових ресурсів.
Таким чином, нещодавнє оголошення курсу на реформи лісових господарств отримало, замість їх підтримки, шалений супротив серед усіх прошарків працівників лісового господарства. Такий "протестний рух"працівників державних підприємств має глибоке коріння у корупційному світогляді лісівників і деформованій свідомості.
На жаль, такі реалії України, де посади у державній сфері розглядаються, як бізнес-проєкти, а не служба в інтересах власного народу.
Недосконалість чинного законодавства, яке регулює використання лісових ресурсів, створює передумови для зловживань і створення джерел тіньових заробітків багатьом посадовим та службовим особам державних лісгоспів, їх кураторам і не тільки.
Отже, правоохоронцям та Антимонопольному комітету України та іншим контролюючим органам є над чим попрацювати і зупинити зухвалу дискредитацію онлайн-аукціонів торгівлі деревиною та штучне спотворення ринкових правил торгівлі окремими особами.
Інша справа, чи спроможні правоохоронці самостійно відмовитися від спокуси покривати інтелектуальні та інші "схеми" в лісовій галузі і почати з ними боротися?
Ефективним виходом із ситуації, що склалася може стати негайна і невідкладна розробка та прийняття якісного Закону України "Про ринок деревини". В цього законодавчому акті слід чітко виписати зрозумілі, загальноприйняті, цивілізовані та однакові для всіх суб'єктів правила торгівлі деревиною та пиломатеріалами.
Тільки чіткі правила торгівлі лісопродукцією на рівні закону зможуть усунути можливості для маніпуляцій, як зі сторони покупців, так і продавців, та урівноважити і збалансувати інтереси всіх сторін, права та обов'язки тощо.
Разом з тим, такі законотворчі заходи допоможуть врегулювати спірні питання діяльності бірж та врахувати всі особливості торгівлі продукцією в лісовій галузі.
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук вчора о 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол вчора о 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький вчора о 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін вчора о 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин вчора о 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков 05.05.2025 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар 05.05.2025 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук 05.05.2025 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко 05.05.2025 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж 05.05.2025 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак 05.05.2025 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський 05.05.2025 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 12574
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
9091
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 8513
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 7406
-
Розробка GTA VI дорожча за будівництво найвищого хмарочоса у світі
Життя 5896