Редукціони: як законно вкрасти мільярди в українському лісі?
Щоб зрозуміти згубні і небезпечні процеси в лісовій сфері необхідно заглянути в корінь проблеми.
Лісова галузь переживає не найкращі часи в Україні. Помітно неозброєним оком, що лісівники докладають чималі зусилля для популяризації своєї професії, місії та задач, однак рівень суспільної недовіри до лісового господарства б’є всі рекорди.
Градус напруги зростає щоденно і це може призвести до вкрай небезпечних наслідків. Офіс Президента України, Рада національної безпеки і оборони України, Служба Безпеки України, Кабінет Міністрів України повинні негайно і невідкладно вижити комплексних заходів, щоб криза в лісовій сфері не стала причиною соціально-економічної пожежі в загальнонаціональних масштабах.
Чому так відбувається? Щоб зрозуміти згубні і небезпечні процеси в лісовій сфері необхідно заглянути в корінь проблеми.
Нагадаю, що ключовими суб’єктами в цій галузі є Держлісагенство, як координатор, а також в областях – управління лісових та мисливських господарств, які координують діяльність державних підприємств, державні лісгоспи - які заготовляють деревину та деревообробники.
Підступне й небезпечне зло полягає у тому, що серед тисячі добросовісних працівників лісгоспів є частина державного менеджменту, який, перебуваючи на посадах, паралельно обзавівся приватним бізнесом, дотичним до лісової сфери. Отже, замість обслуговування інтересів лісгоспів, є елементи активно використовують свої посади і вплив для сприяння власному деревообробному чи іншому дотичному бізнесу.
Як ще можна пояснити логіку управління лісовою сферою щодо запровадження практики торгівлі на ринку деревини через «редукціони»?
Останнім часом ціни на доступних аукціонах зросли до небачених величин. Ліс ще ніколи так дорого не продавався. Змагальність серед бажаючих купити деревину вражає і, на перший погляд, лісгоспи повинні радіти від збільшення майбутніх надходжень.
Тим не менше, декілька місяців тому лісівники запровадили і почали активно використовувати не аукціони, а закриті редукціони. Їх суть зводиться до пониження цін на деревину та змагальність лісгоспів за покупця. Що це значить? Деревообробники, по-принципу тендерної закупівлі, формують пропозицію щодо бажаних об’ємів, вартості та інших умов придбання сировини з лісу, натомість лісгоспи змагаються поміж собою за того чи іншого покупця, в тому числі, шляхом пропозиції нижчих цін, інших привабливих умов. Конкуренція, чи не так? Але хіба її можна назвати здоровою? Як по мені, це очевидний приклад законних «схем», вартістю мільярди гривень.
На мою думку, хто купив, за якими цінами і в яких об’ємах деревини – залишається в таємниці. Більше того, хаос з формами і методами продажів деревини ще більше дезорієнтує учасників ринку деревини, а інформація – ретельніше приховується.
До прикладу, на відкритих і загальнодоступних торгах деревини, яка реалізується за 1 квартал 2021 року взагалі відсутня деревина класу якості «D», «С» від Волинських лісгоспів! Отже, у мене, як лісопереробника, є фізична реальна перешкода у доступі до цієї категорії сировини. Що ж можуть сказати лісівники? Що такої деревини вдосталь, однак її не помітно, бо реалізується через закриті редукціони за заниженими цінами або продається через інші приховані торгівельні площадки. Орієнтовно тільки у Волинській області прозоро продається лишень 20% лісоматеріалів, як реалізується інша сировина – лишається загадкою.
На мою думку, схематичні «ірги» ведуться тільки поміж корумпованим менеджментом лісників і компаніями, прямо чи опосередковано пов’язаними з начальниками обласних управлінь лісових та мисливських господарств чи директорами лісгоспів. Обрано саме такий шлях легальної крадіжки деревини високої якості у народу України! А якщо лісопереробники "неугодні" – гайда на аукціони з високими цінами на деревину.
Таким чином розкрадаються легально мільярди з природних багатств України і активне використання редукціонів під час реалізації деревини може бути наглядним прикладом.
Отже, чому тисячі чесних і порядних працівників лісових господарств вимушені страждати через ненажерливість окремих корумпованих чиновників та "вражений" корупцією ринок деревини? Чому громади й окремого взятого українця лишають без користі від використання природних ресурсів?
Переконаний, що завдяки редукціонам системно знищується легальний добросовісний сегмент лісопереробного бізнесу.
Вирішити таку проблему вкотре пропоную системно. Змінивши підхід до управління лісовою сферою.
1. Терміново зупинити практику «схематичної» торгівлі деревиною через редукціони.
2. Вивести обіг лісоматеріалів «з тіні», тобто запровадити незалежний контроль за рубками в лісах, а також повномасштабно запровадити цифрові засоби контролю за переміщенням кругляку (GPS-трекери).
3. Зробити відкритим та прозорим ринок деревини. Зокрема, 100% всієї сировини продавати на одній торговельній площадці з вільним і рівним доступом кожного до торгів.
4. Заборонити власну переробку деревини лісгоспами від якої втрати можна вимірювати у десятки мільярдів гривень.
5. Реформувати кадрову політику лісівників, унеможливити доступ до управлінських рішень у лісовій сфері тих осіб, котрі заплямували себе участю у корупційних справах.
Отже, що обере влада України: безкінечні запити до Міжнародного валютного фонду з проханнями про допомогу чи наведе порядок, реформує сферу природокористування і завдяки залученим інвестиціям – розвиток економіки і зростання матеріального благополуччя населення?
Глибоко сподіваюся, що Зеленський Володимир, Єрмак Андрій, Шмигаль Денис, Дмитро Разумков та інші прислухаються до численних закликів громади і дадуть потужний поштовх для реформи лісової сфери України.
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки Юлія Мороз 15:10
- Інвестиції – це нормально: чому потрібно відмовитися від негативних установок про гроші? Ірина Селезньова 14:43
- Топ-5 ключових трендів українського бізнесу у 2024 році, які необхідно виправити Соломія Марчук 14:19
- До 33-ї річниці встановлення україно-азербайджанських дипломатичних відносин Юрій Гусєв 14:19
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? Тетяна Андріанова вчора о 11:01
- Коли держава бере чуже: як працює примусове відчуження майна у воєнний час? Світлана Приймак 04.02.2025 22:07
- Корпоративний стиль уніформи в медицині та б’юті-індустрії: тренд чи необхідність? Павло Астахов 04.02.2025 09:46
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? Любов Шпак 03.02.2025 21:14
- Прототип уніфікованого бронежилету розробляється Дана Ярова 03.02.2025 18:32
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги Сергій Миткалик 03.02.2025 14:41
- Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу Галина Янченко 03.02.2025 14:16
- Військовий закупівельник у ЗСУ: нова посада для ефективного забезпечення армії Євгеній Сільверстов 03.02.2025 11:40
- Влада під час війни: кому вигідна загроза демократії? Дмитро Зенкін 03.02.2025 09:51
- Як блокчейн змінює ринок електроенергії: можливості, виклики та перспективи Ростислав Никітенко 03.02.2025 09:12
- Как уволиться из армии при наличии родственников с инвалидностью: советы Віра Тарасенко 02.02.2025 20:04
- "Великий", який хоче здаватися "малим", або як ресторанний бізнес мінімізує податки 123
- Гроші, люди, хаос. Що стримує розвиток бізнесу в Україні? 87
- Як штучний інтелект і дата-центри стимулюють глобальний попит на мідь 76
- Урок Трампа: три висновки після заморожування американської допомоги 69
- Чи зможе Україна забезпечити швидкі темпи повоєнного економічного зростання? 69
-
Калінінград відріжуть від енергосистеми Росії: це станеться вже цього тижня
Бізнес 6717
-
Жити стане дорого. До чого Трамп веде світ та Україну
2240
-
Критичні мінерали Трампа. Які корисні копалини зацікавили США в Україні
Бізнес 1925
-
"Хай голосують, мені все одно". Галущенко – про постанову щодо його звільнення
Бізнес 1868
-
"Фінансуванням РФ покриті майже всі області": Глава фінмоніторингу про справу Новинського
Бізнес 1845