Strange bedfellows у новій моделі українського енергопростору
Роттердам+ нібито має вимерти як клас, але схоже, у ДТЕК можуть бути ще тузи в рукаві
Необізнаному читачеві нагадую, що в України проходить досить масштабна реформа енергоринку. Ми переходимо з моделі британського пулу постачальнків на модернізовану модель, що використовується в багатьох країнах Європи, де, споживач навіть побутовий, може обирати собі постачальника енергії самостійно.
Частково, така транформація є причиною збільшення тарифів для населення і бізнесу.
У сфері електроенергії у 2016 році була запроваджена скандальна формула ціноутворення "Роттердам+", що дозволила компанії Ріната Ахметова ДТЕК уникнути регресу після товарної (зокрема, вугільної) блокади ОРДЛО.
Ця формула викликала багато дискусій у суспільному та економічному дискурсі. Навіть хост цієї блог-платформи визнав Роттердам+ топовою корупційною схемою України.
Формула припиняє дію уже в цьому році. Також у цьому році має завершитися розукрупнення обленерго, що має бути вирішальним кроком для створення нової структури енергоринку. Із головними змінами можна ознайомитись, наприклад, на сайті "Укренерго".
Нові умови функціонування енергоринку, нібито, мають вбити саму можливість появи нового "Ротердаму+", але не варто думати, що у ДТЕК закінчився простір для маневрів, адже там працюють досвідчені люди, як у сфері енергетики, так і у сфері проектування "схем".
За даними екс-члену НКРЕКП (релевантного державного регулятора) Андрія Геруса, ДТЕК готується придбати кілька обленерго, що збільшить їх ринкову долю до такої, що перевищує 50%. Є певні сумніви у стовідсотковій достовірності цих даних, бо дещо одіозний голова Асоціації споживачів енергетики та комунальних послуг зосередився у своїй діяльності виключно на критиці ДТЕК та власника компанії.
Якщо дані правдиві, то навіщо ДТЕК витрачати кошти на компанії, яких буде функціонально розведено?
В мене є занепокоєння, що це може бути пов'язано з введеням у комерційному обліку електроенергії (тобто, з боку Укренерго) "Датахабу" - нового цифрового формату контактів між споживачами та постачальниками. Зокрема, використовують данський досвід системного оператору Energinet.
Цей інструментарій потенційно виглядає дуже зручним, але питання викликає форсованість рішення створення цього інструментарію. У країні походження цей процесс відбувався десять років, та існує вже в другій ітерації, хоча за твердженням одного з локомотивів ідеї впровадження датахабу, керівника групи АКО в "Укренерго" Олександра Карпенка, там було "сім років балачок - три роки роботи".
Поєднання швидких темпів створення датахабу та набуття ДТЕК позиції, близької до монопольної на ринку розподілу електроенергії створює небезпечну комбінацію, в якій потенційно можуть розвиватися декілька шкідливих сценаріїв.
1. Звуження реального пулу постачальників для конкретного споживача в регіонах, де є значна присутність ДТЕК. Подібна ситуація із схожих причин існує протягом років у США на ринку доступу до мережі Інтернет. Дрібний постачальник не може надати прийнятних для споживача умов, і через це, домінуюча компанія може зловживати своїм становищем.
2. Швидкі темпи розвитку датахабу можуть призвести до залучення підтримки з боку фахівців з ДТЕК, що відкриває ворота для маніпуляцій із відображенням актуальної інформації та робить можливим укладання угод з оманою споживача, де ця омана виникає, принаймні формально, із технічних причин.
3. Позиція квазімонополіста малює на спині у ДТЕК "ціль", до якої можуть приходити кіберзагрози з боку агресора в рамках гібридної війни. Нагадаю, що Україна вже була потерпілою стороною у кібератаках на енергетичний сектор у 2015-2016 роках. Датахаб у цьому сценарії через рівень централізації big data може служити одним із найбільш вірогідних каналів доступу до непублічних даних про енергетичні системи України.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1882
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87040
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11226
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9240
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5708
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5386