Прихована мобілізація у Росії: навіщо Кремль відправляє на війну боржників і маргіналів

Щоб не проводити другу хвилю мобілізації, у Росії почали масово вербувати бомжів, алкоголіків, наркоманів, безробітних, боржників, мігрантів… Так у Росії в метушні намагаються заткнути дірки, щоб виконати указ Путіна щодо набору контрактників. 

Люди з вулиці

Чому Кремль не розпочинає другу хвилю мобілізації — зрозуміло. Якщо минулого року ще спрацьовувала відверта брехня про те, що “новобранців не відразу відправлятимуть на війну, в пекло”, що їх “беруть максимум на рік” і так далі, — то зараз цьому вже ніхто не повірить. І тих, кого вже призвали, й родичів загиблих уже так багато, що приховати правду неможливо, а тут ще й президентські вибори на носі. І розуміючи це, російська влада вирішила зробити черговий хід конем: починали вербуванням “зеків” по всіх в’язницях Росії, продовжили — грубо кажучи, маргіналами.

Ці факти з’ясували репортери незалежного видання “Важливі історії” (“Важные истории”).

“Це люди явно із незахищених верств населення Росії. Це мігранти, які підлягають депортації. Це так звані нові громадяни, тобто люди, які тільки-но отримали російське громадянство. Це безробітні, люди із боргами, банкрути. Люди, які стоять, наприклад, просто на профілактичному обліку в поліції, або які тільки вчинили якийсь злочин та ще ведеться розслідування”, — перелічила Ірина Долініна, журналістка видання “Важливі історії”.

У розпорядження журналістів потрапив закритий внутрішній документ Адміністрації президента РФ, де перелічено всіх, кого хочуть добровільно-примусово відправити зараз на війну. А чиновники, які проводять оформлення документів, на умовах анонімності зізналися, що й самі найчастіше шоковані — від того, як все тепер відбувається.

“Приводять людей буквально із вулиці. При першому опитуванні виявляється, що людина 10 років жила на вулиці. Або, якщо бачать, що в людини очевидні затримки у розвитку, — дають їй заповнювати анкету. Це ж не просто привели його, одягли та одразу на фронт відправили. Ні. Він має спочатку пройти якісь тести, заповнити анкету. Людина явно не розуміє, що відбувається. Її запитують: “Чи добровільно ви сюди прийшли?” Вона відповідає, дивлячись на чиновника, який їй киває, мовляв, кажи, що добровільно”, — наводить приклади Ірина Долініна.

Мабуть, в Росії під шумок вирішили ще й позбутися неблагополучних та бідних, відправивши їх на війну. Тактика російської армії була видна від початку повномасштабного вторгнення — брати кількістю, а не якістю, формувати підрозділи як доведеться. Але тепер це взагалі сягає відвертого абсурду. Наприклад, коли взялися за відправку на фронт тих, хто підлягав депортації, — беруть навіть тих, хто й російською добре не говорить.

“Наприклад, людина приходить і явно не розуміє якихось питань в анкеті, бо дуже погано російською мовою говорить. Можливо, вона лише приїхала до країни. Можливо, вона із кейсу, коли очікують на депортацію, або вона ще не оформила тут документи. Як розповів мій співрозмовник, таким людям зараз миттєво пропонується… Якщо у звичайному випадку людина може роками чекати документів, ходитиме, стукатиме у всі двері і їй нічого не зроблять. То якщо ти готовий вирушити зараз на фронт, то чиновники буквально за день оформлять документи”, — продовжує Ірина Долініна.

І це далеко не поодинокі випадки. Процес масштабний настільки, що на оформлення паперів кинули різних чиновників — у тому числі з міністерств освіти та культури. За Радянського Союзу до колгоспу на картоплю посилали, тепер — на вербування громадян до армії. А пристави ходять квартирами, тиснуть на боржників і пропонують списати борги, якщо людина підпише контракт з армією.

“Нещодавно мешканка Красноярська розповіла, як до неї прийшли пристави. Вона живе одна з двома дітьми, у неї було розлучення, і вона не змогла ще поки що покрити іпотеку за квартиру, у неї утворився борг у 800 тис. рублів. Пристави прийшли, сказали, що борг їй спишуть, якщо зараз поїде на фронт. При цьому ця жінка має двох дітей, не має військової освіти, військової спеціальності, не має медичної спеціальності, щоб вона, умовно, могла бути медсестрою на фронті. Чим вона має займатися, яку вона користь принесе російській армії на фронті — незрозуміло”, — каже Ірина Долініна.

“Щодня зі збройними силами укладають контракт понад 1600 осіб”, — похвалився нещодавно Дмитро Медведєв. Ось тільки він не згадав, що для цього, починаючи з жовтня, кожен чиновник має щотижня рапортувати, скільки людей він привів, скільки з них підписали контракт. І, виходячи з цього, розраховують — який відсоток від спущеного зверху завдання він виконав. І між чиновниками вже мало не бійка йде за нових завербованих.

“Наприклад, одна людина привела так званого “добровольця” на контракт. Виявилося, що людина квартиру винаймає, а прописана в іншому районі. І тоді людина з комітету з іншого району починає верещати, що ви вкрали у нас людину, бо ми могли б її завербувати. У них істерики, бо їм загрожують звільненнями, якщо вони не знайдуть потрібну кількість людей. Мій співрозмовник бачив, як люди плачуть, бо бояться звільнень, бояться, що вони не зможуть закрити свої іпотеки, не зможуть годувати дітей. Тому вони думають зараз, звісно, лише про себе”, — пояснює Ірина Долініна.

З 1 вересня 2022 року всі військовослужбовці на війні перебувають безстроково. Тобто контракти, які так розхвалюють, розірвати зараз не можна. Але при вербуванні про це не говорять. Здебільшого обіцяють — мовляв, з’їздиш на півроку, заробиш, усі твої борги пробачимо… І багато хто, просто не знаючи своїх прав, добровільно підписує собі квиток в один кінець. А російські бюрократи готові штовхати людей у топку, доки не виконають план.

“Я розмовляла з російським військовим, він також каже, що чиновники моляться і кажуть, що нас врятує лише мобілізація. Я спершу не зрозуміла, від чого врятує. Виявилося, що мають на увазі — від звільнення. У них жодного співчуття до своїх власних співгромадян: будемо їх знову стадом заганяти на фронт, аби нас не звільнили”, — каже Ірина Долініна.

І відбувається все це свавілля, щоб хоч якось змусити людей піти воювати — тому, що охочих це зробити по-справжньому добровільно просто немає.

Чи не жіноча це справа?

Чоловіків вже недостатньо, Міноборони РФ розпочало активне вербування на війну жінок. Відбувається це не відкрито, а через підконтрольні приватні військові компанії. Причому вербують туди прямо в соціальних мережах, де пишуть: “Російські жінки зможуть довести, що створені не лише для супів та дітей”.

Ще одна журналістка видання “Важливі історії”, працюючи під прикриттям, зв’язалася із добровольчим батальйоном “Борз”. Їй досі важливо залишатись анонімною, тому ми не розкриваємо її імені.

“Я вигадувала різні легенди, намагалася якось вжитися у роль, що хочу піти на війну. Дівчина, яка проводила набір, представилася командиркою першого жіночого загону. Це вони мали перший жіночий набір. Вона сказала, що хоче довести, що жінки також можуть воювати на чоловічих позиціях, що це не лише фельдшер, медики чи інші небойові позиції. Тобто вона мала досить феміністську мотивацію”, — розповідає журналістка.

За словами співрозмовниці, зарплату їй пообіцяли — від 220 тис. рублів (2 250 доларів). За поранення (залежно від ступеня тяжкості) обіцяли платити від 1 до 3 млн рублів (11 300 — 3 3800 доларів). У разі смерті виплата родичам —5 млн рублів (56400 доларів). Кандидаткам бажано мати навички поводження зі зброєю, але якщо їх немає, то — запевняють — навчать, головне — приїжджай на Донбас.

“Навчання триває місяць на полігоні у Донецьку. Під час навчання треба жити за власний кошт. Надають житло та їжу, а все інше — власним коштом. Місяць навчання не оплачується, бо бояться, що дівчата розбіжаться за місяць. Платять уже за контрактом”, — додає журналістка.

Жінок набирають операторками дронів та снайперками. Причому на першу позицію квоти заповнили досить швидко. Поки журналістка зображала, що роздумує, і торгувалася, вакантними залишилися лише позиції снайперки.

Дівчині вдалося з’ясувати й особи тих, хто вже воює у жіночому батальйоні. Це Юлія Шеремет із Донецька з промовистим позивним “Демон” (вона і снайперка, і операторка дронів), Наталія Ніконорова з Уралу з позивним “Валькірія”. А завдяки дружині командира батальйону “Борз” журналістка дісталася і першої особи цього підрозділу — якогось Дмитра Зіпіра, який, крім того, що набирає в армію жінок, вербує ще й диверсантів, яких згодом засилають на територію України.

“Дмитро Зіпір є в базі “Миротворець”. За даними цієї бази, він українець, який ще 2014 року перейшов до Росії. За останніми даними, він когось вербував віддалено на Полтавщині, щоб українці на Полтавщині здійснювали диверсії. Їх упіймали. Тобто Зіпір крім батальйону займається вербуванням диверсантів на території України”, — розповідає вона.

Журналістське розслідування показало, що цей (формально незалежний) батальйон перебуває у підпорядкуванні російського Головного розвідуправління. Тобто зрештою ниточки ведуть до російської влади, яка просто не хоче відкрито оголошувати про формування жіночих взводів. Як з’ясувала розслідувачка, просто у Міноборони встановлено якісь рамки, що жінок на бойові спеціальності, на війну у складі регулярної армії не беруть.

Доброволець з примусу

Цієї весни Кремль запустив масштабну програму набору до армії контрактників та добровольців, озвучивши, що треба залучити 400 тис. осіб. До кінця жовтня вже заявлялося, що є результат 305 тис. завербованих. Але ця цифра з’явилася завдяки приписок, коли терміновиків переоформляли в контрактників.

“На терміновиків дуже сильно тиснуть. Терміновикам сказали, щоб вони добровільно підписували контракт. Деяких для цього б’ють, загрожують, на когось тиснуть. Це ж 18-річні пацани, яких легко залякати, на них дуже легко тиснути”, — зазначає Ірина Долініна, журналістка видання “Важливі історії”.

Ще третина — це колишні “вагнерівці” та найманці з інших ПВК. Дуже багато хто з них таки підписав контракт із Міністерством оборони. Бойовиків так званих “Л/ДНР” теж автоматично переводили до російської армії. А ось залишок — це так звані “добровольці”, у тому числі з маргіналів.

“Добровольців” з початку цього року завербували в такий спосіб приблизно 50-70 тис. осіб. Хтось прийшов сам, когось привели не цілком добровільно”, — каже Ірина Долініна.

З самого початку повномасштабної війни втрати у російської армії були досить великі, їх треба було терміново закривати. Але вся агітація, пропаганда та соціальна реклама “будь мужиком, захищай Батьківщину” не допомогла, тому почалася мобілізація. Цього року охочих не побільшало. Скоріше, навпаки. Якби все було так добре, як розповідає Медведєв, не треба було б штовхати всіх чиновників країни, щоби вони масово вербували людей.

А тому, якщо до президентських виборів намічений план так і не вдасться виконати, у Росії все ж таки можуть оголосити й другу хвилю мобілізації.