Чи мають право народжуватися діти в Україні?
Репродуктивна медицина України – одна з найрозвиненіших в світі, яка крім високого рівня ефективності лікування непліддя, має і відкриття, якими користуються по всьому світу
Але незважаючи на високий рівень медичних та наукових спеціалістів в галузі, законодавче підґрунтя є недосконалим. Наразі вся сфера регулюється Наказом про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні, який було зареєстровано ще в 2014 році.
Нещодавно був розгляд нового законопроекту для ДРТ, але він містив ряд суттєвих проблемних питань. Чи застосування репродуктивних технологій потрібно тільки для вирішення проблем непліддя, як це було зазначено? Та, звісно, ні. Превентивна медицина розвивається в різних медичних галузях, і репродуктивна медицини – не виняток. Заморожування яйцеклітин молодих жінок для збереження фертильності може вирішити майбутні проблеми пов’язані з непліддям, і зазвичай проводять молодим жінкам, які не мають суттєвих проблем з жіночим здоров’ям або онкохворим пацієнткам, які теж не мають проблем із зачаттям. Так само як і кріоконсервація сперми, яку проводять онкохворим пацієнтам або військовослужбовцям. Тому, допоміжні репродуктивні технології допомагають не тільки подолати непліддя, а зберегти репродуктивний потенціал здоровим пацієнтам.
Питання, яке найболючіше для ембріологів та репродуктологів (і я впевнена, що для багатьох пацієнтів теж): обов’язковою умовою для застосування репродуктивних технологій має бути генетичний зв’язок майбутньої дитини із чоловіком та/або жінкою. Відповідно цій тезі забороняється використання донорських ембріонів, в тому числі ембріоадопція (тобто, усиновлення ембріонів). Багато пар, які внаслідок лікування отримали кілька ембріонів і народили вже дітей, мають змогу передати надлишок іншим бездітним парам. Більшість пацієнтів зазвичай користується цією опцією, щоб не утилізувати власні ембріони і дати шанс їм народитися.
Крім того, цей пункт обмежує використання донорських яйцеклітин самотніми жінками. Часто жінки старшого репродуктивного віку мають знижений оваріальний резерв і, відповідно, не мають власних яйцеклітин. Якщо так трапилося, що жінка не має партнера, то вона не зможе скористатися послугами репродуктивних клінік, бо не матиме генетичного зв’язку з майбутньої дитиною. Хоча і може виносити ембріон. Тому ціла когорта жінок залишиться без права на народження дитини. А зважаючи на повномасштабну війну і втрату великої кількості чоловіків – це трагедія. Бо в жінки, які залишилися без партнерів, залишаться ще і без майбутнього.
Закон України про допоміжні репродуктивні технології – дуже потрібний, бо та законодавча база, яку ми маємо зараз не охоплює нових можливостей та методик, які ми маємо в 2023 році. Але новий закон має захищати право людини на продовження роду, а не обмежувати його. Особливо в умовах складної демографічної ситуації в Україні. Люди, котрі хочуть мати дітей, мають мати таку можливість. Це має значення не тільки для кожної конкретної сім’ї, а і для нашої нації в цілому.
- Компенсація за форму та спорядження: роз’яснення для військовослужбовців Юлія Кабриль вчора о 16:21
- Дует безпеки: як комплаєнс та служба безпеки захищають компанію Ігор Шевцов вчора о 12:50
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? Лариса Гольник 28.10.2025 19:56
- Мобілізація на папері: чому український бізнес все ще живе в мирний час Дана Ярова 28.10.2025 16:05
- Чому корпоратив треба планувати вже сьогодні та скільки він коштує Олексій Куліков 28.10.2025 14:41
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики Христина Кухарук 27.10.2025 20:14
- Суд захистив право дитини жити з батьком: рішення Верховного Суду Юрій Бабенко 27.10.2025 17:27
- Тренди фінтеху: як технології розширюють можливості малого і середнього бізнесу Любов Даниліна 27.10.2025 14:26
- Правовий статус ембріонів в Україні: як суди визначають межі репродуктивних прав Леся Дубчак 27.10.2025 14:02
- Невдалі ідеї для першого бізнесу Олександр Висоцький 27.10.2025 13:43
- Вихід на європейські ринки: 5 помилок планування рекламних кампаній Станіслав Галандзовський 27.10.2025 12:24
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор Сергій Комнатний 27.10.2025 10:35
- Поклик усередині: що означає жити в русі душі, а не в тиші страху Олександр Скнар 27.10.2025 10:13
- Енергія-привид: юридичні ризики імпорту та генерації для українського бізнесу Ростислав Никітенко 27.10.2025 09:53
- Фінансова стійкість: як організаціям зберігати розвиток після завершення грантів Олександра Смілянець 27.10.2025 06:25
- Радіодиктант без єдності: чому цьогорічний текст викликав хвилю критики 227
- Детінізація ринку оренди житла: як перетворити "сіру зону" на прозорий сектор 185
- Soft skills воєнного часу: як говорити, щоб рятувати життя і зберегти людяність 139
- Рятівники ухилянтів v судді-викривачі. На чиєму боці Вища рада правосуддя? 125
- Чесна конкуренція – це не лише про розбудову ринків: роздуми про політику та легітимність 104
-
Трамп та Сі встановлюють нові правила. П’ять фактів про зустріч, на яку чекали шість років
28849
-
Після санкцій Трампа російський сорт нафти ESPO став дешевшим, ніж Brent
Бізнес 9624
-
Nvidia інвестує $1 млрд у Nokia: акції фінської компанії злетіли на 26%
Бізнес 4703
-
Дрон, надрукований на 3D-принтері, розвинув швидкість 585 км/год – відео
Технології 4299
-
Reuters: Найновіший китайський НПЗ подвоїв імпорт нафти з РФ після введення санкцій
Бізнес 3764
