Велика Палата заборонила ПриватБанку стягувати проценти та штрафи за кредитками
Ще одне дуже цікаве та правильне судове рішення. Велика Палата «поламала» уставлену судову практику по стягненню заборгованості ПриватБанком за кредитними картками.
03.07.2019 року Велика Палата Верховного Суду розглянула справу № 342/180/17 та за її наслідками прийняла Постанову, якою докорінно змінила судову практику у спорах з ПриватБанком. Багато юристів знають, як інколи складно судитися з Приватом по їх кредитних картках. І це при тому, що у цього банку видача кредиту шляхом встановлення кредитного ліміту супроводжувалася порушенням маси норм, які врегульовують питання видачі кредитів. Окремої уваги заслуговують і суми боргу у банківських розрахунках, які зазвичай більші у декілька разів від сум, які банк реально міг стягнути. Проте, існувала реальна проблема, що суди ставали на сторону банку та закривали очі на велику кількість порушень прав самих позичальників. Тому, дана Постанова ВС ВП має таке величезне значення.
Предметом розгляду судової справи було стягнення заборгованості з позичальника на користь банку за договором про надання банківських послуг шляхом підписання відповідачкою анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг, на підставі якої позичальник отримав кредит у розмірі 20 000 гривень. Всього банк просив стягнути 47 325,26 грн., з яких: 16 058,07 грн. – заборгованість за тілом кредиту, 5 071,87 грн. – проценти за користування кредитними коштами, та нарахованих за порушення умов кредитного договору 23 465,55 грн. – пені, а також 500,00 грн. – штрафу (фіксована частина), 2 229,77 грн. – штрафу (процентна складова).
Суд першої інстанції задовольнив позовні вимоги частково та стягнув з позичальника на користь банку суму боргу у сумі 37 188,94 грн., з яких: тіло – 16 058,07 грн., несплачені проценти за користування кредитними коштами у розмірі 5 071,87 грн. та 16 059,00 грн. – пеня за порушення умов договору. Своє рішення суд аргументував тим, що позичальник отримав кошти, проте, не повернув. Тому, потрібно стягнути суми залишку кредиту. Що стосується штрафів, то суд вказав, що Умови та Правила не є складовою укладеного договору, а тому, не можуть бути застосовані до даних правовідносин. Стосовно пені, то суд вирішив її зменшити, адже сума неустойки, яку просив стягнути банк становить набагато більший розмір, ніж сума боргу по тілу кредиту.
Суд апеляційної інстанції залишив рішення суду першої – без змін.
Не погодившись з такими рішеннями судів, позичальник подала касаційну скаргу, яка у подальшому надійшла на розгляд Великої Палата Верховного Суду.
Свою скаргу позичальник аргументувала тим, що вона не підписувала Умови та Правила надання банківських послуг АТ КБ «ПриватБанк», на підставі яких банк самостійно може встановлювати та змінювати кредитний ліміт та умови кредитування.
Розглядаючи справу по суті колегія суддів Великої Палати Верховного Суду дослідила, що кредитний договір укладався на підставі договору оферти, розробленої ПриватБанком. Її умови повинні бути чіткими і зрозумілими для споживача таких послуг. Велика Палата зауважила, що у заявці на приєднання відсутні умови щодо процентної ставки та відповідальності за прострочення платежів. У свою чергу банк вказував, що такі умови знаходилися на сайті https://privatbank.ua/terms/, як невід`ємні частини спірного договору. У цих умовах і міститься інформація про процентну ставку та про штрафи за прострочку оплати боргу. Проте, Велика Палата вказала, що умови на даному сайті не можуть бути застосовані судом, адже, у анкеті-заявці відсутня інформація, що позичальник ознайомилася з умовами, які містяться саме на зазначеному сайті. Більше того, сам банк неодноразово їх змінював, а тому, мав можливість подати до суду примірник таких умов, який може містити положення, які є менш сприятливими для позичальника. На цій підставі суд прийшов до висновку, що банк не підтвердив, які ж конкретні умови він запропонував позичальнику при підписанні анкети-заявці, так як на поданому банком екземплярі умов відсутній підпис позичальника.
З урахуванням основних засад цивільного законодавства та необхідності особливого захисту споживача у кредитних правовідносинах, Велика Палата Верховного Суду зауважила, що пересічний споживач банківських послуг з урахуванням звичайного рівня освіти та правової обізнаності, не може ефективно здійснити свої права бути проінформованим про умови кредитування за конкретним кредитним договором, який укладений у вигляді заяви про надання кредиту та Умов та правил надання банківських послуг, оскільки Умови та правила надання банківських послуг це значний за обсягом документ, що стосується усіх аспектів надання банківських послуг та потребує як значного часу, так і відповідної фахової підготовки для розуміння цих правил тим більше співвідносно з конкретним видом кредитного договору.
Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суди попередніх інстанцій не мали права задовольняти позовні вимоги ПриватБанку про стягнення процентів та штрафних санкцій за користування кредитним коштами, адже позичальник не підписав жодного документу, який би обумовлював порядок та умови нарахування і сплати таких платежів. Суд вказав, що в такому випадку банк має право на повернення виданих коштів та стягнення процентів, передбачених положеннями статей 625 та 1048 ЦК України. Так як таких вимог банк не заявляв, то суд вирішив скасувати рішення першої та апеляційної інстанції та стягнути з позичальника виключно суму залишку тіла кредиту у розмірі 16 058,07 грн.
- Репродуктивні права людини: судова практика Верховного Суду Леся Дубчак вчора о 16:18
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі Михайло Стрельніков вчора о 12:09
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках Ігор Шевцов вчора о 09:16
- Кризові комунікації: як слова можуть врятувати репутацію і бізнес Олександр Скнар 18.09.2025 16:18
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера Ольга Духневич 18.09.2025 10:50
- Багатство і задоволення життям: чому важливі баланс та усвідомлений вибір Олег Вишняков 17.09.2025 13:29
- Делегування продажів: 5 інструментів, що знімають навантаження з власника бізнесу Олександр Висоцький 17.09.2025 11:00
- А "осадочек" лишився. Або три питання до держави через справу Archer Галина Янченко 16.09.2025 14:37
- Як зробити зустрічі ефективними: правила, що економлять час і дають результат Олександр Скнар 16.09.2025 09:20
- Синдром 3I/ATLAS Володимир Стус 15.09.2025 21:34
- Сайт як стратегічний сейлз-інструмент: чому бізнесу потрібна власна платформа Ярослав Халецький 15.09.2025 18:27
- Висновок експерта у галузі права: правова природа та оцінка судовою практикою Леся Дубчак 15.09.2025 16:17
- Як українці тікають у світ симулякрів, коли небо стає все дірявішим Максим Гардус 15.09.2025 14:23
- Україна після розпаду СРСР: західні припущення та наслідки для економіки Сергій Дідковський 15.09.2025 13:59
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? Наталія Павлючок 15.09.2025 08:58
- Чому ми майже програли інформаційну війну Росії у Польщі 141
- Безпека як стратегія стійкості в 10 кроках 140
- Інвестори "Аркади": ілюзія добудови та реальність судових процесів 137
- Суперфуди made in Ukraine: чи може Україна стати експортером нової "їжі здоров’я"? 128
- Сексуальний компас. Як еволюція обирає партнера 89
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 10992
-
FT: Євросоюз готовий розморозити Угорщині 550 млн євро в обмін на підтримку нових санкцій
Фінанси 9940
-
DJI анонсувала мініатюрний дрон Mini 5 Pro з портретним режимом і вертикальним фільмуванням
Технології 8463
-
У Росії застрелився топменеджер Umatex Group – єдиного виробника вуглеволокна
Бізнес 6937
-
Духовні застосунки в тренді. Як українська Obrio зібрала на цьому 65 млн користувачів
Технології 6782