Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
17.09.2021 09:26

Антиолігархічна боротьба із власними громадянами

Голова аналітичного центру "Рада інституційних реформ"

Законопроєкт 5600 «атакує» малий і середній бізнес, що cуперечить його заявленим цілям

Два місяці тому я назвав законопроєкт 5600 цинічним. Причин кілька. «Антиолігархічна» сутність 5600 насправді полягає у підвищенні податків для всіх підприємців, а заплатять за це із своєї кишені кінцеві споживачі – прості громадяни. При чому таке підвищення не відповідає Національній економічній стратегії 2030, яка прямо вказує на необхідність зменшувати, а не збільшувати податкове навантаження.

Звичайно, були сподівання на те, що напередодні другого читання депутати виправлять найбільш одіозні положення законопроєкту. І ось профільний комітет ВР починає розгляд поправок до другого читання законопроєкту 5600 і… практично нічого не змінюється.

Про якість законопроєкту говорить загальна кількість правок – 11 319. Нагадаю, текст законопроєкту містить 14,5 тис. слів. 5600 є другим в історії України за кількістю запропонованих змін.

Проте найгірше те, що серед цих 11 тис. правок майже немає пропозицій з усунення грабіжницьких для громадян та малого і середнього бізнесу положень законопроєкту. Навпаки, деякі пропозиції роблять податковий тиск на ці категорії ще сильнішим.

Триває і «парад цинізму» – понад 10 тис. правок стосуються інтересів великого бізнесу або напівкримінальних угрупувань у відповідних секторах економіки. Наприклад, 2,7 тис. правок стосуються аграрного сектора, 2,3 тис. – рентної плати за користування природними ресурсами, ще 2 тис – будівельного ринку тощо.

На мою думку, є два види мотивів, через які подано більшість цих правок. Перший – це блокувати та ускладнити розгляд і прийняття законопроєкту 5600 в цілому. Другий – за допомогою таких правок олігархічний бізнес планує легалізувати напрацьовані ним нові схеми ухилення від податків. Звичайно, в такому випадку жодного росту платежів до бюджету, яким мотивували цей законопроєкт його автори, не відбудеться.

Таким чином, інтереси олігархів у законопроєкті будуть враховані. А от інтереси громадян і малого та середнього бізнесу, виходить, відстоювати і лобіювати у Раді нікому. Хоча основний тягар посиленого податкового навантаження згідно 5600 ляже на плечі саме цих категорій.

Просто як приклад «антиолігархічних» правок до 5600, наведу лише одну із пропозицій в агросекторі. Йдеться про зниження «порогового» розміру земельної ділянки сільськогосподарського призначення, до якої застосовується 18% податку з доходу від продажу врожаю. В першому читанні пропонувались і так мікроскопічні з точки зору агробізнесу 2 га – ця норма в першу чергу «душила» дрібних і середніх фермерів. Тепер розмір ділянки пропонують зменшити до 0,5 га, що вже безпочередньо націлено на мікрогосподарства та сімейні ферми, які є єдиним джерелом доходів і основою для існування переважної кількості українських селян. Де тут боротьба з олігархами?

Отже замість виправлення помилок у законопроєкті 5600, народні депутати, на жаль, тисячами правок до другого читання скоріше поглиблили ці помилки. Жодних антиолігархічних норм цей законопроєкт вже не несе, але точно містить норми антипідприємницькі та фактично антинародні. Проте ця маніакальна жадібність депутатів-лобістів великого бізнесу може зіграти з ними злий жарт. Бажання перенести податкове навантаження на ще більшу кількість громадян і дрібних підприємців, самозайнятих і, особливо, селян, є помилковим у світлі повільного економічного відновлення та загрози третьої хвилі пандемії. В кінцевому рахунку, правки до 5600 можуть об’єднати протестні настрої цих категорій проти грабіжницького і цинічного законопроєкту, який робить олігархами всіх з метою подальшого розкуркулення.

Я дотримуюсь правила: «критикуєш – пропонуй свій шлях». На моє глибоке переконання, для швидкого економічного зростання Україні потрібно зменшувати податковий тиск і спрощувати адміністрування податків, а не навпаки. Нам слід копіювати не те, що розвинені країни роблять зараз, а те, що вони робили, щоб стати розвиненими. Той самий Сінгапур і Південна Корея стимулювали розвиток підприємництва та залучали інвесторів завдяки назьким ставкам, а не навпаки. І зростали двозначними темпами та вирвались із злиднів. 

Нагадаю, що ми живемо у взаємнопов’язаному світі. Якщо умови праці краще у Польщі, люди їдуть до Польщі. Коли Франція запровадила непомірні податки, то навіть найпатріотичніші артисти відмовляються від громадянства. Міжнародні інвестицію підуть туди, де сприятлива податкова система. Якщо влада буде й далі бавитись у підвищення податкового тиску, ми й надалі втрачатимо час і можливості. 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи