Відступ України від дотримання деяких прав людини: зради нема
Перелік обмежень навпаки зменшено, а не збільшено.
Україна у квітні заявила про частковий відступ від Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод на період дії воєнного стану в країні, що викликало суспільне занепокоєння й бурхливе обговорення у соцмережах. Активно цю інформацію використовували у своїх цілях й російські пропагандисти, максимально її викривлюючи. Що ж відбулося насправді та що змінилося для українців?
Так, 4 квітня Україна офіційно поінформувала Раду Європи, що частково відступає від зобов'язань за Конвенцією про захист прав людини і основоположних свобод, а також за Міжнародним пактом про громадянські й політичні права. Так, дійсно, Україна, як держава-член Ради Європи, зобов’язана виконувати норми щодо дотримання прав людини, передбачені Конвенцією, але це рішення є абсолютно законним, тому що стаття 15 Конвенції передбачає можливість тимчасових конституційних обмежень під час воєнного стану. Важливо, що таке повідомлення саме по собі не запроваджує надзвичайні заходи, а є лише засобом інформування Ради Європи про можливість їх запровадження відповідно до національного законодавства.
Інформування про відступи від зобов’язань за Конвенцією неодноразово подавалася й іншими країнами через введення воєнного стану, зокрема, Вірменією та Азербайджаном — в 2020 році, Туреччиною — у 1980 році. А от Франція у 2015 році заявила про дерогації (ситуація, за якої закон, постанова, або рішення скасовується частково) через теракти в Парижі.
Уперше про тимчасовий відступ від виконання деяких міжнародних зобов'язань Україна заявила у 2015 року, коли на території Донецької та Луганської областей проходила Антитерористична операція (АТО). Тоді народні депутати проголосували за відповідну постанову. Дерогація діяла саме в окремих районах вказаних регіонів.
Після повномасштабного вторгнення РФ у лютому 2022 року в Україні запровадили воєнний стан, відповідно, було розширено й перелік обмежень.
Листом від 28 лютого 2022 року постійний представник України поінформував Раду Європи про відступ від статей 3, ч. 3 ст. 8, 9, 12, 13, 17, 19, 20, 21, 22, 24, 25, 26, 27 Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та пункту 3 статті 4 (Заборона рабства і примусової праці), статей 8 (Право на повагу до приватного і сімейного життя), 9 (Свобода думки, совісті і релігії), 10 (Свобода вираження поглядів), 11 (Свобода зібрань та об’єднання), 13 (Право на ефективний засіб правового захисту), 14 (Заборона дискримінації), 16 (Обмеження політичної діяльності іноземців) Конвенції, статтями 1 (Захист власності), 2 (Право на освіту) Додаткового протоколу, статтею 2 Протоколу 4 до Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод (Свобода пересування).
На сайті Ради Європи ця інформація була розміщена 1 березня 2022 року.
Надалі, після кожного продовження воєнного стану постійний представник України подавав повідомлення про подовження зазначених відступів, тобто засвідчувалася незмінність стану. Так, у квітні 2024 Україна вже вдвадцяте уточнила перелік існуючих обмежень.
Згідно квітневого документу визначено конкретні заходи, які можуть запроваджувати під час воєнного стану з порушенням Конвенції:
- здійснення примусового відчуження об'єктів права приватної або комунальної власності для потреб держави в умовах правового режиму воєнного стану в порядку, встановленому законом;
- запровадження комендантської години (заборону перебування на вулицях та в інших громадських місцях у визначений час без спеціально виданих перепусток і посвідчень) у встановленому порядку;
- встановлення особливого режиму в'їзду і виїзду, обмеження свободи пересування громадян, іноземців та осіб без громадянства;
- проводження в установленому порядку огляду речей, транспортних засобів, багажу і вантажобагажу, службових приміщень і житла громадян, за винятком обмежень, встановлених Конституцією України;
- заборона проведення мирних зборів, мітингів, походів, демонстрацій та інших масових заходів;
- заборона або обмеження щодо вибору місця перебування чи місця проживання осіб на території, де введено воєнний стан;
- заборона громадянам, які перебувають на військовому або спеціальному обліку, змінювати місце проживання (місце перебування) без відповідного дозволу;
- встановлення військово-житлового обов'язку для фізичних та юридичних осіб.
Рада Європи 30 квітня опублікувала офіційне роз'яснення щодо повідомлення України про відступи за своїми зобов'язаннями, які випливають з Європейської конвенції з прав людини.
"Станом на 4 квітня 2024 року — всупереч повідомленням деяких ЗМІ, що ґрунтуються на неправдивій інформації — обсяг відступів був значно скорочений", – йдеться в роз'ясненні Ради Європи.
Міністр юстиції України Денис Малюська також наголосив, що Україна у квітні не призупинила захист, а навпаки — переглянула та забрала застереження щодо обмеження певного набору прав.
Серед іншого, Україна повідомила Раду Європи, що вилучено обмеження щодо дев’яти статей Міжнародного пакту про громадянські й політичні права та п'яти статей Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Відступи не поширюватимуться на статті щодо примусової праці; заборону дискримінації; свободи думки, совісті та релігії; права на ефективний засіб правового захисту; та обмеження на політичну діяльність іноземців.
Варто зазначити, що сам відступ від зобов’язань не обов’язково є визнанням того, що Україна не зможе гарантувати права, закріплені в Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод. Зазвичай це значить, что заходи, яких держава вживає, можуть передбачати відступ від її зобов’язань за Конвенцією.
- Як вибрати косметологічні процедури, не витрачаючи кошти даремно Дмитро Березовський 16:35
- Пільги для пенсіонерів Андрій Павловський 15:27
- Як українська освіта готує мільйони "непотрібних" людей Любов Шпак 13:51
- Між рядків Олександр Скнар 13:14
- Kвиток до ЄС або банкрутство: енергомодернізація та експорт в умовах cbam Ростислав Никітенко 10:53
- Аляска 16.08: як особисті відносини лідерів руйнують міжнародне правосуддя Дмитро Зенкін 10:49
- У всіх на очах Євген Магда вчора о 07:58
- ОСББ та Київміськбуд: судова справа щодо пожежної сигналізації у житловому комплексі Артур Кір’яков 16.08.2025 17:52
- Списание долгов за коммуналку во время войны: что изменилось в сроках давности Віра Тарасенко 15.08.2025 23:11
- Боротьба за право на реєстрацію на окупованих чи прифронтових територіях Світлана Приймак 15.08.2025 20:44
- Чого не відбудеться 15 серпня на Алясці і що робити Україні Любов Шпак 15.08.2025 17:52
- Чому не варто зупинятися на досягнутому? Олександр Скнар 15.08.2025 13:23
- Війна і психологія: досвід Ізраїля та українські виклики Олег Вишняков 15.08.2025 13:11
- Книжка як must-have у "Пакунку школяра" Віктор Круглов 15.08.2025 10:43
- Що чекає українську переробну промисловість та перспективи Кіровоградщини Юлія Мороз 14.08.2025 16:10
-
Small talk, як нове CV: що про вас можуть розказати перші 30 секунд спілкування
Життя 14728
-
Макіяж без макіяжу: все про головний бʼюті-тренд і поради візажистки, як його створити
Життя 3775
-
Знайомтесь: стейблкоїни. Як працює популярний актив? – розповідає CEO Simple Wallet, Alex Emelian
Бізнес
3032 -
Кондиціонер – рятівник чи небезпечний супутник? Як не нашкодити здоров'ю в спеку
Життя 2214
-
Гори серед міста: як в Албанії з'явився комплекс, що відтворює рельєф – фото
Життя 2138