Менше житла та вищі ціни: український рецепт "бульбашки" нерухомості
Житло в більшості європейських міст настільки подорожчало під час карантину, що експерти говорять про появу "бульбашок" на ринках нерухомості більшості столиць. Чи входить Київ до групи перегріти..
Чи входить Київ до групи перегрітих ринків, якою буде середня ціна квадратного метра через рік, та хто заплатить додаткові податки?
Експерти попереджають, що ринки нерухомості більшості європейських міст перегрілися під час карантину. У Нідерландах за останній рік ціни зросли на 15%, в Австрії – на 12%. У Німеччині ціни збільшились на 11%, а Великобританія додала 10%. Швеція продемонструвала річне зростання цін на понад 19%, при чому для будинків подорожчання склало 23%.
За висновками аналітиків швейцарського банку UBS, Мюнхен, Франкфурт, Париж та Амстердам ризикують скоро зіштовхнутися із бульбашками на ринку житла, а ціни в Стокгольмі та Лондоні вони вже називають завищеними.
Такій ситуації сприяли політика масових виплат всім людям, що пішли у вимушені відпустки, а також низькі облікові ставки. Центробанки їх тримали на гранично допустимих рівнях, щоб якось допомогти бізнесам в період пандемії. Однак ці умови вплинули на іпотеки, і покупці масово почали торгуватися за об'єкти житлової нерухомості.
Ажіотажний попит відзначався й у Києві
Починаючи з другої половини 2020 року, покупці, які до цього займали вичікувальну позицію, вийшли на ринок нерухомості. Внаслідок цього Київ неодноразово впритул підходив до ТОП-10 міст світу за темпами зростання цін на нерухомість.
Це перша велика відмінність між ситуацією в Європі та Україні. У Берліні або Лондоні драйверами зростання стали вторинні квартири та будинки, пропозиція яких обмежена, а кількість не зростає. Умовно, декілька покупців приходили поторгуватися за таунхаус у центрі міста та починали збільшувати ціни, щоб перебити пропозиції один одного. Зважаючи на те, що джерело їх фінансів – іпотечні позики банків, вони могли досить вільно пропонувати більші суми. Звідси формується ефект бульбашки – люди збільшують ціни на обмежені ресурси з фіксованими кількостями, бо мають доступ до фінансів. Це чистий ринок продавця.
В Україні ситуація була іншою
Тут драйвером зростання стала первинна нерухомість, пропозиція якої не обмежена лише збудованими та наявними об’єктами, а постійно зростає. Попри це покупці готові платити більше за квадратні метри. А компанії можуть активніше розпочинати нові будівництва, розуміючи, що на ринку існує частина незадоволеного попиту.
Саме тому говорити про бульбашки в українській ситуації поки зарано. У 2008 році на піку середня ціна квадратного метра перевищувала 3000 доларів у столиці, а квартири у нових комплексах, аналогічних сучасним ЖК рівня "комфорт", продавалися по 5 – 6 тисяч доларівпісля завершення будівництва. Ми ще дуже далеко від того рівня цін.
Однак існує декілька факторів, які можуть зламати тренд зростання, і змусити луснути ринок первинного житла. Зокрема, новий закон 5600, підтриманий Верховною Радою в першому читанні, запроваджує обов'язковий ПДВ при продажу квартири від інвестора до фінального покупця. Його ідея – нібито придушити спекулянтів, які купують квартири від забудовника, а потім наживаються на людях, продаючи квадратні метри значно дорожче. Щоб цього уникнути, урядовці запропонували платити ПДВ двічі. Спочатку його сплачує забудовник, коли продає квартиру інвестору. А потім інвестор, який через півтора-два роки нарешті реалізує житло фінальному покупцю.
Сьогодні від 20 до 50% продажів на різних етапах може приходитися на інвестиційний попит. Наприклад, інвестор може прийти в проєкт до котловану та викупити декілька квартир або навіть цілий поверх. Поруч із власними грошима девелопера, залучені кошти від інвесторів та приватних осіб – це єдине джерело фінансування для забудовників. Жодні банківські кредити під 20%+ річних не можуть зробити проєкт рентабельними. Вони використовуються забудовниками тільки у вигляді страховки, коли в критичній ситуації треба завершити комплекс, і мова йде про мінімізацію втрат та збереження бренду девелопера, а не заробіток.
Паралельно з інвесторами на перших стадіях квартири купують люди, які хочуть придбати житло для себе, але готові чекати півтора-два роки, а також взяти дещо вищі ризики. Однак більшість попиту для «покращення житлових умов» приходить в проєкт в останні пів року до здачі. Перед цим девелопер має вкласти 70-85% грошей, показати динаміку робіт та передфінальний стан будинку, і лише потім прийде основна частина кінцевих покупців.
Натомість введення другого ПДВ матиме декілька наслідків
У дорогому житлі "бізнес"-класу та вище, покупці скоріше погодяться переплатити 20% ПДВ, і отримають свої оселі. Такі проєкти будуть надалі розвиватися в столиці та декількох найбільших містах.
Житло "економ" та "комфорт" навпаки почне швидко скорочуватися: покупці не зможуть в один момент заплатити +20%, за умови, що в Україні 95%+ людей купують житло виключно на власні кошти. Розуміючи це, інвестори не стануть заходити в такі проєкти. Нарешті, передбачаючи проблеми із фінансуванням, девелопери навряд продовжать будувати комплекси "економ" та "комфорт", частка ринку яких в столиці досягає 75%, а в інших українських містах – доходить до 100%.
Радикальне скорочення пропозиції на ринку призведе до збільшення цін. У разі прийняття нового закону, вже через пів року середня ціна "комфорту", який залишиться на ринку, може досягти 3000 доларів за квадратний метр, при сильному скороченні загальних обсягів будівництва.
У разі прийняття другого ПДВ для інвесторів, середній рівень цін продовжить зростати – внаслідок переходу девелоперів в дорогий сегмент "бізнес" та "преміум", здорожчання комфорту та необхідності покривати власне додатковий податок. Натомість масовий покупець залишиться без можливості придбання нового житла
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87049
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11247
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9246
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5717
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5422