Здати в строк: яка допомога потрібна забудовникам
Девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився.
Будівництво багатоповерхівок, котеджів та комерційної нерухомості в умовах карантину – це нова реальність для девелоперів.
Забудовники вже перейшли на онлайн-спілкування з клієнтами, влаштовують відео тури об‘єктами, які будуються або невдовзі будуть введені в експлуатацію. Проте продаж і будівництво – це про різне.
Для того, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився, девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%.
Станом на сьогодні будівельні компанії все ще працюють на об’єктах, і роблять це не лише в Україні.
Наприклад, всі будівництва продовжують функціонувати в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Це логічно, адже будівельники виконують роботи на відкритому повітрі, а дистанція між ними складає не менше 1-2 метрів.
Проте зараз активно говорять про включення будівельних робіт до списку тих, що мають зупинитися у зв’язку з карантином.
Якщо для комерційних об’єктів це значитиме витрати на рівні до десяти відсотків від загального кошторису за увесь час простою, набагато сильніше постраждають компанії, які зводять житлові будинки.
За умов вимушеної зупинки будівництва прогнозується серйозне скорочення попиту серед інвесторів. Для компаній з великим фінансовим плечем це не стане критичною проблемою. Запасу їх міцності вистачить не на один місяць простою.
Водночас велика частина менших компаній не матимуть можливості покривати свої витрати без грошей інвесторів.
Найперше, що вони почнуть робити – це продавати квартири нижче планки собівартості, щоб лише виплатити зарплату працівникам, сплатити оренду деякої техніки та розрахуватися за матеріали.
Якщо криза триватиме більше декількох місяців, вони зіткнуться із нульовим попитом, а після скасування заборон просто не зможуть почати працювати.
До того часу в них вже не буде персоналу, проте залишаться невиконані зобов’язання перед власниками техніки, постачальниками матеріалів тощо.
Опосередковано це вплине на увесь ринок. Не секрет, що одним із великих конкурентів будівельної галузі в Україні є депозитний сегмент банківської сфери.
Ті люди, які не довіряють фінансовим установам, ймовірно, вкладатимуть кошти у квадратні метри.
Якщо частина компаній вимушено зупиняться – це позначиться на довірі до всієї будівельної галузі.
Навіть великі гравці зможуть відчути негативні наслідки у вигляді загального падіння попиту серед населення.
На цьому фоні очевидно, що прийняті в України заходи зі скасування ЄСВ для підприємців, кредитні канікули на декілька місяців та скасування пені є недостатніми.
Економіку поставили на паузу, а тому для її підтримки та запуску знадобляться додаткові ресурси.
Для будівельної галузі ефективним засобом стали б кредити під 5% на 1–2 роки.
Такі поступки для бізнесу могли б вагомо допомогти компаніям пройти через турбулентний період, пов'язаний із коронавірусом і карантином, і запобігти можливим затримкам із здачею об'єктів для частини девелоперів.
В іншому випадку мова йде про зупинку великого сегменту галузі. Також це значитиме втрату щонайменше декількох сотень мільйонів доларів, які люди вклали в житло, будівництво якого фактично призупиниться.
З кейсів на ринку зрозуміло, що навіть якщо згодом вдасться знайти тих, хто зможе добудувати такі об’єкти, перенесення строків здачі може складати щонайменше декілька років.
За прикладом інших держав можна побачити, що більшість країн вже зараз активно допомагають економіці.
Наприклад, в США прийняли план допомоги на 2 трильйони доларів.
Він включає різні напрями: від допомоги великим фірмам до виділення 367 мільярдів доларів на підтримку малого бізнесу, а також виплати по 1,2 тисячі доларів всім особам із доходом менше ніж 75 тисяч на рік.
У тому числі програма передбачає викуп іпотечних облігацій, який має унеможливити повторення сценарію 2008 року.
Навіть якщо позичальники не зможуть платити по іпотеках, частину витрат одразу забере на себе держава.
Один із великих сегментів програми – це різноманітні форми кредитування: від брідж-кредитів на чотири роки та викупу облігацій великих компаній, до кредитів малому бізнесу.
Велика Британія озвучила плани з виділення 30 мільярдів фунтів (39 мільярдів доларів) для боротьби із наслідками вірусу, з яких 18 мільярдів підуть на підтримку економіки.
Це на додачу до 200 мільярдів доларів, які направлять на викуп державних облігацій та корпоративних бондів, і зниженню базової ставки до 0,1%. Таким чином влада накачує економіку ліквідністю.
У Німеччині пообіцяли направити 50 мільярдів євро на підтримку самозайнятих громадян. Ще 600 мільярдів спрямують в кризовий фонд, 400 мільярдів з яких у випадку необхідності підуть на доступні кредити.
У Польщі вже анонсували антикризову програму на 52 мільярди доларів. Частина цих грошей буде спрямована на компенсацію 40% зарплат для працівників тих компаній, що постраждали через карантин.
Сьогодні українська будівельна галузь потребує набагато меншого рівня допомоги, аніж надають своєму бізнесу більшість іноземних держав.
Проте вона усе одно потрібна, щоб сфера змогла ефективно перейти найтяжчий етап і рухатися далі.
Найкращим варіантом є запуск доступних кредитів для будівельних фірм: короткострокових позик під 5% на 1–2 роки.
Вони допоможуть компаніям виконати свої зобов’язанням на період простою та падіння попиту серед населення, і все ж таки завершити свої об’єкти.
Враховуючи мультиплікатор економіки, така допомога окупиться навіть просто за рахунок зібраних згодом податків, а будівельна галузь залишиться одним із реальних локомотивів економіки.
- Альтернативи децентралізації енергогенерації в Україні не існує Олексій Гнатенко вчора о 15:31
- Відкриті дані: прозорість проти корупції Діана Граділь вчора о 13:39
- Способи захисту прав власника від самочинного будівництва на земельній ділянці Євген Морозов вчора о 10:45
- Власть, наука, интеллект – инвестиции в средний и малый бизнес и устойчивое развитие Вільям Задорський вчора о 04:01
- Прифронтовий Миколаїв. Яку допомогу можна отримати у місті, де лінія фронту зовсім близько Галина Скіпальська 25.07.2024 13:53
- На що дивляться інвестори? Олександр Висоцький 25.07.2024 12:22
- Де нормальний начпрод, там якісні продукти харчування Дана Ярова 25.07.2024 12:06
- Розвиток європейського ринку водню: Нові ініціативи та перспективи Олексій Гнатенко 25.07.2024 10:17
- Внесіть зміни у свій щоденний "to do list" Катерина Кошкіна 25.07.2024 09:59
- Гранти на відновлення та енергоефективність житла: можливості від Фонду енергоефективності Єгор Фаренюк 24.07.2024 21:44
- Порушення прав власника земельної ділянки внаслідок самочинного будівництва Євген Морозов 24.07.2024 19:48
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? Євгеній Сільверстов 24.07.2024 18:00
- Кого підтримуватиме Ізраїль під час виборів у США? Олег Вишняков 24.07.2024 13:22
- Європейська рада схвалила висновки щодо інфраструктури електромережі ЄС Олексій Гнатенко 24.07.2024 12:30
- Спільна власність чоловіка та жінки, які проживають без реєстрації шлюбу Євген Морозов 23.07.2024 19:26
- Boris Johnson: Запрошення до усвідомлення – домовлянь з РФ не буде 1883
- Суди проти рф – реалії, фантазії, міфи. Перспективи Арбітражу 299
- Як застосувати методи відбору постачальників НАТО у наших реаліях? 91
- Чому конкурентні закупівлі – це більше ніж просто вимога закону 65
- Дизайн дитячого простору 63
-
11 млрд доларів тому, кого немає. На що просила гроші Україна в Берліні
Бізнес 87050
-
У Харкові обрали нові назви для трьох станцій метро
Бізнес 11258
-
Помпео виклав своє бачення мирного плану Трампа: лендліз на $500 млрд і реальні санкції
Бізнес 9249
-
Криза мобільного зв’язку. Скільки коштуватиме подовження зв'язку під час відключень
Бізнес 5719
-
Київський підприємець почав розбирати Tesla, щоб заряджати оселі – FT
Технології 5427