Здати в строк: яка допомога потрібна забудовникам
Девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився.
Будівництво багатоповерхівок, котеджів та комерційної нерухомості в умовах карантину – це нова реальність для девелоперів.
Забудовники вже перейшли на онлайн-спілкування з клієнтами, влаштовують відео тури об‘єктами, які будуються або невдовзі будуть введені в експлуатацію. Проте продаж і будівництво – це про різне.
Для того, щоб ринок нерухомості в Україні не зупинився, девелоперам необхідні короткострокові кредити на рік-два під 5%.
Станом на сьогодні будівельні компанії все ще працюють на об’єктах, і роблять це не лише в Україні.
Наприклад, всі будівництва продовжують функціонувати в Нью-Йорку та Лос-Анджелесі. Це логічно, адже будівельники виконують роботи на відкритому повітрі, а дистанція між ними складає не менше 1-2 метрів.
Проте зараз активно говорять про включення будівельних робіт до списку тих, що мають зупинитися у зв’язку з карантином.
Якщо для комерційних об’єктів це значитиме витрати на рівні до десяти відсотків від загального кошторису за увесь час простою, набагато сильніше постраждають компанії, які зводять житлові будинки.
За умов вимушеної зупинки будівництва прогнозується серйозне скорочення попиту серед інвесторів. Для компаній з великим фінансовим плечем це не стане критичною проблемою. Запасу їх міцності вистачить не на один місяць простою.
Водночас велика частина менших компаній не матимуть можливості покривати свої витрати без грошей інвесторів.
Найперше, що вони почнуть робити – це продавати квартири нижче планки собівартості, щоб лише виплатити зарплату працівникам, сплатити оренду деякої техніки та розрахуватися за матеріали.
Якщо криза триватиме більше декількох місяців, вони зіткнуться із нульовим попитом, а після скасування заборон просто не зможуть почати працювати.
До того часу в них вже не буде персоналу, проте залишаться невиконані зобов’язання перед власниками техніки, постачальниками матеріалів тощо.
Опосередковано це вплине на увесь ринок. Не секрет, що одним із великих конкурентів будівельної галузі в Україні є депозитний сегмент банківської сфери.
Ті люди, які не довіряють фінансовим установам, ймовірно, вкладатимуть кошти у квадратні метри.
Якщо частина компаній вимушено зупиняться – це позначиться на довірі до всієї будівельної галузі.
Навіть великі гравці зможуть відчути негативні наслідки у вигляді загального падіння попиту серед населення.
На цьому фоні очевидно, що прийняті в України заходи зі скасування ЄСВ для підприємців, кредитні канікули на декілька місяців та скасування пені є недостатніми.
Економіку поставили на паузу, а тому для її підтримки та запуску знадобляться додаткові ресурси.
Для будівельної галузі ефективним засобом стали б кредити під 5% на 1–2 роки.
Такі поступки для бізнесу могли б вагомо допомогти компаніям пройти через турбулентний період, пов'язаний із коронавірусом і карантином, і запобігти можливим затримкам із здачею об'єктів для частини девелоперів.
В іншому випадку мова йде про зупинку великого сегменту галузі. Також це значитиме втрату щонайменше декількох сотень мільйонів доларів, які люди вклали в житло, будівництво якого фактично призупиниться.
З кейсів на ринку зрозуміло, що навіть якщо згодом вдасться знайти тих, хто зможе добудувати такі об’єкти, перенесення строків здачі може складати щонайменше декілька років.
За прикладом інших держав можна побачити, що більшість країн вже зараз активно допомагають економіці.
Наприклад, в США прийняли план допомоги на 2 трильйони доларів.
Він включає різні напрями: від допомоги великим фірмам до виділення 367 мільярдів доларів на підтримку малого бізнесу, а також виплати по 1,2 тисячі доларів всім особам із доходом менше ніж 75 тисяч на рік.
У тому числі програма передбачає викуп іпотечних облігацій, який має унеможливити повторення сценарію 2008 року.
Навіть якщо позичальники не зможуть платити по іпотеках, частину витрат одразу забере на себе держава.
Один із великих сегментів програми – це різноманітні форми кредитування: від брідж-кредитів на чотири роки та викупу облігацій великих компаній, до кредитів малому бізнесу.
Велика Британія озвучила плани з виділення 30 мільярдів фунтів (39 мільярдів доларів) для боротьби із наслідками вірусу, з яких 18 мільярдів підуть на підтримку економіки.
Це на додачу до 200 мільярдів доларів, які направлять на викуп державних облігацій та корпоративних бондів, і зниженню базової ставки до 0,1%. Таким чином влада накачує економіку ліквідністю.
У Німеччині пообіцяли направити 50 мільярдів євро на підтримку самозайнятих громадян. Ще 600 мільярдів спрямують в кризовий фонд, 400 мільярдів з яких у випадку необхідності підуть на доступні кредити.
У Польщі вже анонсували антикризову програму на 52 мільярди доларів. Частина цих грошей буде спрямована на компенсацію 40% зарплат для працівників тих компаній, що постраждали через карантин.
Сьогодні українська будівельна галузь потребує набагато меншого рівня допомоги, аніж надають своєму бізнесу більшість іноземних держав.
Проте вона усе одно потрібна, щоб сфера змогла ефективно перейти найтяжчий етап і рухатися далі.
Найкращим варіантом є запуск доступних кредитів для будівельних фірм: короткострокових позик під 5% на 1–2 роки.
Вони допоможуть компаніям виконати свої зобов’язанням на період простою та падіння попиту серед населення, і все ж таки завершити свої об’єкти.
Враховуючи мультиплікатор економіки, така допомога окупиться навіть просто за рахунок зібраних згодом податків, а будівельна галузь залишиться одним із реальних локомотивів економіки.
- Педофілія як ганьба міжнародної системи та виклик правосуддю Дмитро Зенкін вчора о 15:04
- Емоційна валюта Олександр Скнар вчора о 14:33
- Більше працівників на оборонних заводах. Верховна Рада прийняла законопроєкт Галина Янченко вчора о 14:17
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору Юрій Шуліка 03.09.2025 17:14
- Уроки глобального успіху трилогії "Проблема трьох тіл" для бізнесу Олександр Кірпічов 03.09.2025 15:04
- Безпека праці та здоров’я: сучасні виклики для людей і економіки Валентин Митлошук 03.09.2025 13:09
- Переможи прокрастинацію Олександр Скнар 03.09.2025 05:03
- Форензик і контроль: уроки з кейсу про багатомільйонні збитки Артем Ковбель 02.09.2025 23:37
- Скасування усиновлення: проблеми підсудності та подальшого влаштування дитини Леся Дубчак 02.09.2025 16:30
- Глікація: не тільки про цукор. Як захистити шкіру зсередини і зовні Вікторія Жоль 02.09.2025 15:18
- Як страх успіху заважає нам рухатися вперед Олександр Висоцький 02.09.2025 14:42
- Українські підручники на BELMA – це знак, що ми на правильному шляху Віктор Круглов 02.09.2025 09:33
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни Костянтин Соловйов 02.09.2025 09:08
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? Євген Магда 01.09.2025 16:59
- Скасування усиновлення: проблемні моменти визначення складу учасників справи Леся Дубчак 01.09.2025 16:49
- Мукеш Амбані фінансує військову машину Путіна. Що має робити Україна? 372
- Податкові радники притягуються до відповідальності у Великій Британії 245
- Пам'ятати – означає діяти 126
- Скасування Господарського кодексу: наслідки для енергетичного сектору 111
- Як освітнім проєктам залишатися прибутковими під час війни 79
-
Ірак хоче забрати газове родовище Аккас в української компанії
Бізнес 28247
-
Денім – тренд осені: добірка джинсів, що набирають популярності
Життя 17929
-
Виробник української ракети "Фламінго" запускає в Данії завод твердого палива
Бізнес 17901
-
Рецензія: "Незламний" – як Усик дав прочухана Двейну Джонсону
Життя 17518
-
Скільки коштував скандал: Forbes оцінив втрати Каменських після розриву із "Золотим Віком"
Життя 9948