«Легалізація» для енергорегулятора

Парламент нарешті проголосував за закон про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП).

За відповідне рішення проголосували 250 народних депутатів. Те, як відбувалося голосування, а перед тим - робота у парламентських комітетах, кілька разів оголювало прадавню українську проблему. Прагнучи створити ринкові відносини у енергетичній галузі, Україна стикалася з супротивом певних політичних груп, які не готові до таких перевтілень. Не всі хочуть жити за законами, оскільки звикли жити «по-своєму».

Щойно прийнятий закон містить прогресивні норми щодо прозорого призначення членів НКРЕКП на відкритих конкурсних засадах, незалежності регулятора в прийняті ним компетентних та справедливих рішень, відкритості та гласності процесу державного регулювання. Визначено повноваження комісії. Це -моніторинг тарифів на ринках регулювання, накладання штрафів на енергетичні компанії в частині не виконання ліцензійних умов та анулювання ліцензій. І все це повинно відбуватиметься у прозорій, відкритій формі. 

Першим кроком відтоді, як запрацює закон, стане початок процедури ротації членів комісії. Сьогодні персональний склад НКРЕКП викликає чимало нарікань. А повна ротація триватиме протягом 1,5 року.

Саме строки ротації членів Нацкомісії, а також делегування представників від різних гілок влади в номінаційну комісію з відбору членів НКРЕКП стали найбільш дискусійними моментами під час повторного другого читання. Затверджена парламентом редакція законопроекту передбачає, що заміна членів НКРЕКП відбуватиметься в три етапи: перших трьох членів мають змінити не пізніше шести місяців від моменту вступу в дію закону, ще двох – не пізніше 12 місяців, решти – не пізніше ніж через 18 місяців. 

Як зазначено в тексті документу, членів НКРЕКП відбиратиме номінаційна комісія у складі п'яти чоловік: двох представників делегує Президент, двох – парламент (від комітету ПЕК і комітету ЖКГ), одного – Кабінет міністрів.

Голосування за закон про НКРЕКП вселяє оптимізм щодо подальших реформ у енергетичній сфері. 15 років Україна мала держорган, діяльність якого вибудовувалася не відповідно до закону. Для чого потрібно було ухвалювати окремий закон? У зв'язку з тим, що положення інших документів не повною мірою врегульовують питання організації діяльності НКРЕКП й лише частково відповідають вимогам загальноєвропейського законодавства.

Очевидно, що згадане голосування відбулося не без тиску міжнародних організацій, які неодноразово вказували на потребу реформ на внутрішньому українському енергетичному ринку. Ухвалення закону про Нацкомісію є однією з умов отримання від ЄС 600 млн євро макрофінансової допомоги та 1 млрд доларів США макрофінансової підтримки МВФ…

Закон про Нацкомісію – не менш важливий ніж закон про ринок природного газу, що був ухвалений рік тому. 

Третім документом у цьому «тріумвіраті» є закон про ринок електроенергії. Його також ухвалили депутати. Щоправда лише у першому читанні. Цей закон дасть можливість дерегулювати електричну галузь, встановити більш конкурентні умови на цьому ринку що, як наслідок, дозволить сформувати справедливий, конкурентний та інвестиційно привабливий ринок електричної енергії. Крім цього, законопроектом впроваджується новий механізм підтримки виробників електричної енергії за «зеленим» тарифом. 

Як видно, реформування енергетичної сфери відбувається, хоч і не такими швидкими темпами, як нам хотілося.