Травми війни: хто у групі ризику

Війна торкнулась кожного українця. Багато з нас має свій особистий травматичний досвід, пов'язаний з цією війною. Понад рік ми засинаємо і просинаємось у страшній реальності: пекельні бої на передовій, ракетні атаки та звірства окупантів, втрати друзів, знайомих, близьких і рідних. Сюди ж треба додати емоційну та фізичну втому, стан невизначеності та тривоги, ІПСО, які активно використовує ворог. То ж не дивно, що майже кожен з нас перебуває на межі психічної рівноваги, та приміряє на себе посттравматичний стресовий розлад (ПТСР).  То що ж це таке насправді і як допомогти тим, хто дійсно страждає на ПТСР ?

Центр Вінниці, осінь 2022 року. Молодий чоловік на ім’я Василь йде на зустріч до друзів. Проходить повз компанію хлопців, які сміються і дуже голосно розмовляють, використовуючи нецензурну лексику.

Василь звертає увагу хлопців до їхньої поведінки і ввічливо просить, щоб вони  поводили себе трішки тихіше. Проте компанія, навпаки, галасує ще більше. Василь починає бійку, в якій завдає тяжких травм одному з молодиків. Зрештою Василя забирає поліція, а хлопця - швидка. З точки зору кримінального кодексу ситуація однозначна. Але є один нюанс: два тижні тому Василь повернувся з фронту, де воював останні 4 місяці. Після повернення чоловіка постійно турбувало безсоння, а коли вдавалося заснути, то його мучили жахливі сновидіння та флешбеки з війни (флешбек – це зворотній кадр, ретроспектива, сцена з минулого). Іншими словами - у Василя був посттравматичний стресовий розлад.

Від початку повномасштабного вторгнення проблема посттравматичного стресового розладу в Україні є, як ніколи актуальною. І якщо від 2014 до лютого 2022 року цей термін застосовували в контексті психічного здоров’я, як правило, до ветеранів АТО на Донбасі, то тепер, після повномасштабного вторгнення, йдеться про сотні тисяч українців-жертв ПТСР.

То що ж це за хвороба така?

Посттравматичний стресовий розлад – це порушення психічного стану людини, що може розвинутися після травматичної події. Не можна отримати ПТСР через те, що вас, наприклад, звільнили з роботи: психологічна травма, через яку розвивається ПТСР, завжди пов’язана з надзвичайно загрозливою для життя або катастрофічною ситуацією. 

Іншими словами, ПТСР - це комплексне порушення нормальної психічної діяльності людини, сукупність реакцій на травму. ПТСР може змінити спосіб мислення, самопочуття та поведінку, а також спричиняти значні негаразди зі здоров'ям.  

ПТСР проявляється як довготермінова реакція на стрес. Його симптоми можуть з'явитися через короткий або більш тривалий період — як правило, протягом перших декількох тижнів після травматичної події. Симптоми, які виникають до того, називають гострою стресовою реакцією. Однак, ПТСР розвивається не у всіх — лише у 20-30% людей, які пережили травматичні події. У решті випадків людина може відчувати симптоми, характерні для гострого стресу - безсоння, тривога чи депресія, але з часом ці симптоми минають.

Психотерапевти пояснюють виникнення ПТСР тим, що нервова система не здатна прийняти травматичний досвід через надто високий рівень стресу. 

Хворі на ПТСР іноді відчувають себе непотрібними суспільству, не можуть працювати. Вони мають схильність до асоціального способу життя, зловживають алкоголем та приймають наркотики.

Надмірне психічне навантаження призводить також до хвороб серцево-судинної системи, кишково-шлункового тракту, розвитку депресії та зростання суїцидальних настроїв.

Варто розуміти, що хворі на ПТСР не лише згадують пережите, а  проживають усе, що сталося, знову й знову. Внаслідок постійного повторного переживання травматичної події людина втрачає зв'язок з реальністю та контроль над собою.

За оцінкою Всесвітньої організації охорони здоров’я, десять мільйонів (!) жителів України, тобто кожен четвертий українець, можуть зіткнутися з проблемою виникнення розладів психіки через нинішню війну.

А найскладніші стани можуть трансформуватися у посттравматичний стресовий розлад.

Які симптоми ПТСР? 

Симптоми посттравматичного стресового розладу поділяються на чотири групи.

1. Симптоми повторного переживання травми - кошмари, нав’язливі спогади, а також флешбеки – як переживання минулого травмуючого досвіду на фізичному рівні.

2. Симптоми уникнення – провали в пам’яті, уникнення нагадувань, емоційне притуплення. Людина уникає всього, що може нагадати про пережите, не готова говорити про це, віддаляється від людей, що можуть нагадати про пережите, обходить вулиці та локації, схожі на ті, де сталася травма.

3. Симптоми гіперзбудження – надмірна пильність, знервованість, дратівливість, постійні пошуки небезпеки, сильна реакція на неочікувані раптові рухи. Хворі на ПТСР не можуть розслабитись. Вони постійно чекають удару.

4. Негативне мислення та емоційні порушення – негативне сприйняття себе, почуття провини та сорому. Часто хворі на ПТСР звинувачують себе в тому, що сталося. На базі ПТСР може розвинутися «синдром вцілілого», коли людина картає за себе за те, що залишилася жива, а хтось загинув.

Як діагностують  ПТСР?

Діагностувати ПТСР в Україні може лише лікар-психіатр чи психотерапевт. Під час діагностичного інтерв’ю фахівець з’ясовує симптоми розладу та фізичні реакції на них, розпитує про наявність кошмарів, спалахів гніву, проблем із пам’яттю і концентрацією уваги.

ПТСР - не вирок. Методи лікування 

Психотерапія та медикаменти лікують ПТСР. Згідно з даними протоколів професійних асоціацій психіатрів і психотерапевтів, а також ВООЗ оптимальною допомогою особам з ПТСР є психотерапія, орієнтована на травму ("Trauma-focused"), а саме: 

· Когнітивно-поведінкова терапія  (КПТ) - за допомогою психотерапевта чи психіатра змінюються негативне мислення та поведінка на більш об’єктивні та корисні. Тобто, на такі, що сприятимуть покращенню емоційного стану, вирішенню міжособистісних та інших проблем, зміні життєвої ситуації на краще.

· EMDR-терапія - десенсибілізація (усунення) і повторна  обробка за допомогою рухів очей ліворуч-праворуч або іншою ритмічною  стимуляцією, як, наприклад, почергове постукування руками. Основним завданням EDMR є знизити чутливість людини до її травматичних спогадів.  

Важливим є те, що ці методи потребують спільної роботи психотерапевта чи психіатра та пацієнта. Лікар при необхідності призначить також необхідне медикаментозне лікування ПТСР, яке забезпечить більш успішне лікування.  

Український та міжнародний досвід лікування ПТСР

Вважають, що ПТСР, як діагноз, виник після війни у В’єтнамі, коли США зіштовхнулись із психологічними наслідками  цього збройного конфлікту у військових. Так у рамках лікування цього стану Американська психі­ат­­рична асоціація (АПА) офіційно ввела цей діаг­ноз.

З тих пір військовослужбовці США після ротації не повертаються одразу додому. Вони спочатку їдуть у спеціалізовані реабілітаційні центри. Там військовослужбовці проходять не лише медичну та психологічну реабілітацію, але й адаптацію, щоб повернення у мирне соціальне життя було для них якомога легшим.  

У США також є спеціальні лікарні для лікування військовослужбовців і ветеранів з посттравматичним стресовим розладом.

Загалом американці приділяють велику увагу проблемі ПТСР - знімають про це фільми, проводять ознайомчі лекції тощо. 27 червня в США відзначається Національний день розповсюдження інформації про ПТСР. 

Ізраїльський досвід, в свою чергу, спирається на те, що бійцям після повернення з війни не потрібно чекати, поки проявляться симптоми посттравматичного розладу, а одразу звертатись до спеціалістів. В країні також діє програма MAGEN, під час навчання якої солдати засвоюють навички емоційної підтримки для того, щоб підтримувати один одного у важкі моменти й запобігти розвитку ПТСР. 

Якщо близька людина страждає на ПТСР

Психологічний комфорт та підтримка з боку близьких допомагають швидше подолати синдром і відновитися. Близька людина повинна знати, що ПТСР – це нормальна реакція на ненормальні події, а психічна травма піддається лікуванню.

Як можуть допомогти близькі під час лікування хворого на ПТСР:

· не знецінювати людину, яка віддаляється від рідних і близьких;

· запобігати флешбекам. Наприклад, перевірити іграшки та рінгтони, що є в будинку, на наявність різких звуків;

· не зловживати розмовами про травматичну подію; 

· заохочувати до виконання домашніх справ та занять, які приносять задоволення;

· займатися спортом - це може бути тренування, похід до спортзалу, катання на велосипедах тощо;

· вивчати якомога більше інформації про ПТСР - так ви зрозумієте, що відбувається з близькою людиною, і зможете запобігти ускладненням;

· запастися терпінням, адже терапія потребує часу;

· будувати плани на майбутнє. 

Втім, соціальний фактор також має значення. Наприклад, український бренд Pizza Veteranoпідтримує працевлаштування ветеранів, які повертаються з фронту. Незважаючи на те, що це не лікує посттравматичний стресовий розлад, сам факт надання соціальної підтримки, можливість займатись корисною діяльністю загалом позитивно впливає на психічну стабільність.

Українське суспільство вже сьогодні має готувати умови для повернення військових з фронту додому після війни. Крім підготовки різних програм на державному рівні, має бути й соціальна складова - лекції, тренінги для близьких тощо. Адже це допоможе нашим героям м'яко адаптуватись до мирного життя та навіть уникнути багатьох трагедій, зруйнованих доль та розбитих сімей.