Наслідки коронавірусу. Чи зроблять українцям щеплення від… готівки?

Попри те, що з кожним роком нам стає доступною все більша кількість інноваційних фінансових інструментів, їх використання поки не стало масовою практикою більшості українців.

Для когось це питання звички, для інших – вимушена необхідність. Сьогодні майже 31 %, або 11 млн українців, як і раніше, оперують грошима, що зняті в банкоматах, задля здійснення покупок у магазинах або для оплати комунальних рахунків у відділеннях банків. Причина цього не лише у звичках представників старшого покоління, але в загальному низькому рівні навичок користування онлайн-банкінгом або цифровими гаманцями. За даними НБУ, на початок 2020 року налічувалося понад 69 млн емітованих платіжних карток, тобто майже по дві картки на кожного жителя України. При цьому в 2019 році тільки 50 % з них використовувалися для проведення карткових операцій, а інші – лише для зняття готівки.

Загальна ж кількість цих операцій досягла 5,1 млн транзакцій, а їхній «грошовий» обсяг склав 3,6 млрд гривень, що порівняно з 2018 роком становить зростання за транзакціями на 29 %, а за сумами – на 24 %. Це означає, що наразі безготівкові карткові операції стають більш популярними. Хто б міг уявити, що тенденцію до cashless поквапить світова пандемія...

Бійся готівки!

Пандемія з її карантинними заходами тільки підстьобнула актуальну вже кілька років світову тенденцію щодо відмови від готівки. У Південній Кореї обсяги карткових та мобільних платежів під час карантину виросли на 30 %. Але ще до початку цих подій більш ніж 70 % усіх платежів в Австралії були безготівковими, а у Швеції їхня кількість становила близько 98 %.

Однак у більшості країн світу частка готівкових операцій, як і раніше, залишається домінуючою. Тому державним та приватним банкам довелося терміново виробляти алгоритм роботи в ситуації, коли грошові банкноти можуть бути джерелом епідемічної небезпеки. У Китаї були знищені або продезінфіковані тисячі банкнот, а Федеральна резервна служба США запровадила спеціальний регламент карантинного зберігання банкнот з Азії перед поверненням їх до обігу. У Південній Кореї та Угорщині розміщують купюри в спеціальних печах, де їх тримають кілька секунд при температурі до 150 °C. Потім знижують температуру до 42 °C, гроші пакують, після чого вони вважаються дезінфікованими.

Схожу операцію у вигляді зберігання в окремому приміщенні протягом 14 днів із подальшим температурним шоком проходять, за інформацією НБУ, й українські гривні. Попри всі ці запобіжні заходи, банківські інститути всіх країн закликають віддавати перевагу безготівковим, безконтактним та мобільним платежам. І вживають для цього практичних заходів, навіть на локальних ринках. Наприклад, мерія Львова рекомендувала всім торговим закладам міста, включаючи ринки, перейти на безготівкову оплату. 

Карантин веде до cashless 

За підрахунками компанії UPC, у березні 2020 року кількість операцій за картками збільшилася на 8,6 %, а грошові обсяги цих операцій зросли на 10 % порівняно з аналогічним періодом минулого року. При цьому найчастіше власники карток розраховувалися в POS-терміналах – 62 % від загальної кількості операцій. Також знизилася кількість операцій зі зняття готівки в банкоматах. Введені в Україні карантинні заходи позначилися й на платіжній поведінці власників карток. Адже оскільки більшість банків обмежили на час пандемії мережу працюючих відділень, відбулося значне зростання кількості послуг дистанційної оплати. Українці стали економнішими, віддаючи перевагу лише необхідним товарам та послугам, а також частіше роблячи перекази на інші картки.

Загалом у березні 2020 року відбулось на 29,3 % більше дистанційних банківських операцій, а онлайн-витрати зросли у 2,7 раза та склали у середньому 1400 грн за одну операцію.

Змінилася й структура споживання товарів та послуг, які придбають за допомогою цифрових каналів. Наприклад, у власників платіжних карток банку «Південний» з початку карантину витрати на доставку продуктів збільшилися на 55 % порівняно з даними за лютий поточного року. У березні цього року зросли також витрати в аптечних мережах – на 39 % порівняно з лютим, у продуктових магазинах та супермаркетах – на 27 %, а також витрати на паливо – на 7 %, адже особистий автомобіль став практично єдиним доступним видом транспорту. Водночас скоротилися витрати на придбання в онлайн-магазинах одягу та взуття – на 24 %, а платежі за авіаційні та залізничні квитки взагалі зникли. Водночас кількість карткових переказів лише протягом одного місяця збільшилася на 11 % при зростанні грошових потоків на 20 %.

Цікаво, що ця статистика повністю відповідає світовим глобальним трендам. За даними британської компанії Contentsquare, цифровий трафік у всіх галузях промисловості лише за минулий тиждень виріс на 3,2 %, а кількість транзакцій з початку пандемії збільшилася на 32,6 %, або на 18 % порівняно з попереднім тижнем.

Вплив пандемії коронавірусу на цифрові транзакції:

З цього графіка легко зробити висновки, які галузі економіки постраждають найбільше.

Час міняти фінансові звички                                                                                           

Безготівкові розрахунки мають переваги для всіх учасників процесу. Для клієнта це можливість отримувати більше фінансових сервісів та послуг. Для банку – засіб надавати їх більшій кількості клієнтів. Для економіки держави – метод зниження рівня фінансових злочинів, а також економія витрат на виробництво та зберігання готівки. Карантин уже навчив українців кількох корисних звичок, як-то подовгу мити руки та не торкатися публічних поверхонь. Можливо, ще однією корисною звичкою стане відмова від готівки.