Як ми стріляємо собі в ногу, або про цькування Охматдиту
Рівно місяць як на Охматдит звалилося...
Місяць атак на НДСЛ Охматдит
Рівно місяць як на «Охматдит» звалилося... Звалилося все й одразу: російська ракета, загиблі й постраждалі, руйнування корпусів, екстрене переміщення пацієнтів в інші лікарні. А ще звалилися всі ЗМІ світу. За перший тиждень після удару російською ракетою майже 10.000 згадувань до яких я відношу: публікації у ЗМІ та телеграм канали. Всі, хто хоча б рік працював журналістом або у PR, розуміють, якого кольору був телефон у Насті, Лізи та Даші з пресслужби лікарні. І скільки годин вони спали за цей тиждень, комунікуючи з людьми у різних часових поясах.
Потім звалилося те, що лікарі, які мають лікувати, мусили заглиблюватись у ДБНи та будівельні технології, щоб розставити пріоритети з відновлення корпусів.
Ну а потім, звалився негатив якого я й не пам’ятаю. Майже 50 публікацій тільки в ЗМІ за першу добу, без урахування телеграм-каналів і соцмереж. І лише одне звернення з боку журналістів за роз'ясненням. І це при тому, що ми проактивно давали завжди зворотний зв’язок, пресрелізи та пости. 3.000 публікацій за тиждень (з 31.07.24 по 7.08.24) в більшості з них однобоке висвітлення інформації. Лише три дні тому журналісти почали згадувати про такі дрібниці, як «баланс думок».
Є лікарі які не хочуть вже бути лікарями.
Про що це я? – Про те, що через інформаційні атаки й небажання журналістів набрати номер пресслужби й розібратися самостійно, через копіпаст припущень, «власної думки» та відвертих фейків, ми можемо втратити талановитіших людей. Людей, до яких приїжджають лікуватися не тільки з усієї країни, бо вони СУПЕРЛІКАРІ, приїжджають з усього світу!
Про тендери окремо, зачекайте.
Спочатку замисліться ось над чим. З появою соцмереж кожен з нас поспішає поширити сенсаційну новину, поспішає стати ньюзмейкером. Більшість не думає про наслідки, які несе слово. Ми настільки травмоване словом «корупція» суспільство, що навіть не замислюємось критично ані на секунду – чи це правда. Чи це слово дійсно відповідає значенню. Чи можемо ми довіряти цій новині або краще зробити власне дослідження?
Розберімо дві перші публікації міністра охорони здоров’я про «Охматдит».
Під двома публікаціями міністра у Facebook станом на 7.08.24 загалом було написано 361 коментар. З них 40 з боку закритих, сумнівних акаунтів. 116 – з боку відвертих ботів. 205 – з боку реальних користувачів соцмережі.
Тобто, третина коментарів – від ботів, яких хтось нагнав для формування громадської думки.
Питання для свідомого суспільства: !Хто заплатив гроші ботам, які формують думку, що в «Охматдиті» – корупціонери? Що в лікарні крадуть гроші, співробітників треба посадити за ґрати, генерального директора звільнити? Навіщо комусь формувати ці думки в суспільстві? Навіщо комусь погіршувати відносини між керівництвом «Охматдиту» та міністром?
Тепер про будівлю яку треба відбудувати.
Чому жоден журналіст не дослідив кошторис та саму будівлю? Чому не звернулися до експертів з будівництва за коментарем, не приїхали до лікарні, коли всі писали СЕНСАЦІЮ, що «Охматдит» нібито планує витратити 14 мільйонів на консультанта й технагляд за ремонтом? Бо якби звернулися, то дізналися, що залучення інженера-консультанта як третьої неупередженої сторони при реалізації проєктів будівництва є усталеною міжнародною практикою запобігання ризикам неефективного використання коштів. І в останні декілька років успішно впроваджується в Україні. Це є однією із головних вимог всіх інвесторів і донорів. Інженер-консультант – це компанія, яка керує проєктом зі сторони замовника, і має право ухвалювати відповідні рішення щодо організації процесу будівництва. Бо лікарі мають лікувати.
А ціна послуг із технічного нагляду та інженерного консультування встановлюється у розмірі відсоткового відношення до підсумку глав 1-9 зведеного кошторисного розрахунку вартості будівництва – до 1,5 % і до 3% відповідно. Ще й без урахування вартості технологічного обладнання (у тому числі медичного), а також меблів та інвентаря.
Так, остаточна вартість будівництва буде визначено тільки після проведення експертизи проектної документації на відбудову зруйнованого корпусу і ціни на супутні послуги теж будуть переглянуті. Але, ж вони мали дефектний акт на суму з якої можна було прорахувати вартість послуг.
Але повернемось. За першу добу інформаційної атаки «Охматдит» отримав лише одне звернення від ЗМІ. Через 5 днів після пресконференції, на якій було пояснено, що це був конкурс благодійного фонду, договір не було підписано, й жодної копійки не було витрачено, знаходяться ті, хто продовжує публікувати новини про те, що в «Охматдиті» корупціонери вирішили викрасти гроші на відбудові. Серйозно! Як я не намагалася, я не можу уявити, що в голові у редактора, який таке робить. І навіть на десятий день знаходяться супер медійні блогери, що продовжують робити сюжет не звернувшись до лікарні й до її релізів.
І останнє.
Днями в Міністерстві пройшла спільна зустріч МОЗу та будівельних компаній, які мають досвід реалізації інфраструктурних проєктів у сфері охорони здоров'я та відповідають критеріям доброчесності. На ній обговорювали умови та критерії проведення конкурсу. І жодна присутня будівельна компанія не суперечила, що у такому форматі конкурс відповідатиме законодавству. Але пройде місяць, два, і ЗМІ знову напишуть сенсації. Тепер вже про конкурс на «Прозорро». Конкуренти тендеру продовжуватимуть замовляти публікації один проти одного. А журналісти продовжуватимуть поширювати інформацію без позиції другої сторони, руйнуючи репутацію… нашої країни. Руйнуючи довіру суспільства до влади, будівельників, які вже не хочуть йти на тендери, та лікарів, бо в кожній публікації буде: нагадаємо, це той самий «Охматдит», де намагалися вкрасти гроші людей через хибний тендер.
Люди будуть цьому вірити. У їх свідомості реальність буде заміщуватися фейком. А потім ми разом будемо шукати будівельників, які поїхали до Європи. Лікарів для своїх дітей, які теж покинули країни. Я буду продовжувати писати журналістам листи, бо на суди з ними державна лікарня не має вільних коштів. Та й без сенсу, бо 99% редакцій видаляє такі листи, якщо взагалі перевіряють пошту, вказану на сайті.
Мені все частіше здається, що ми стріляємо собі в ногу. Своєю відсутністю часу на перевірку інформації, що поширюємо, відсутністю критичного мислення, небажанням трішки напружитись й подзвонити до пресслужби або підготувати запит, стереотипністю мислення.
А хотілось би, щоб ми були суспільством, де така поведінка – виключення, а не норма.
- Фондовий ринок як інструмент післявоєнної відбудови України Дмитро Олексієнко вчора о 20:15
- Проблемні аспекти "єВідновлення": що мають знати власники пошкодженого житла Олексій Каплунов вчора о 14:33
- Квіти з ароматом тіньового імпорту: про кейс троянд, контрабанду та втрати бюджету Галина Янченко вчора о 13:40
- Трибунал для Росії зараз не на часі? Михайло Стрельніков вчора о 11:50
- Земля під багатоквартирним будинком: чому співвласники досі без права власності Сергій Комнатний вчора о 08:24
- Від гіпотез до передбачень: як AI змінив логіку гемблінг-бізнесу Андрій Добровольський 04.11.2025 17:17
- Зростання страхових тарифів у судноплавстві після обстрілів портів України Володимир Гузь 04.11.2025 15:56
- Як вийти на міжнародний ринок без податкових ризиків: поради для експортерів Соломія Марчук 04.11.2025 15:28
- Як працює програма "єВідновлення": покроковий алгоритм отримання компенсації Олексій Каплунов 04.11.2025 14:29
- Як токсичний керівник знищує ваш бізнес зсередини Олександр Висоцький 04.11.2025 08:55
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість Тарас Купрунець 03.11.2025 17:25
- Як перетворити заперечення клієнта на угоду: техніки професійних продажів Олександр Скнар 03.11.2025 16:53
- Гуманоїд за $20 000, який готує світ до нового життя з ШІ Станіслав Нянько 03.11.2025 16:49
- Форензик 2025: тренди фінансових розслідувань як інструмент захисту бізнесу Артем Ковбель 03.11.2025 16:23
- Лобіювання по-українськи: як працює новий закон і чому це не корупція Ольга Драчевська 03.11.2025 15:37
- Бути чоловіком в Україні: фінансові виклики та можливості їх подолання. Частина 2 408
- Несподіваний "Орєшнік". Геополітичний аспект 371
- Автоматичні податки: зручно, але небезпечно. Як повернути фінансову усвідомленість 160
- Зима на деокупованих територіях: допомога дровами стає питанням виживання 150
- Борги під час війни: як правильне управління заборгованістю рятує бізнес від краху 127
-
Як проста японська філософія харчування "хара хачі бу" сприяє зниженню ваги та довголіттю
Життя 23493
-
Модульні будинки: швидко, але чи надовго. Як формується новий ринок житла в Україні
Життя 9707
-
Пребіотичні суперфуди: п'ять природних джерел для здоров’я кишківника
Життя 3989
-
Програму "єОселя" для ВПО розширили на залізничників: умови
Бізнес 3365
-
Як війна перекроїла карту України. Харків занепадає, Львів розквітає – огляд The Economist
3300
