Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
26.04.2021 11:14

Що стоїть за моніторингом способу життя: кілька запитань про процедуру

Юридичний радник Transparency International Ukraine

Торік НАЗК вперше застосувало процедуру моніторингу способу життя чиновників. Але і торік, і сьогодні ми маємо низку запитань до цієї процедури.

Що саме моніториться в межах цього механізму? Взагалі, як я вже розповідав раніше, моніторинг способу життя орієнтований на те, щоб встановити, чи відповідає рівень життя декларантів наявним у них та членів їхніх сімей майну й одержаним ними доходам згідно з е-декларацією.

Однак при цьому ми так і не можемо до кінця зрозуміти, що саме мають аналізувати фахівці НАЗК, адже в законодавстві не передбачено дефініцій “спосіб життя”, “рівень життя”, “відповідність рівня життя” тощо. А така термінологія була б доречною при порівнянні задекларованого майна і доходів з реаліями життя декларанта та його близьких осіб.

Виникає ще одне логічне питання — на підставі якої юридичної бази треба проводити моніторинг способу життя? Як може відбитися на змісті та наслідках цієї процедури те, що в НАЗК ухвалили методичні рекомендації з її проведення? Це питання постає, бо закон передбачає, що “Порядок здійснення моніторингу способу життя суб’єктів декларування визначається НАЗК”. І саме Порядок здійснення моніторингу способу життя власних працівників НАЗК ухвалило минулого грудня.

Наступне питання, що викликає багато дискусій: чим саме відрізняється моніторинг способу життя від повної перевірки декларації? Чи різні у них підстави для початку? Ці дві процедури не мають дублювати одна одну, бо ж вони здійснюються одними й тими самими методами — “кабінетною” роботою.

І цих питань виникає більше і більше. 

В чому полягатиме вибірковість моніторингу способу життя, встановлена законодавством? 

Тільки в тому, що перевіряється рівень життя не всіх декларантів? 

Чи можна розвинути цю умову, запровадивши пріоритезацію або випадкове обрання суб’єктів декларування для моніторингу? 

І чи передбачений автоматичний розподіл таких перевірок серед різних працівників НАЗК законодавством? Адже, погодьтеся, у такому важливому питанні конфліктів інтересів варто уникати.

Ще одне концептуальне запитання — скільки має тривати такий моніторинг?  І так само, яким обсягом повноважень при його проведенні має користуватись працівник НАЗК? Бо ж ми пам’ятаємо, що надмірне втручання у право на недоторканність особистого і сімейного життя заборонено законодавством.

І останнє — що і коли має відбуватись за результатами моніторингу способу життя? Треба розрізняти, коли він може завершуватись повною перевіркою декларації посадовця, а коли — інформуванням про виявлені ознаки корупційного правопорушення, наприклад, НАБУ.

29 квітня під час нашої презентації дослідження моніторингу способу життя ми спробуємо відповісти на деякі з цих запитань.  Навіть більше — на основі результатів цієї роботи ми також підготували 15 рекомендацій, які дозволять перетворити цей новий інструмент на щось потужне,  ефективне й зрозуміле не лише “посвяченим”, а й іншим українцям. Які, до речі, оплачують цю процедуру зі своїх податків. 

А от чи доведеться корупціонерам остерігатися цього заходу фінансового контролю, здається, дізнаємося вже незабаром.

 

Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи