Фантазії на тему здорового харчування

Уявіть собі – Україна, 2022 рік. У торгівельних залах супермаркетів Сільпо працюють більше 100 фахівців зі здорового харчування, які допомагають покупцям обирати здорову альтернативу звичним продуктам. Ашан започаткував проект «З ферми на тарілку» і взяв на себе зобов’язання вивезти 1 мільйон молодших школярів на ферми, де вони побачать, звідки береться їжа. АТБ почав провадити та просувати онлайн-портал і додаток про здорове, смачне харчування. Billa витратить на перший рік роботи освітнього проекту «Їж щасливо» 15 мільйонів доларів. Фуршет запустив масштабну кампанію з розповсюдження сучасних, корисних рецептів здорової їжі. Фора першою зняла солодощі зі своїх прикасових зон, а протягом півроку це зробили і всі інші супермаркети. Zakaz.ua почав надавати послуги дієтологів з підбору індивідуального раціону для замовників продуктів харчування з супермаркетів.

Продовжуємо фантазувати. Уряд під тиском експертів-дієтологів прийняв заборону реклами шкідливої їжі після 21.00. На етикетках харчових продуктів впроваджена система «світлофора», обов’язково вказується кількість солі, цукру, жирів. Усі кафе та ресторани зобов’язані чітко вказувати кількість калорій та харчову цінність кожної страви. Заборонено продавати енергетичні напої дітям до 16 років. Школи та дитсадки отримали нові норми – діти мають щодня пробігати не менше 15 хвилин у власному темпі. Стандарти шкільного харчування змінені, відповідно до сучасних харчових норм для дітей різного віку, встановлені нові норми з вживання цукру та клітковини. У країні підтримуються ініціативи зі зменшення кількості реклами харчових продуктів з високим вмістом жиру, цукру, солі; виробників стимулюють зменшувати виробництво такої продукції.

Звучить дивно і нереально? Можливо, для України це щось фантастичне, але насправді це вже давно реальні факти з життя Великої Британії, причому деякі активності розпочато ще з 2014 року. Справжні назви мереж, які я замінила на наші супермаркети, – Waitrose, Tesco, Lidl, ну а долари в оригіналі були фунтами стерлінгів.

Чому вони це роблять? Британські маркетологи з проведених досліджень знають, що все більше людей зараз мають бажання вести більш здоровий спосіб життя, але через зайнятість і високий темп не встигають або просто не знають, як підійти до цього питання. Тому мета магазинів – допомогти покупцям робити маленькі кроки до здорового харчування, підказувати, як почати цей шлях, і, що важливіше, мотивувати на ньому залишитися. Інші дослідження показують, що якщо молодь бачить щодня рекламу шкідливої їжі, то ймовірність ожиріння у таких дітей вдвічі більше, ніж у тих, хто таку рекламу не дивиться. Діти з зайвою вагою мають у 5 разів більшу ймовірність отримати діагноз «ожиріння» у дорослому віці. Три чверті батьків дратує розміщення шкідливих і солодких продуктів на касах супермаркетів, і думаю, що більшість українських батьків розуміє, чому саме.

Офіційна статистика каже, що британці – нація з найбільшою зайвою вагою у Західній Європі. Одна дитина з трьох має ожиріння на момент випуску з молодшої школи. Двоє з трьох дітей від 10 до 17 років вживають напої-енергетики, що призводить до численних проблем зі здоров’ям. Щодня в Британії діагностується 60 нових випадків раку, які пов’язані з зайвою вагою.

Що сказати про Україну – точно не знаю, адже у Interactive Obesity Atlas Україна залишається білою плямою, нарівні з кількома африканськими країнами, де також не ведеться збір статистичних даних з цього питання.

Нестача фізичної активності та неправильне харчування разом з палінням та вживанням алкоголю – є основними причинами виникнення так званих неінфекційних захворювань, які на сьогодні в Україні призводять до 86% від усіх смертей, а це близько 500 000 українців, яких ми втрачаємо щороку. 

Що ж робити, щоб зменшити ці жахливі цифри?

Фахівці давно вже розробили чітку дорожну карту необхідних дій – так, у Obesity Update 2017 надаються такі основні шляхи:

- Комунікації. Привернення уваги суспільства до проблеми неправильного харчування і постійне інформування про шляхи її вирішення.

- Освіта. Навчання дітей засадам правильного харчування.

- Маркування харчових продуктів.

- Робота з закладами громадського харчування.

- Залучення сучасних засобів комунікацій (соцмедіа, нові технології та ін.).

- Регулювання реклами, направленої на дітей.

Зрозуміло, що виконання такого масштабного комплексу заходів не може покладатися лише  на державу. Щоб зрушити з місця цю велетенську проблему, потрібно задіяти усі важелі – цим мають займатися і уряд, і соціально-орієнтовані компанії, і різноманітні бізнес-асоціації, і місцеві громади, і громадські об’єднання та волонтери. Перші кроки ми вже почали робити, але це поки що тільки початок руху до здорової і правильно нагодованої, а не відгодованої нації. Щоб цей життєдайний струмочок перетворився на велику ріку, необхідна підтримка відповідних ініціатив і проектів на всіх рівнях.

Маємо зробити так, щоб українці, як і британці масово почали опікуватися здоровим майбутнім своїх дітей. Щоб в Україні, як і в Британії, більшість великих, середніх і навіть малих компаній мали постійно діючі програми корпоративної соціальної відповідальності, що фокусуються на питаннях здоров’я та освіти у цьому напрямку. Щоб у нас не множилися супермаркети і ларьки біля освітніх закладів, де під час перерви змітаються усі найшкідливіші продукти, а, як і на «острові», була заборонена реклама і продаж шкідливої їжі біля шкіл. Щоб супермаркети нарешті подивилися та побачили світові тенденції, і почали робити реальні кроки до оздоровлення своїх покупців, для початку хоча б прибравши очевидно шкідливу продукцію з прикасових зон.

Держава + компанії + громадські активісти – це, як на мене, та трійка, яка зможе впровадити реальні зміни у цьому напрямі, тим самим зменшуючи щорічно жахливу цифру у півмільйона втрачених життів. Насправді від кожного з нас залежить, яким кольором буде зафарбована Україна на карті у 2022 році.