Перезавантаження відкладається?

Внесення на розгляд у Верховну Раду України проєкту Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо перезавантаження влади» (реєстр. № 1066 від 29.08.2019 р. – далі Законопроєкт) відгукнулося неабияким резонансом серед державних службовців, яких не багато, не мало – чверть мільйона. Водночас, вже перші висновки щодо Законопроєкту дають підстави вважати, що поданий у ВРУ документ потребує значного доопрацювання починаючи від некоректної, популістичної назви до невідповідності праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи і неврахування основних принципів державного управління.

Інтерв’ю голови Національного агентства України з питань державної служби (НАДС) Костянтина Ващенка агентству «Інтерфакс-Україна» лише підтверджує, що навколо Законопроєкту точаться дискусії. Зокрема пан Костянтин Ващенко визнає, що сьогодні є політична воля спростити порядок руху персоналу на державній службі і, що - «реалізуючи цю волю, ми намагалися, і мені здається, нам вдалося, запропонувати певні механізми, яким чином це має виглядати». Однак у НАДС не зі всіма положеннями Законопроєкту згодні. Зі слів Костянтина Ващенка, планується внести пропозиції щодо збереження, хоча б частково, можливості впливати на захист державних службовців, який повністю втрачається за проєктом Закону.

У Верховну Раду продовжують поступати висновки щодо Законопроєкту.

Наразі є:

Висновок Головного науково-експертного управління від 05.09.2019;

Висновок щодо відповідності проекту нормативно-правового акта вимогам антикорупційного законодавства від 05.09.2019 - відповідає;

Висновок Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом від 06.09.2019.

За Висновком Головного науково-експертного управління «існує нагальна потреба в узгодженні приписів проєкту з принципом правової визначеності, за яким право має бути належним чином доступним та передбачуваним за своєю дією та сформульованим з належною чіткістю, що дає можливість особам – у разі потреби – з належною правовою допомогою регулювати свою поведінку». У цьому висновку подано 16 пропозицій, більшість з яких  мають суто технічний характер і  можуть бути виправлені без зміни механізму здійснення реформи. Однак є зауваження, які вказують на непродуманість важливих процесів в управлінні персоналом, на відсутність остаточної картинки і чіткого механізму, зокрема що стосується соціального захисту державних службовців при звільненні з ініціативи роботодавця. Однак, тенденція саме спрощення цього процесу у цілому може свідчити, що зміни у Законопроєкті залишаться і будуть відточуватися вже постфактум після прийняття Законопроєкту.

За Висновком Комітету Верховної Ради України з питань інтеграції України з Європейським Союзом проєкт Закону не відповідає праву Європейського Союзу і рекомендаціям Ради Європи, а також не враховує основні принципи державного управління такі як демократія, верховенство права, повага до прав людини і основоположних свобод. Необхідні консультації з Представництвом Європейського Союзу в Україні та проектом SIGMA для максимального врахування зауважень.

В обох висновках є однозначним зауваження щодо перефразування положень ст. 5 Закону України «Про державну службу» про те, що дія норм законодавства про працю не поширюється на державних службовців, окрім випадків прямо передбачених Законом. Вважається, що наслідком таких змін  стане поява величезної прогалини у регулюванні трудових відносин державних службовців, звуження права державного службовця як громадянина.

Справді, відмежування від загальних положень трудового законодавства не лише державної служби, але й всіх органів, що представляють функції держави – це поворот на 180° від соціальної справедливості та рівності громадян у праві на працю і її умови.

Однак, така ідея наполегливо пробивається у трудове законодавство. Зокрема у проекті Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо першочергових заходів із реформи органів прокуратури» (№ 1032) закладені зміни у кадровому питанні більшості правоохоронних органів та державних установ.

Обумовлюються особливості звільнення окремих категорій працівників і внесення щодо цього доповнення статті 40 КЗпП. Такі зміни відносяться не тільки для прокуратури, але й для всіх інших органів, порядок звільнення, переведення та залишення на роботі яких прописано зараз (чи буде прописано згодом) у відомчих законах. Відтак, можна буде констатувати, що у цій частині Кодекс законів про працю у попередньому варіанті не діятиме для більшості державних і правоохоронних органів і носитиме вибірковий характер у цілому.

Наведені зауваження, навіть за умови їх виправлення, малюють алегоричний образ нового законодавства на державній службі як старої ковдри з латок, але ніяк не як швейцарського годинника.

Додаток

Таблиці у форматі WORD можна отримати ТУТ