Наші онуки навчать нас життю
Гордість за рідних
Прилетіла мені серед ночі одна вельми приємна новина. Поспіль із відеосюжетом. Повідомлялося, що в столиці нарешті запрацював молодіжний парламент при Київраді. І показали запис, як я зрозумів, старту цієї події з виступом «директора міста» Віталія Кличка, настановами і побажаннями. З врученням посвідчень членам новоствореної молодіжної ради.
Тут – то я і побачив свою внучку панянку Аню Горобець, десятикласницю середньої школи №166 м. Києва, яка ввійшла до складу цього нового органу міської влади. (Вона представлена на хвилині 45,31 і далі - подивіться).
Виявилося, що потрапити до молодіжного парламенту не так уже й було легко. Від органів студентського самоврядування до конкурсу допускалося 35 претендентів на 23 місця, від дитячих або молодіжних громадських об’єднань – 44 претенденти на 11 місць. Крім цього надійшли документи від трьох представників громадських об’єднань учасників бойових дій, 11 представників учнівського самоврядування та одного представника Київської Малої академії наук. Кожна з шести депутатських фракцій, представлених у Київраді, теж надала своїх представників.
Уявляєте, скількох конкурентів довелося обійти нашій Анні Тарасівні.
Не зважаючи на свій п'ятнадцятилітній вік, вона вже доволі загартований конкурсний боєць. Навчаючись у музичній школі №7 м. Києва імені Ігоря Шамо вона, беручи участь у різноманітних змаганнях від міських до всеукраїнських конкурсів гри на фортепіано майже завжди здобувала перемогу. В рідній школі її обрали президентом школи. Що воно таке, їй-право, не знаю. Це щось, мабуть, високе у шкільному самоврядуванні. Але слова ці – президент школи - в оселі мого сина Тараса вже давно згадуються, позаяк і старші діти: спершу Леся, а потім і син Богдан були президентами шкіл. Щоправда в іншому районі міста.
Аня тут усіх перевершила. Здається, на початку нинішнього року Ганну Тарасівну Горобець обрали президентом шкіл всього Солом’янського району столиці. Як подумаю, аж капелюх з маківки падає…
Попробуй таку не пропустити до молодіжного парламенту при Київраді.
Одне слово, навіть я тут загордився.
- Довіра - валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 12090
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
10997
-
Дороги, метро, зрада та заробітки. Інтерв’ю з Максимом Шкілем, засновником "Автостради"
Бізнес 8242
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 6951
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6879