Наші онуки навчать нас життю
Гордість за рідних
Прилетіла мені серед ночі одна вельми приємна новина. Поспіль із відеосюжетом. Повідомлялося, що в столиці нарешті запрацював молодіжний парламент при Київраді. І показали запис, як я зрозумів, старту цієї події з виступом «директора міста» Віталія Кличка, настановами і побажаннями. З врученням посвідчень членам новоствореної молодіжної ради.
Тут – то я і побачив свою внучку панянку Аню Горобець, десятикласницю середньої школи №166 м. Києва, яка ввійшла до складу цього нового органу міської влади. (Вона представлена на хвилині 45,31 і далі - подивіться).
Виявилося, що потрапити до молодіжного парламенту не так уже й було легко. Від органів студентського самоврядування до конкурсу допускалося 35 претендентів на 23 місця, від дитячих або молодіжних громадських об’єднань – 44 претенденти на 11 місць. Крім цього надійшли документи від трьох представників громадських об’єднань учасників бойових дій, 11 представників учнівського самоврядування та одного представника Київської Малої академії наук. Кожна з шести депутатських фракцій, представлених у Київраді, теж надала своїх представників.
Уявляєте, скількох конкурентів довелося обійти нашій Анні Тарасівні.
Не зважаючи на свій п'ятнадцятилітній вік, вона вже доволі загартований конкурсний боєць. Навчаючись у музичній школі №7 м. Києва імені Ігоря Шамо вона, беручи участь у різноманітних змаганнях від міських до всеукраїнських конкурсів гри на фортепіано майже завжди здобувала перемогу. В рідній школі її обрали президентом школи. Що воно таке, їй-право, не знаю. Це щось, мабуть, високе у шкільному самоврядуванні. Але слова ці – президент школи - в оселі мого сина Тараса вже давно згадуються, позаяк і старші діти: спершу Леся, а потім і син Богдан були президентами шкіл. Щоправда в іншому районі міста.
Аня тут усіх перевершила. Здається, на початку нинішнього року Ганну Тарасівну Горобець обрали президентом шкіл всього Солом’янського району столиці. Як подумаю, аж капелюх з маківки падає…
Попробуй таку не пропустити до молодіжного парламенту при Київраді.
Одне слово, навіть я тут загордився.
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін вчора о 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливісь Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
64227
-
На Миколаївщині відкрили новий митний термінал – фото
Бізнес 4337
-
Крайня північ України. Новгород-Сіверський – місто, де говорять про обстріли, ціни та "ждунів"
3833
-
Як Ілон Маск перетворює соцмережу Х на політичний інструмент
Думка 2678
-
Чи стане Узбекистан новою точкою на мапі світових архітектурних досягнень — фото
Життя 1828