Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.

Чи підуть вони на розвиток бізнесу?

Сьогодні мої знайомі сходили на ринок. Прийшли невеселі: ціни галопують. А приварок до їхніх грудневих пенсій склав лише 28 – 33 гривни — насмішка над здоровим глуздом. Сказати б, склала лише ціну найдешевшої шоколадки розливу фірми ’’Рошен’’.

— Але, знаєш, — каже мені приятель, — гроші в людей є…
—О, скільки ж багато готівки у людей на руках, — милостивиться його законна половинка. — Буквально пачки асигнацій дістають із гаманців зовсім простецькі люди. Ніяк не бізнесмени…
—І чим це все пояснити? — справляюся.
— Усе дуже просто, — каже сусідка, колишній фінансист, банківський працівник. — Скільки уже триває війна? Без малого десять місяців? А зарплата фронтовиків яка? Від 45 тисяч гривень до 100-115 тисяч гривень щомісяця. Командир чоти (взводу) якраз отримує 115-ть тисяч... Це означає, що сім'ї військових уже отримали майже по пів мільйона - мільйону гривень до своїх кишень. На що їх тратити? От ми і бачили нині, як жіночки з дітками купляли буквально все підряд. Як мовиться, що душі заманеться… Гроші сипалися торгівельникам до коша буквально, як з рогу достатку...
— Ще ж не забуваймо, що держава виплачує великі суми за загиблих на полі бою, — підкреслює мій приятель… Мільйонні суми. Тоді, коли мінімальна пенсія в державі з нинішнього грудня складає лише 2093 гривні на місяць.
Тут уже доповню ці замітки від себе. Знаю сім’ю, де загинув син-прикордонник. Держава виплатила велику суму грошей за убієнного на бойовому посту рідним оборонця. Сім’я полеглого військового – дружина і діти, які живуть на кордоні, отримують пенсію за годувальника. А матері прапорщика щомісячно виплачують вісім тисяч гривень допомоги також. Бідова жіночка, колишня колгоспниця мешкає із дочкою удвох, себто, сестрою загиблого. І так, трясця, пиячать, що їм цієї суми лише на пів місяця і вистачає… І ніхто тут цьому горю завадити, на жаль не може… Дуже прикро…
Фронтові тисячі
Ще є прошарок нинішніх товстосумів — ті, хто у високій владі. До них добавилися голови міських і сільських територіальних громад, які повстановлювали собі безбожні зарплати у 100-140 тисяч гривень на місяць (!). 80-90 відсотків від цієї суми беруть усякі там заступники, секретарі. Як на мене, то зовсім таки незаслужена платня. У цілому державні службовці і їм подібні на нижчих бантинах влади оббирають бюджети, безбожно крадуть із них. Їх за руки ловлять і також оббирають, але вже так звані ’’правоохоронці’’. Тому найбільше жирують саме ці, останні.
У цілому ситуація така. З товстими гаманцями на ринок вийшли нині ті, хто традиційно, все життя до цього були безгрішними. Їм спершу треба банально наїстися. Вони поки що свої кошти не будуть вкладати в малий і середній бізнес. Ось це і є найбільш прикрим у даній ситуації. Їм хочеться побути багатими перед прилавками з того, що рідні з фронту присилають.
Вийдіть на ринок, там зустріните всіх цих людей про котрих я вам щойно розповів.
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи