Кухар для нашої Перемоги
З фронтових історій.
Війна — не війна, а обідати треба. Позаяк їжа — ідеальний будівельний матеріал нашого життя і джерело енергії людини.
Для нормального збалансованого харчування нам, свідчить медицина, потрібно на добу в середньому 800 грамів їства (без води) і, власне, 2000 грамів самої Н2О. Але дуже важливо, де то, в якому місці, за яких обставин спожито. В якій атмосфері, за якого антуражу. Та як приготовлено. До столу подано…
От нещодавно з фронту приїздив у відпустку мій родич, старший лейтенант, командир чоти з передової на фронті. Розповідав, що в його взводі, який він отримав під свою команду ще в лютому цього року, виявився з виду чоловік-інвалід. Коли вперше побачив, зізнається свояк, мимоволі подумав: «І як ті військові комісари на місцях добирають людей для служби? Цьому фронтовику не в строю ходити, а в інвалідному візку, даруйте, кататися треба… У нього явно нелади з рухомим механізмом. А от на загальних зборах призначили його кухарем — сам, власне, напросився… Боже ж ти мій, що він на кухні витворяє. У польових, спартанських умовах. Такі страви в одну мить готує, що і найдорожчі ресторани на них би неодмінно спокусилися б… Перекупили б собі такого ладного фахівця...»
Усе спокійно було аж до того часу, поки чоту мого родича не відвідала військова комісія, котра приймала оборонний об’єкт взводу, споруджений самими оборонцями — траншеї, ходи сполучення, бліндажі, командний пункт, тощо. Сказати б, фортифікаційні споруди оборонного сектора. І ось диво, об'єкти пани перевіряючі належно атестували, достойну оцінку виставили, кляті орки і з свого бісового боку також, обстрілюючи об'єкти без будь-яких уражень нашого особового складу теж довели високі гарантії дій особового складу взводу в будівництві об'єкту, а висновок учинився один. Знаєте який? З чоти належить забрати, так би мовити, висунути на підвищення в полковій субординації лише одного бійця — кухаря взводу тероборони. Щоб, зрозуміло ж, надалі готував делікатеси виключно для… фронтового начальства…
Бої боями, виходить, а верх завжди бере логіка ситого обіду. Зрозуміло ж, для начальства...
Тим часом під завісу цьогорічного золотолистого жовтня ми з дружиною потрапили під запрошення ще одних родичів на званний обід. Аби, відклавши всі справи і турботи, на годину-другу, за файним столом, просто-таки побачитися, усміхнутися одні одним, заглянути одні одним в очі, теплими словами обмінятися, тим самим заявити, що ми живі та здорові, що не зважаючи ні на що залишаємося в строю українців… Бо на перекір страхіттям війни, життя все-таки продовжується.
А тут і дзвінок з далекого і глибокого бойового окопу до мене долетів від родича-фронтовика. Я, до речі, повсякчас намагаюся підтримати морально свого молодого чотного. На війну мене не беруть за віком, навіть прес-секретарем чи хоч би до будь-якої фронтової газети, як настирливо просився, (ех, пані Маляр, мила Ганно Василівно, навіть ви тут не посприяли!), то вряди-годи передаю племіннику книги, свіжі публікації, аби він як командир взводу мав звідки інформації почерпнути для підтримки морального духу своїх людей…
А пан старший лейтенант веселий цього разу, сміючись, каже мені:
—Пригадуєте, якось я вам розповідав, про нашого взводного кухаря, якого забрали делікатеси для начальства готувати… Мої хлопці чолобитного листа командиру бригади накатали. І вчора наш Петрович знову прибув у розпорядження нашого взводу. Усіх просто розцілував, бо каже, що геть замучився щоранку готувати яйця-пашот для начальства. (Дехто з старшин, відмічу у дужках, став замовляти і яйця Бенедикт та яйця по-флорентійськи, що вимагають особливої кулінарної майстерності у приготуванні). Наші ж хлопці скромні та невибагливі. Але борщ має бути такий, як колись коштував його сам Іван Мазепа… Не нижче. За такої кашообозної підтримки і ворога легше бити…
На фото: Ми з моєю дружиною Ольгою Іванівною в гостях у рідні…

- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Як зруйнувати країну 214
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 190
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 181
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 139
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 117
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 9359
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 8406
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 7843
-
Конфлікт цінностей та поділ України: кейс Алхім
Думка 3752
-
Harley-Davidson запустить власну гоночну серію з MotoGP у 2026 році
Бізнес 3420