Революція у м'яких рукавичках?
До подій у сусідній Білорусі
Спогадую, як ще на початку нинішнього року беззмінний, майже вічний президент Білорусі О. Лукашенко хвастливо і пихато казав: «Дайте мені право і всі українські проблеми, в тому числі і на Донбасі та в Криму, я розв’яжу за дві доби…»
Еге ж, такий борзий: роздайся море, жаба лізе… Полагодь свої справи спершу…
Йому, як мені видається, явно повезло із тим, що білоруси загалом не експансивні, не поривні, з нордичною терпеливістю, не злопам’ятні люди. Інакше б йому вже давно було б потрібно обійматися з Віктором Януковичем в Ростовсько-Шахтинській поліцентричній англомерації-конурбації (так тепер називають злиття рівнозначних міських смуг, які сходяться в суцільну міську полосу). Сябри упіймавши свого брехливого лідера на масових і невірогідних фальсифікаціях в пору президентських перегонів, зазнавши від фашиствуючого пострадянського режиму значних фізичних травм при вельми жорсткому розгоні протестних демонстрацій, жодної шибки не продавили в резиденціях і хоромах колишнього глави держави. Замало не засипали свого колишнього вождя квітами з милим і ласкавим проханням: «Уході!» Так і відчувається, що до цього заклику ось-ось прозвучить м’яке, тепле, пастельне білоруське: «Калі ваша ласка!» З вашого, друзі, дозволу сказати: чолобитна диктатору!
Вони наче забули, що справу мають із вовком в овечій шкірі. Що це саме режим Лукашенка жорстоко розправився, відправив на той світ без будь-яких слідів всіх серйозних опонентів «вождя», котрі йому вряди-годи нагадували про верховенство права, про Конституцію, про право людей на свободу і демократію, котрі могли скласти вусатому правителю бодай найменшу конкуренцію на майбутніх виборах, у розбудові диктатури і самодурства в молодій державі. Люди ці таємниче зникали, наче викрадені марсіянами, і це дало право журналістам, які опинялися за кордоном після нестерпних переслідувань режиму головорізів говорити про те, що при колишньому директору радгоспу діє кривавий «ескадрон смерті». Що його душогуби знищують усіх, хто лише посміє криво глянути в бік останнього диктатора Європи, як прозвали Лукашенка за узурпаторські, злодійські методи управління молодою державою.
Нинішній серпень уже показав, що оце жлобське «Калі ваша ласка…», мовлене у період рішучих революційних подій є курсом до втрати інерційного руху мас до очищення влади від диктатури, волюнтаризму, до поразки навіть тоді, коли кровожерливий режим припертий до стінки неспростовними фактами протиправної діяльності на виборчих дільницях, вчинками знущання правоохоронців над чесними і ні в чому не винними громадянами. Суспільство не зуміло затребувати створення в народі нетерпимості до фізичного побиття людей, ущемлення так званими «правоохоронцями» вільних мирян. Формування відрази до замаху їх на права кожної, окремо взятої особистості.
На жаль, і сьогодні, через два тижні після розвінчання лукашенківців при жахливому плюндруванні результатів волевиявлення на виборах 9 серпня ц.р., фактично так і не знайшлося кому очолити протестні акції в сусідній з Україною державі. Добитися того, щоб у країні почався незворотній процес відповідальності кого б не було за віддачу протиправних, антиконституційних розпоряджень і наказів, відповідальності за наругу над честю і достоїнством кожного громадянина. Створена так звана Координаційна рада, яка проголосила себе представником протестуючих для передачі влади від диктатора, але, дозвольте запитати: кому?

Домогосподарка і куховарка пані Тихановська засіла в Балтії, втікши з Білорусі від щупальців лукашенкового КГБ, схоже на те, що отримала від контакту з його адептами вразливу і не виліковну травму, усе більше і фізично, і морально віддаляється від проблем людей, котрі щодня все меншими групами з’являється на вулицях і площах міст населених пунктів Білорусі. Зате влада знову починає відверто та нахабно скаженіти. Перепочивши, видихавшись після актів жорстокого, немилосердного знущання над людьми, котрі, як кричали навіжені менти «захотіли перемін?», немилосердно лупцюючи нещасних, знову пішли в атаку. То в одному, то в іншому місті республіки цими днями знову арештовують громадських активістів, тих, хто відкриває рота проти влади на мітингах, у передачах радіо і телебачення, у випусках програм Ютюбу і телеграм-каналів. Тягнуть до буцигарень громадських активістів і навіть членів Координаційної ради, яка тільки утворилася, ще й не розгорнула своєї діяльності…
Тут мимоволі згадуються відомі слова нешанованого тепер політичного класика, котрий правильно колись усіх застерігав, що кожна революція лише тоді будь-чого варта, коли вона вміє захищатися. Нинішнє білоруське повстання проти свого диктатора, як мені видається, перетворюється на дію відомої приказки. «Сідайте, тітко, підвезу… Та мені ніколи, бо треба йти…»
Відтак, Білорусь усе більше скочується в яму мадурівської Венесуели, де народ давно активно виступає проти психічно хворого диктатора, прихильника лівих, комуністичних, як і Лукашенко, ідей, а керовані ним силові структури він влаштовує, оскільки щедро платить їм високі зарплати за створення собачого режиму в державі. І ніхто з цим нічого не може зробити…
Одне слово, у сусідів наших поки що з великої хмари малий дощ. На жаль
- Дзеркальні кроки – основа переговорного процесу Сергій Пєтков 07:28
- Післяплата через Нову пошту та NovaPay: чи потрібен фіскальний чек? Арсен Маринушкін 00:43
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді Павло Васильєв вчора о 21:39
- Очікування vs реальність: правда про старт кар’єри в IT Сергій Немчинський вчора о 10:36
- З чого починати описувати бізнес-процеси? Жанна Кудрицька 24.04.2025 23:46
- Неустойка за неповернення майна з оренди: між штрафом та пенею Дмитро Шаповал 24.04.2025 13:56
- Стягнення шкоди з закладу освіти та батьків внаслідок пошкодження ока дитині Артур Кір’яков 24.04.2025 13:11
- СЗЧ – вихід з ситуації є Сергій Пєтков 24.04.2025 10:18
- Декілька ФОП: оптимізація податків чи дроблення бізнесу? Сергій Пагер 24.04.2025 09:07
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі Галина Скіпальська 23.04.2025 17:02
- ПРРО як шлях до детенізації бізнесу та збільшення надхожень у бюджет Андрій Сухов 23.04.2025 11:59
- Cпеціальні військові операції – міжнародна політика кремля Сергій Пєтков 23.04.2025 10:18
- 100 днів, які не повернули мир в Україну Дмитро Пульмановський 23.04.2025 10:15
- За фасадом новобудови: як виявити ризики перед купівлею Юрій Бабенко 22.04.2025 15:32
- Як енергетичні компанії оптимізують КІК: досвід ЄС та українські реалії Ростислав Никітенко 22.04.2025 11:46
- ТЦК проти позову: розбираю відзив на позов, коментую, відповіді 292
- Стажування і підвищення кваліфікації: сенси та підходи 140
- Захист дітей від насильства: як працює модель Барнахус в Україні та Польщі 109
- ТЦК – треш, хайп, фейк або соціальна допомога військовим та їх сім’ям 106
- Китай закручує "рідкоземельну гайку". Як Україні скористатися своїм шансом? 95
-
А що ж Україна — де її винагорода за жертви і героїчний спротив
Думка 10703
-
По грошах їх пізнаєте їх: аналіз "гробових" виплат натякає на масштаби втрат РФ
Думка 9400
-
На Львівщині відібрали землю в орендарів, які провалили будівництво "зеленої" енергетики
Бізнес 7883
-
Комплект військ для командирів. Навіщо українській армії корпуси та як вони змінять оборону
6776
-
Марина Порошенко звернулась до суду для поділу майна з Петром Порошенком
Бізнес 6424