Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
06.06.2020 08:30

Невже вони відріжуть гіляку під собою?

Кого ж призначать уповноваженим з прав і свобод української мови?

За рік із хвостиком останніх резонансних суспільних подій, коли мостилася/всідалася у крісла нова влада, одна-єдина приємно-обнадійлива (?) новина, і котра зненацька прилетіла вчора, 5 червня ц.р.: десь там, буцімто, у кроні Мінкульту і інших керівних гілок влади, начебто, зійшлися на думці, що новим уповноваженим з мовних проблем в Україні має стати такий собі не простецький львів’янин Святослав Літинський.
Добродій, котрий самотужки, без будь-чиєї підтримки, рівновіддалений від політичних і суспільних, компанійських течій, а як громадянин і патріот, котрий напрочуд уміло й шикарно вибудував собі ім’я в народі на відстоюванні виключно інтересів традиційно приниженої в нашій державі її величності мови. Тієї, котра, мовбито, має віднедавна казенний, навіть уже й урядовий статус, після прийняття і підписання главою держави Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної» (25.04.2019 № 2704-VIII (Редакція за станом на 19.04.2020), але як і раніше залишилася традиційно принижена, як блазень обірвана, обшарпана, ніяк не сяде на чолі ідеологічного столу суспільства. Її туди не пускають усякого роду прохіндеї, котрим до шмиги лише одне – «акакаяразніца?». У яких немає нічого святого за душею…
Їм байдуже, що начальство з підлеглими і досі у міністерствах і відомствах, на селекторних нарадах, не кажучи вже про виробничі наради, спілкується виключно «пА-русскі», що новинки техніки в Україну прибувають із маркуванням лише по-московитськи. Що вал рашомовного контенту в телерадіо просторі не меншає, а подекуди й зростає.
Із 2012 року пан Літинський одноосібно починає вести відчайдушні, виключно юридично-судові баталії, за відстоювання мовних берегів суспільства. Спершу те виглядало як донкіхотство, як небажання пристосовуватися до віковічної прози життя, прагнення перетворювати навколишній світ у стійке й уперте слідування своїй мрії. Але якщо донкіхотами називають наївних мрійників, які безкорисливо, але й безплідно намагаються робити людям добро заради нездійсненних ідеалів, то пан Святослав, до його честі, з першої хвилини вступу в процесуальні баталії з судовими чинодралами вірив у свою перемогу. І не відступав ні на йоту. Позаяк він відстоював вищість в Україні материнської мови, протиправність користуватися для добра українців «язиком» нахабного сусіди, а незабаром і загарбника, кровожерливого окупанта.
Перший судовий процес С. Літинського проти двох іноземних кампаній, які навідріз відмовлялися маркувати свою продукцію українською тривав півтора роки, і завершився повною перемогою Святослава. За тим був позов до МВС, очільник якого забув, де він знаходиться, з ким спілкується, культивуючи виключно ворожу лексику.
Пан Аваков і його прислуга спершу вирішила банально залякати якогось упертого молодого чоловіка, що насмілився привести до порядку їхнього козирного міністра, котрий розкотив губу. Мовляв, як захочу, так і буду зноситися…
Довелося команді поліціянтів усі гарячі й палені слова забирати назад, перепрошувати громадського активіста, виставляти надалі виступи міністра на відомчих сайтах виключно українською мовою. Як і належить. Нахабні службисти зрозуміли, що і на поліцейський кийок є юридичний бойок. І такий боєць їм спуску не дасть! Що такі аналітики (а пан Святослав, якби це сказати по-старинці – кандидат фізико-математичних наук, аналітик), котрого не переграти ні на шахівниці, ні в юридичних ребусах, краще всьому йому банально підкоритися.
мовний омбудсмен
Святослав Літинський, знімок з Інтернету. 
Таких перемог «туше» у Святослава Літинського за останні вісім літ активної громадської діяльності на тлі відстоювання інтересів нашої рідної мови перед українофобами, а то й просто москворотими ідіотами - десятки. І, якщо не помиляюся, жодного програшу. За цей час він не здобув у судах жодної гривні прибутку, хоча міг би завжди розраховувати на такий зиск однозначно, чесно і уперто відстоює інтереси виключно рідної нашої мови безкорисливо. І вже чимало ворогів України відчули силу його аргументів та переконань. Літинський, сказати б, – чемпіон з виграшів юридичних справ у судах… Немовби, своєрідний самородок Іван Піддубний перед суддівськими мантіями.
Звичайно, що якби Україна розжилася на такого мовного омбудсмена, вона зробила б не крок, а милю вперед із встановлення в державі торжества національних гуманітарних інтересів. Вивищення пріоритетів української мови над засиллям антагоністичних суржиків від Карпат до Сіверського Дінця. Від Сум і до Ялти. Усе була б Україна. Позаяк Росія добре знає, що найбільшим її ворогом є українська мова. А найпереконливішим захисником її інтересів серед українців є доктор філософії зі Львова Святослав Літинський!
І ось учора стало відомо. Десь буцімто уже підбито підсумки конкурсу перед призначенням уповноваженого з мовної проблеми. Навіть сам Святослав Літинський повірив у те, що він є головним претендентом на папаху омбудсмена – почитайте лишень його останній пост у Фейсбуці. Він так прямо й пише про це. За нього, мовляв, віддали всі голоси члени комісії. Жодного «проти»…
Тільки я ось, даруйте, пані й панове, просто не вірю, що нинішня малоросівська влада, яка є вся на гачку у Кремля, допустить те, щоб безкомпромісний і чесний боєць за торжество української мови може бути призначений на головну ідеологічну вершину з викорінення з України їхнього дАрАгого «язіка». Вони чудово розуміють, що буде відбуватися тоді, коли цю маршальську посаду займе пан Святослав. Це значить, що мовний уповноважений не буде панькатись ні з ким, а величезні штрафи, судові позови тут же отримають і любітель погутатірь пА-русскі Зеленський, не кажучи вже про пана А. Авакова. Що великі проблеми миттєво здобуде пан Саакашвілі, котрий фактично не володіє українською, а відбувається завченим на всі випадки життя черговим десятком слів з нашого лексикону, а далі без перебою «пече» по-кремлівськи, вважаючи, що цього "запасу" йому досить…
Одразу виникнуть проблеми у цілого ряду телерадіомовників. І від принципового та чесного мовного омбудсмена багатьох не захистять навіть «свої» люди, які нещодавно терміново були введені до складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення. Забелькотять про тиск на них усякого роду шустери та ганнапольські, які заради грошей не бажають вивчати українську, дотримуватись мовних стандартів, вигадуючи якісь суржиконосні на московський манер «еха» України, вживаючи цю каламуть замість красивого слова «відлуння».
Даруйте за відвертість, але мене ніхто не переконає в тому, що антиукраїнський нинішній уряд допустить до посади омбудсмена чесного і безкомпромісного українця Святослава Літинського. Дай Боже, мені тут помилитись: але б’юсь об заклад, що знайдуть якийсь крючок, щоб перевагу віддати на фініші призначення уповноваженого з дотримання мовного законодавства іншій кандидатурі, котра і в підметки не годиться головному претенденту на папаху мовного маршала…
Одначе, поживемо – побачимо…
Тим паче, що досвід практики підміни патріота на цій високій посаді звичайною, навіть, сказати б, випадковою людиною уже нещодавно був яскраво продемонстрований. Коли на цю бантину підсадили милу пані, яка б зовнішністю кидалася у вічі, а не вміла в ролі мовного омбудсмена ні працювати, ні навіть бути українським патріотом. Благо, що у неї вистачило совісті зійти з білого коня самопомічно, розуміючи, що не по Савці свитка...
Відправити:
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи