Лукашенкові "сябри" - піднощики патронів у Московітів

Це навіть уже не смішно: які з білорусів миротворці, коли вони найперші сателіти московітів? Я про це постійно і без утоми пишу уже чотири роки поспіль. Закликаю українських вождів і правителів перенести переговорний процес з агресором і терористами (як не парадоксально визнавати це останнє, позаяк з терористами за стіл переговорів, як правило, не сідають) із зрадливого Мінська.  Аж нарешті нині прочитав: «Постійний представник України при ООН Володимир Єльченко заявив про те, що треба переносити переговори по Донбасу із Мінська в якусь іншу столицю, бо делегація Білорусі при ООН "хронічно" голосує проти будь-яких ідей та пропозицій України, навіть які не стосується конфлікту з РФ…»

Відкриваю один із постів мого блогу, опублікований ще 27.08.2015 13:49. Назва: «Що для нас дорожче: шматок розгромленого Донбасу чи Україна?».

Читаємо: «…Україна має ставити питання про перенесення переговорів з Білорусії до іншої незалежної від Росії держави. Хоча б тому, що Мінськ, давайте не забувати про це, є насправді столицею Російсько-Білоруської союзної держави, де всім верховодить, як його промовисто називає американський сенатор США Д. Маккейн, «головоріз  Путін». За вказівкою  рашівського верховоди, його білоруський намісник О. Лукашенко влаштовує терористам, серед яких частина, до речі, є росіянами, москвичами, найвищі почесті: стелять червоні доріжки під ноги, як на Канському кінофестивалі, звозять під бойовиків пресу, проводять для них прес-конференції і брифінги, масово випускають їхні прес-релізи. Лукавий «батька» приймає як найдорожчих гостей тих, хто убиває українців у Донбасі і Криму, влаштовує їм на їхній ж землі сегрегацію.  Адже не секрет, що українцям на окупованих територіях, фактично в своєму рідному краю, під загрозою тюрми чи навіть смерті забороняється спілкуватися своєю рідною мовою, вивішувати державні українські прапори, носити свій національний одяг.

                 Тут і нижче, карикатури невідомих авторів з Інтернету

Більше того, два тижні тому, президент Білорусії О. Лукашенко видав розпорядження про те, щоб усі без винятку вантажі для так званих днр та лнр слідували територією їхньої країни без будь-якого оподаткування за логістику, в тому числі й на державних автодорогах, де з усіх здіймається оплата. Що це все, скажіть, будь ласка, як не сприяння розширенню тероризму, коли відомо, що основна маса вантажів на захоплену бандитами українську територію складає зброя та боєприпаси, пальне для бронетехніки?  

Було б справедливо, якби Україна відмовилася від такої підлої «допомоги» хитро витесаного О. Лукашенка. В очі, бачите, як лис, а по за очі, як біс. Треба, гадаю, щоб наша сторона наполягла на перенесенні переговорного процесу, якщо взагалі потрібен такий, приміром, до Амстердаму, столиці Нідерландів. Нехай би голландці, які понесли найбільші втрати при загибелі пасажирського Боїнга рейсу МН-17 подивилися в очі тим, хто вбивав їх рідних в небі над Донбасом, полюючи на літаки захисників української Вітчизни. Чи хоч би розмістити цю місію в Польщі, або Литві, приміром, у Латвії, можливо, в Естонії. Лиш би не в радянському Мінську…»

Я підрахував, що подібних публікацій у мене за чотири роки війни з російськими агресорами і ялових «переговорів у Мінську» з’явилося аж… одинадцять. Я неодноразово підкреслював, що від того виграв лише особисто  глава БР О. Лукашенко. Позаяк на цих самітах він став ручкатись із канцлером ФРН, президентами Франції, керівниками ОБСЄ, у позитивному плані стало згадуватись його ім’я у світовій пресі. І ось результат. Про нього робить висновок представник України в ООН Володимир Єльченко:

"Вони (білоруси – О.Г.) просто хронічно голосують проти будь-яких наших ідей, проти будь-яких наших пропозицій, навіть які не стосується конфлікту з Росією. Це вже свідчить про певну позицію країни, з якої нам потрібно робити серйозні висновки", - наголосив дипломат.

Чесно кажучи, я зовсім не дивуюся, що наші глухі і політично недалекоглядні керівники держави, разом із корінним москвичем на чолі українського МЗС паном Клімкіним не реагують на мої публікації. Вони навіть не чують, пропускають мимо вух навіть те, що напряму, публічно на весь світ радить їм президент США Д. Трамп. А він ще у січні 2018 року закликав Київ «перенести з Мінська переговори по Донбасу».

Думаєте, що його почули? А дзуськи. Либонь, у наших правителів є інший головний радник – Путлєр. Тому перенесення місця перемовин потрібно, мені видається, починати з негайного очищення Києва від москвозалежних зрадників, які нас водять кругами війни, набиваючи власні кишені баришами…

Як каже мій один знайомий професор, радянські «сябри» (що у перекладі з білоруської означає «друзі») під опікою Лукашенка ніякі нам не брати, а лавка запасних кремлівського агресора.