Чому художній твір австралійця Морріса Веста, де начебто кардинала зі Львова обирають на святійший престол, не знайшов розуміння й підтримки в Україні?
Чому художній твір австралійця Морріса Веста, де начебто кардинала зі Львова обирають на святійший престол, не знайшов розуміння й підтримки в Україні?
Чизаінтригував би вас, друзі, хапкий і недвозначний заголовок «Книжка проукраїнця на папському престолі»? Мене ж, звичайно, зацікавив, та й ще неабияк.Тим паче, що йдеться про статтю, опубліковану в вельми популярній газеті у США –україномовній «Свободі». І з’явилася вона на шпальтах видання ще 1963 року.Коли до царювання Іоанна Павла 11(Кароля Юзефа Войтили), хоч і поляка за національністю, алелюдини, котра частинку свого життя мешкала у довоєнному Львові ще було дужедалеко. Я ж гортав підшивку цими днями, і замало не підстрибнув на місці,прочитавши такий заголовок.
Одне слово, починаю я читати ту давню публікацію, водночас гарячковорозмірковую над тим, як же ж могло так статися, що я ніколи ні сном, ні духомне відав, аби наш побратим українець, хоч якимсь чином був би наближеним довеличного поста глави Ватикану. І ось про що пишеться у тій статті.
ПисьменникМорріс Вест (у лапках подається пряма мова видання зі збереженням стилістики іпунктуації газети) «провадив на папськийnpecтіл у Римі українця і призначив йому велику ролю в поладнанні світовихпроблем». Автор твору, який нещодавно з’явився під назвою «Чоботи рибалки», пише «Свобода» — «це вже відомий у літературіписьменник. Він народився в Індії, але свій дозрілий вік прожив у Римі, спершуяк кopecпондент лондонського „Дейлі Мейл", а далі, як визнаний критикоюписьменник. Серед його літературного доробку є такі почитні романи, як „0боронецьдиявола" (,Левілс адвокейт") і ,Дочка мовчання" ("Дотер офсайленс"). 0бидва ці романи принесли Вестовi захоплені рецензії. Написанііз надзвичайною майстерністю. вони визначаються сенсаційністю, яка й здобуваєВестові широкого читача. „Дочка мовчання" — це розповідь про розводовийпроцес. В цьому романі Вест виявив велике знання канонічного права. Знанняватиканських проблем підсунуло Вестові нову сенсаційну тему, що ії він розвинуву своєму романі „Черевики рибалки", романі, який вже тепер визнають, як„бестселер" біжучого року.
Роман Морріса Веста починаєтьсязовсім правдоподібно, неначе репортаж із справжніх подій. В Римі умирає Папа. Веськатолицький світ стоїть перед великим завданням: висунути на папський престіллюдину, яка могла б дати напрям для всього світу, що переживає важкі часи.Найбільша відповідальність спадає на кардиналів, яких Вест зображує згідно ізсьогоднішньою дійсністю, замінюючи лише їхні імена. Майже всі кардинали — цестарші віком люди, свідомі того, що папою треба вибрати людину молодшу,активну, яка могла б noвести Церкву і весь світ до кращого. Вест, з властивимйому своєрідним гумором, тепло відтворює розмови найвизначніших кардиналів, головнокардинала Леоне, ocoбисто заінтересованого у тому, щоб бути вибраними на Петрівпрестіл.
Конкляв кардиналівпочинається у книзі Веста сенсацією: на ньому з'являється новий, маловідомийкардинал. колишній митрополит Львова і архиєпископ України Кирило Лакота.Висока xyдopлява постать українського кардинала зразу притягає увагу всіхучасників конкляву тим більше, що кардиналам відомо, що митрополит Лакотавідбув довголітню каторгу на Сибіру, куди запроторив його совєтський уряд. Щебільше враження на всіх кардиналів справляє вступна промова Лакоти, якийговорить: „Я перебував останніх 17 років у в'язниці, я не маю права 6ути тутміж вами. Але дозвольте мені говорити за тих усіх, які йдуть у темряві".
Глибокі і скромні словаКирила Лакоти з'єднують всіх кардиналів. Вони, відчули, що мають вибратинаступника того давнього Рибалки, що npuйшов, як мученик до Риму, як мученикзгинув у Римі. Тож кардинальський конкляв вибрав одноголосно українця Кирила Лакотуновим Папою. Ця книжка Веста не лише своїм початком нагадує дійсність. Вся її проблематика— це проблематика наших днів. Новий папа, як і його noneредннк, мусить діяти вобличчі атеїстичного комунізму. Для нового папи, українця Кирила Лакоти, якийносить на собі знаки большевицьких тортур - це спеціяльне завдання, Папа Кирилощасливим збігом обставин уникнув "промивання мозку" під час свогопобуту на Сибіру, і йому припало стати проти свого ката: колишнього начальникасибірських тюрем і слідчого судді Каменєва, що став головою совєтського уряду.Не зважаючи на взаємну ненависть, папа Кирило, і npeм'ср Каменєв знаходятьспільну мову в ім'я гуманізму; перший, шукаючи духового відродження людей,другий, стараючись знайти якусь гуманістичну релігію для людей на землі. Вцьому договорюванні відіграє поважну ролю американський президент, який у романі носить ім'я Роберта.»
Газета «Свобода» 1963 рокуписала: „Черевики рибалки" — це сенсаційний твір і, не зважаючи на всійого відклики до дійсності (Вест згадує про високопоставлених інформаторів, якідопомагали йому в писанні ромаиу). — це фантастичний твір. Для українців вінприємний тим, що український архиєпископ став гідним не лише кардинальськогокапелюха і навіть папського трону, але й гідним дати розв'язку світовим подіям,послужити усьому людству. Читач радо прочитає цей твір Веста не лише задля йогосенсаційності, але й тому, що він широко насвітлює пекучі проблеми. Критикицілого ряду передових літературних журналів прийняли цей новий твір Bеста ізпохвалами, пророкуючи йому широку популярність. Критик „Сатердей Рев`ю" пише, що дотепер всі події, щопро них розповідає Вест — здійснились. Чи не думає він, що й дальші події, описаніу Вестовому романі, мають здатність здійснитись…»
Тутя ставлю крапку в цитуванні давньої статті газети нашої чисельної діаспори США.Під час її читання мене все не покидало химерне запитання: чому я ніде вукраїнській пресі не бачив і згадки про цю книжку, яка буцімто звеличує вихідцяз нашого народу? Чому про все це мовчала й наша діаспора? Нехай би про українцяна папському престолі лише в художньому творі. Це ж теж солідне визнання нашоїнації. Тим паче, що книга, за станом на 30 червня 1963 року досягла першоїпозиції у списку бестселерів New York Times для дорослої белетристики, і сталанайбільш продаваним романом у Сполучених Штатах Америки того року, згідно з данимиPublishers Weekly. Більше того, я доволі швидко встановив, що твір МоррісаВеста «Черевики рибалки» (анг. TheShoesoftheFisherman) ще1968 року, під тією ж самою назвою (себто, через п’ять літ після появи роману)був екранізований. Фільм спочатку знімався під проектом британського режисераЕнтоні Асквіта, але він захворів і був замінений Майклом Андерсоном (Асквитпомер у рік виходу стрічки на екрани). Загалом кінотвір номінований на двіпремії «Оскара» за кращу музику до фільму і за кращу роботухудожника-постановника (Джордж Девіс, Едвард Карфагно).
Розгадкацього дивного ребусу тут. Через вісімнадцять номерів після публікації, уривки зякої зацитовані мною вище, і на які я щиро спокусився, з’явилася нова публікаціяпро Вестові черевики. Виявилося, що і автор твору Морріс Вест, і той, хтоготував публікацію для газети «Свобода» не зумів розібратися в поняттях, хтотакі насправді росіяни, а хто такі українці. Яка поміж ними діалектична різниця.Вони й не уяснили, що це зовсім різні люди, і доля їхніх народів абсолютнорізна. Як стало зрозуміло, письменника захопила унікальна доля ВерховногоАрхієпископа, кардиналаЙосифа Сліпого (у світі Йо?сиф Коберни?цький-Дичко?вський). Саме він, як відомо, завласну віру і чесність виніс на своїх плечах морок вісімнадцяти літ ув’язненнямосковітів у жахливих сибірських таборах. Ця вірність служінню Богові, людям, церквівикликали у пана Веста захоплення і повагу, бажання увіковічнити образкардинала-мученика. Він і придумує сюжет «Чобіт рибалки» з обранням на постглави Ватикані стійкого священнослужителя, який не покорився комуністичному режиму,не зрікся своїх ідеалів і під багатолітніми тортурами.
Задум,либонь, верхував над істиною при написанні твору. Морріс Вест тільки на початкуроману згадує, що його літературний кардинал зі Львова, що він українець. На цевказується ще один раз у тексті, і все. А далі літератор губить канвунаціональності свого героя, вибивається з русла свого первинного посилу. Він постійнопише, що його Лакута - росіянин. Що є історичною фальшивкою. Позаяк московіти своїхсвятих отців навіть в пору дрімучого атеїзму і полювання на відьом у рясах так жорстоконе катували. Знищували, вбивали, садили на довічну каторгу лишесвященників-українців. Тому чоботи для Папи Римського пошиті Моррісом Вестом несправжні, а лукаві, криводушні. Ось чому твір не викликав ніякої уваги всередовищі українців. Якщо сказати нинішніми словами, твір проступив уреальності справжнім фейком…
Автортвору не до кінця розібрався і в радянській системі управління державою.Опонент його головного героя священника, то генеральний секретар цк кпрс, товін чомусь називається прем’єром.
Дотого ж виявилося, що автор публікації в газеті «Свобода» явно не сумлінно поставивсядо підготовки матеріалів для своєї статті. Про індійське походження письменникаМоріса Веста це абсолютна вигадка. Насправді, вказаний літератор насправдіавстралієць. У редакції ж видання не перевірили логічних посилів автора публікації,сприйняли все написане ним на віру, тому потім довелося вибачатися передчитачами.
Такаось вийшла дивна і нелогічна історія з Папою Римським українцем у художньомутворі, який не схвилював українців.
