Черстві, пісні й нудні новини від «Українського радіо»

                   Скажіть, будь ласка, для чого, навіщо нам потрібне радіо? Напевне ж, для того, аби дізнаватися з його випусків новин, ексклюзивних включень, повідомлень, репортажів про все найяскравіше, привабне, що й де відбулося, сталося в Україні і світі. Чи не так?

                А якщо це стосується «Українського радіо»? Воно, либонь, має нині, в пору гібридної війни московітів, продовжувачів загарбницької політики рашівських «братків» з ментальністю «золотої орди» блискавично подавати вісті, які пропагують, возвеличують славу України і її волелюбного народу. Де, як не у новинах державного «Українського радіо» ще з минулої ночі має крутитися, не сходити з ефіру звістка про перемогу української співачки Джамали на пісенному конкурсі Євробачення-2016 у Стокгольмі, відгуки на цю чудову подію.  Але ось о восьмій годині ранку, 15 травня ц.р., налаштовую свій приймач в авто на хвилю українського радіо. Випуск веде диктор Дмитро Васильченко. І жодного, ні єдиного слова про тріумф кримськотатарської українки. Таке враження, що в Києві на радіо ще й досі не знають, що фінал найбільш престижного європейського мистецького конкурсу, в якому принципово зійшлися таланти України і країни окупанта, агресора не знають. Хоча остаточні результати голосування стали відомими ще о першій годині 45 хвилин у ніч на 15 травня.

                Уже весь інформаційний світ широко пише, розповідає тисячами голосів про те, що співачка Джамала володіє унікальними вокальними даними з великим діапазоном, голос її потужний і пронизливий, у чому могли переконатися всі присутні на стокгольмській арені Ericsson Globe, а також аудиторія в двісті мільйонів телеглядачів. А трагічна пісенна балада «1944» про долю власного народу, якого неодноразово позбавляли рідної домівки, неперевершена за пісенною логікою і зваженістю виконання. Критики сходяться в оцінці, що вона виконана надзвичайно професійно, чуттєво і зворушливо. З огляду на те, що відбувається нині на Сході України, традиційна для подібного конкурсу танцювальна ритміка було б як мінімум недоречною. Написана Джамалою пісня передала глядачам настрій і маленьку частинку великого болю волелюбного народу, частки України, який з новою силою пригнічується московітською воєнщиною в Криму.

                Думається, що українське радіо цю новину повинно було розносити з першої ж хвилини перемоги нашої співачки по всьому світові. І насамперед для радіослухачів тимчасово окупованих територій Донбасу та Криму. Адже кремлівські пропагандисти ще уночі почали верещати на всі голоси, що це їхній співак (зайняв третє місце в офіційному конкурсі) має бути визнаний переможцем Євробачення, а не Джамала. І вони, власне, його вважають таким. Так що у Донецьку, Луганську, як мені повідомили знайомі з тих країв, вважають, що переможцем Євробачення-2016 став рашівець Лазарєв. А державне радіо Київ щодо цього просто мовчить.

                Воно, о восьмій ранку, 15 травня ц.р., розповідало про те, як П. Порошенко напередодні у Краматорську твердив свою пісну й нудну мантру про те, що «миром і дипломатією» звільнить Донбас від загарбників.

                Думаю, що за таку недбалість, як на мене, то просто таки ворожу байдужість всього радіо начальства до виконання своїх інформаційних обов’язків варто звільняти з роботи усіх, - від керівника медійної галузі до рядового диктора. Бо якби навіть він по-людськи вболівав за справу, то міг би з Інтернету, який буквально забитий подробицями перемоги українки в Стокгольмі, скачати одне=два речення, повідомити їх в ефір про успіх України. Думаю, що сотні тисяч людей на просторах нашої держави і за кордоном чекали цієї новини і не почули її. Бо на українському радіо працюють черстві, товстошкірі, апатичні люди, зовсім не журналісти, а буденні споживачі грошей з податків українських громадян. Сірятина проникла й на радію, заполонила його. І це вельми болюче. Образливо…