Черстві, пісні й нудні новини від «Українського радіо»
"Українське радіо", за станом на восьму годину ранку 15 травня ц.р. ще ні разу не повідомило новину про перемогу співачки Джамали на пісенному конкурсі Євробачення-2016. Коли про це гуде весь цивілізований світ. Скажіть: навіщо нам таке радіо, яке фінансує
Скажіть, будьласка, для чого, навіщо нам потрібне радіо? Напевне ж, для того, абидізнаватися з його випусків новин, ексклюзивних включень, повідомлень, репортажівпро все найяскравіше, привабне, що й де відбулося, сталося в Україні і світі.Чи не так?
Аякщо це стосується «Українського радіо»? Воно, либонь, має нині, в поругібридної війни московітів, продовжувачів загарбницької політики рашівських «братків»з ментальністю «золотої орди» блискавично подавати вісті, які пропагують,возвеличують славу України і її волелюбного народу. Де, як не у новинахдержавного «Українського радіо» ще з минулої ночі має крутитися, не сходити зефіру звістка про перемогу української співачки Джамали на пісенному конкурсіЄвробачення-2016 у Стокгольмі, відгуки на цю чудову подію. Але ось о восьмій годині ранку, 15 травняц.р., налаштовую свій приймач в авто на хвилю українського радіо. Випуск ведедиктор Дмитро Васильченко. І жодного, ні єдиного слова про тріумфкримськотатарської українки. Таке враження, що в Києві на радіо ще й досі незнають, що фінал найбільш престижного європейського мистецького конкурсу, вякому принципово зійшлися таланти України і країни окупанта, агресора не знають.Хоча остаточні результати голосування стали відомими ще о першій годині 45хвилин у ніч на 15 травня.
Ужевесь інформаційний світ широко пише, розповідає тисячами голосів про те, щоспівачка Джамала володіє унікальними вокальними даними з великим діапазоном,голос її потужний і пронизливий, у чому могли переконатися всі присутні на стокгольмськійарені Ericsson Globe, а також аудиторія в двісті мільйонів телеглядачів. А трагічнапісенна балада «1944» про долю власного народу, якого неодноразово позбавлялирідної домівки, неперевершена за пісенною логікою і зваженістю виконання.Критики сходяться в оцінці, що вона виконана надзвичайно професійно, чуттєво ізворушливо. З огляду на те, що відбувається нині на Сході України, традиційнадля подібного конкурсу танцювальна ритміка було б як мінімум недоречною. НаписанаДжамалою пісня передала глядачам настрій і маленьку частинку великого болюволелюбного народу, частки України, який з новою силою пригнічуєтьсямосковітською воєнщиною в Криму.
Думається,що українське радіо цю новину повинно було розносити з першої ж хвилиниперемоги нашої співачки по всьому світові. І насамперед для радіослухачівтимчасово окупованих територій Донбасу та Криму. Адже кремлівські пропагандистище уночі почали верещати на всі голоси, що це їхній співак (зайняв третє місцев офіційному конкурсі) має бути визнаний переможцем Євробачення, а не Джамала. Івони, власне, його вважають таким. Так що у Донецьку, Луганську, як меніповідомили знайомі з тих країв, вважають, що переможцем Євробачення-2016 ставрашівець Лазарєв. А державне радіо Київ щодо цього просто мовчить.
Воно,о восьмій ранку, 15 травня ц.р., розповідало про те, як П. Порошенко напередодніу Краматорську твердив свою пісну й нудну мантру про те, що «миром і дипломатією»звільнить Донбас від загарбників.
Думаю,що за таку недбалість, як на мене, то просто таки ворожу байдужість всього радіоначальства до виконання своїх інформаційних обов’язків варто звільняти з роботиусіх, - від керівника медійної галузі до рядового диктора. Бо якби навіть він по-людськивболівав за справу, то міг би з Інтернету, який буквально забитий подробицямиперемоги українки в Стокгольмі, скачати одне=два речення, повідомити їх в ефірпро успіх України. Думаю, що сотні тисяч людей на просторах нашої держави і закордоном чекали цієї новини і не почули її. Бо на українському радіо працюютьчерстві, товстошкірі, апатичні люди, зовсім не журналісти, а буденні споживачігрошей з податків українських громадян. Сірятина проникла й на радію,заполонила його. І це вельми болюче. Образливо…
- Трансплантація органів в Україні: відродження надії чи етичний виклик? Дмитро Зенкін вчора о 16:40
- Американські спонсори російського тероризму Володимир Горковенко 11.01.2025 23:52
- Китайські електрокари та регуляторна політика ЄС: чи є шанс у Європи вийти з кризи? Олексій Гнатенко 11.01.2025 12:47
- Перший президент США, який вступить на посаду із судимістю Світлана Приймак 10.01.2025 17:36
- Советы по обжалованию штрафов за отсутствие военного документа Віра Тарасенко 10.01.2025 17:16
- Три покарання за одне порушення – це абсурд. Маємо залишити одне адекватне Галина Янченко 10.01.2025 16:03
- Колективний договір як гарант трудових прав: практика, виклики, і закордонний досвід Дмитро Зенкін 10.01.2025 15:18
- Фактична перевірка податковою і місце її проведення Леся Дубчак 10.01.2025 13:57
- Про пенсії і справедливісь Андрій Павловський 10.01.2025 12:44
- 50% піратських сервісів – російські. Яку загрозу це становить для українців? В’ячеслав Мієнко 10.01.2025 10:00
- Нові правила ліцензування у 2025 році: що зміниться для бізнесу? Юлія Мороз 10.01.2025 09:49
- Як ірландський досвід (не)резонує українську драму Ірина Голіздра 09.01.2025 16:38
- Опіка над майном безвісно відсутніх осіб: як законодавчі зміни змінюють реальність? Світлана Приймак 09.01.2025 14:21
- Інновація у збереженні енергії в епоху ВДЕ Олексій Гнатенко 09.01.2025 11:37
- Міжнародна енергетична співпраця: виклики, можливості та юридичні аспекти Ростислав Никітенко 09.01.2025 11:36
-
Таки вся Одеса за це пересварилась. Що одесити думають про деколонізацію
60633
-
На Миколаївщині відкрили новий митний термінал – фото
Бізнес 4293
-
Крайня північ України. Новгород-Сіверський – місто, де говорять про обстріли, ціни та "ждунів"
3739
-
Як Ілон Маск перетворює соцмережу Х на політичний інструмент
Думка 2665
-
Чи стане Узбекистан новою точкою на мапі світових архітектурних досягнень — фото
Життя 1821