Непідсудний Путін?

24 серпня 2015 року – 542 день з початку агресії Росії проти України. Напередодні нинішньої річниці Незалежності держави, прем’єр-міністр України А. Яценюк в черговий (мабуть, сотий!) раз пригрозив Кремлю судом за анексію Криму.

11 березня 2015 року Кабмін, відповідно до Постанови Верховної Ради України,  доручив Міністерству юстиції передати в Гаазький трибунал інтерв'ю президента Росії Володимира Путіна із трейлера до фільму виробництва телеканалу "Росія" "Крим. Шлях додому", у якому розповідається про окупацію українського Криму Росією. Мін'юст відправив цей фільм на експертизу, яка виявила в ньому порушення міжнародного права у висловленнях Путіна й міністра оборони Росії Сергія Шойгу. Після цього матеріали передали в Генпрокуратуру для формування позовних документів.

 

Ще у кінці квітня ц.р., як заявив заступник Генерального прокурора України В. Касько, їхнє відомство завершило підготовку документів для спрямування  до Гаазького трибуналу. Для того, щоб вони стали предметом дослідження Гаазького прокурора, потрібно, аби Україна зробила заяву про визнання юрисдикції міжнародного кримінального суду. А такої немає. І навряд чи буде. Принаймні, допоки один великий діяч сучасності матиме крупний власний бізнес у Росії.

 

Відтак, рахуйте вигоди московітів від того, що на їхній території міститься фабрика «Рошен»:

а/.  Вони досхочу їдять шоколад та інші солодощі ексклюзивно від Петра Порошенка, засипають ними так звані ДНР/ЛНР через гуманітарні конвої. (Відеодоказ тут);

б/. Отримують, як стверджує рашівська преса сотні й сотні мільйонів рублів податків на рік від хохляцького бізнесу в Липецьку, на які, припускаю, Кремль утримує терористів на Сході України, котрі убивають українців, платять слідчим і тюремникам, котрі катують у в’язницях наших героїв – льотчицю Надію Савченко, кінорежисера Олега Сенцова, українського еколога Олександра Кольченка, патріотів Миколу Карп`юка, Станіслава Клиха та багатьох-багатьох інших;

в/. Гальмують процес визнання Україною Гаазького трибуналу. Глава держави панічно боїться, що в разі лег ітимізації міжнародного кримінального суду Росія тут же відбере в нього липецький бізнес. Це – по-перше. По-друге, з метою залякування, раша намагатиметься порушити справу проти президента України за начебто вбивства росіян на Донбасі, чого цілеспрямованого, зрозуміло, не було. Але якщо такого лякатися, то навіщо взагалі рядитися в вожді-правителі? Чи не краще йти і займатися бізнесом, не морочити голови мільйонам українців?

 

Що ж ми у результаті маємо?

 

За висновками українських і міжнародних експертів, наша держава може вимагати відшкодування в РФ за завдану шкоду анексією Криму і агресією проти Донбасу трильйону доларів США. Так, принаймні, оцінені вимоги України до Росії у ряді позовних заяв, котрі нібито спрямовані Києвом до Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) у Страсбурзі. (Про це читайте тут.)

 

Я лише не розумію при чому тут ЄСПЛ. Можливо, все тому, що в РФ давно вже начхали на рішення Страсбурзького суду, їх просто ніхто не бере до уваги, а Конституційний суд імені Путіна у Санкт-Петербурзі місяць тому вже виніс вирок щодо реалізації цих вердиктів: "Росія як виняток, може відступити від виконання покладених на неї зобов'язань, якщо такий відступ є єдиним можливим способом уникнути порушення основоположних конституційних принципів". Це начебто  стривожило навіть главу ПАРЕ пані Анн Брассьор. Але й тільки…

 

Територіальні суперечки між державами, відшкодування завданих збитків загалом-то компетенція Міжнародного суду ООН. Але українські керівники туди чомусь зовсім не знають дороги. Боюсь, що й сюди їх не пускає все той же злощасний «Рошен». А що як там Україна виграє? Це ж моментальна втрата частини закордонного бізнесу для того, хто активно ним займається на території агресора навіть під час так званої гібридної війни. Комусь вона це величезне горе – (при обороні Донбасу вже загинуло понад 2100 воїнів), а кому і в лиху годину капає запаморочливий навар…

Крім того, корпорація  "Рошен" гарантує не лише недоторканість Путіна, але й відгороджує Росію від майбутньої виплати Україні контрибуції за нанесені моральні та матеріальні втрати.

 

З цих же проблем, як бачимо, залишається непідсудним для України  і московітський варвар Путін. Це американський сенатор, кандидат у президенти США Джон Маккейн може публічно, на весь світ сказати, що «Путін – головоріз».  Україна подібне може аргументовано довести  в суді з незаперечними підтвердженнями і фактами. Однак «Рошен» не пускає…

І це, до речі, замітьте, четвертий беззаперечний резон щодо того, як шоколадний концерн воює проти України.