Чому "ворожій" газеті "Вести" у нас зелена вулиця?
Тому, що справу фільтрації контрпропаганди довірено правовим невігласам...
Сьогодні зі здивуванням прочитав перли про брифінг голови Державного комітету радіо і телебачення України Олега Наливайка у Краматорську – ознайомтеся тут. Він плакався на те, що очолюване ним відомство вже декілька разів зверталося до Мінюсту з проханням заборонити російськомовну газету «Вести», а міністерство не реагує. Тобто, не бере «фас».
Подібного тупоголового зізнання від керівника центрального органу влади я ще не читав ніколи. От що значить перехідні «золоті кадри» від Януковича, та ще й з рожевощокою комсомольською закваскою. Все скакав чоловік по керівних верхах, по Грушевського, по Хрещатику, а суті справи, якою довірили керувати на державному рівні елементарно не розуміє після стількох посад – загляніть до Вікіпедії. Не уявляю, як можна роками сидіти людям під керівництвом ідіота, який не знає того елементарного, що відомо першокурснику факультету журналістики і юридичного факультету, що закриття видання, навіть ворожого щодо держави, це не компетенція державних органів влади. Ні Мінюсту, ні Верховної Ради, ні навіть Президента України, а лише однієї інстанції - суду. Якщо, звісно, є докази для прийняття такого суворого вердикту.
І це ось саме такі юридично сліпі, бездарні «вожді» нас ведуть в правову Європу. Жах і безумство! Якщо керівник центрального органу влади, перебуваючи на цій посаді вже літ і літ не знає, що коли насправді зібрано достатні факти «антиукраїнських речей», як висловився чиновник щодо публікацій «Вестей», то їм насамперед потрібно дати лінгвістичну оцінку, то що це за управлінець, менеджер? Його навіть не можна тримати на посаді провідного спеціаліста в держустанові, а тут сам голова Держкомітету... Вважайте міністр...
Просто пан Наливайко звик працювати за командою згори - з адміністрації президента, з Кабміну. Наказали - взяв під козирок. А коли там підібралися ще твердокам’яніші персони від нього, бо ж нині на переважній більшості посад підібрані люди не за знаннями, не за розумом, а за станом стосунків до вищих начальників – куми, свати, їхні родичі, діти, коханки, коханці? Тому доводиться показувати на брифінгах свою абсолютну «геніальність».
Чому той же Держкомітет не звернувся за експертизою публікацій до наукових установ, власне, сам не створив подібної комісії з залученням провідних фахівців, учених? Маючи її висновки будь-хто, навіть двірник тієї ж таки держустанови, як громадянин України, може успішно прикрити через СУД таке вороже видання. А цей високо ранговий чиновник, як публічно зізнався, десятками безуспішно пише листи в Мінюст, в той час,коли дивна за своїм змістом і політичним спрямуванням газета "Вести" розпалює в державі далеко не патріотичні настрої в непростий час війни, мільйонними тиражами, на гроші не відомо кого, розповсюджується буквально під вікнами держустанов. Ось вам і наслідок того, що в Україні немає а ні воєнного, а ні особливого стану.
Це все одно, що з молотком та матюком кидатися на телевізор з програмою ОРТ чи "Россия -24"..
До речі, при чому тут Мінюст? Невже в Держтелерадіо не має юристів, щоб пояснили панові Наливайку, що суд і тільки суд регулює подібні питання в правовій державі? Чи тамтешні правники точно з такою ж підготовкою, як сам Наливайко? В подібному, до речі, я уже міг свого часу без міри переконатися, коли в роки недорікуватого Кучми попередники наливайків вольовим способом закривали очолювану мною опозиційну газету «Правда України». Та ж безпардонна, блюзнірська школа, не через суд, демократично вирішувати справу, а вольовим методом, через державний орган. "Призупинивши випуск видання", як учинили колись щодо "Правди України". Ви колись щось чули про таке правове новаторство? До нього підштовхує Мінюст О. Наливайко?
Одне слово, до Мінстеця, який створює якесь потішне інформвійсько, а ніяких зрушень в справі інформування населення, відсічі ворожій пропаганді немає найменших зрушень, як рак із торби вишептався ще один бездарний «керівник-рятівник». І поки вони засідатимуть в уряді, ніякого поліпшення в справі боротьби з окупаційною пропагандою годі сподіватися. Цей кадровий мотлох має залишити керівні печерські пагорби. Що швидше, то краще.
- Довіра - валюта впливу: секрет ефективного лідера Ольга Духневич 02:37
- Трансформація демократії чи її дефіцит - кейс України Ірина Овчар вчора о 22:41
- Брекети після 30: чому ніколи не пізно подбати про усмішку Анастасія Опанасюк вчора о 21:53
- Податкове свавілля в Україні: як держава знищує малий бізнес Олександр Рось вчора о 15:30
- Проблеми з виплатами "бойових" під час лікування за кордоном після поранення Анжела Василевська 29.08.2025 16:07
- ТСК не дала рейдерам захопити фермерське господарство на Київщині Галина Янченко 29.08.2025 16:02
- Оперативний кадровий профайлінг: як швидко оцінити людей і мінімізувати ризики бізнесу Василь Фенчак 29.08.2025 15:42
- Пам'ятати – означає діяти Євген Магда 29.08.2025 10:15
- Стрес під контролем Олександр Скнар 28.08.2025 13:57
- І справедливість для всіх... Євген Магда 28.08.2025 13:48
- "Подарунок" від уряду: як під виглядом підтримки забрали пільги у багатодітних сімей Дана Ярова 28.08.2025 11:00
- Сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом: правда, яку не можна замовчувати Галина Скіпальська 28.08.2025 06:00
- Мобінг: щоденник офісного терору Владислав Штика 27.08.2025 21:13
- "Шість тисяч" як дзеркало держави! Георгій Тука 27.08.2025 18:50
- Втеча майбутнього: як виїзд українських дітей і студентів змінює країну Дана Ярова 27.08.2025 11:00
-
Другий російський регіон повідомив про повну відсутність бензину
Бізнес 14462
-
Два світи, одна країна: чому ветерани відчувають зраду з боку цивільних
13302
-
Україна підписала історичну угоду щодо захисту океанів
Бізнес 10232
-
"Дуже зацікавлені в цьому родовищі". TechMet підтвердила інтерес до літію в Україні
Бізнес 6977
-
Кохання без статусу – як зрозуміти, що ви застрягли в ситуативних стосунках
Життя 6678