Яку країну будують П. Порошенко і А. Яценюк? З відвертими хабарями для Верховної Ради і членів Кабміну безпосередньо з бюджету, з працевлаштуванням "своїх людей" на керівних постах і лискучими портфелями для іноземців? Більшої вакханалії на вершині владної
Не вважаю за потрібне будь-кому нав’язувати свою думку, але на можу не висловитись з цього, як мені здається, вельми важливого приводу. Стало відомо, що глава держави буквально з пелюшок став призначати вихідців рідної кондитерської корпорації Roshen на відповідальні державні посади. Скажімо, в останній день минулого року виконуючим обов’язки голови Національної комісії з регулювання у сфері енергетики і комунальних послуг (НКРЕК) – це та організація, яка відповідає в державі за вмотивовані ціни на енергоносії, житлово-комунальні послуги, себто, найбільш важливий для населення регулятивний орган, призначено знайомого Петру Порошенку хлопчака, якогось Дмитра Вовка, котрому лише 24 роки, і який тільки десять місяців займався реалізацією його цукерків у Москві. Одне слово, фахівець, якого світ не бачив, який врятує Україну. Це щось дуже схоже на те, як було в безмежній пустелі на фешенебельному відпочинку другові Борису Ложкіну подаровано пост глави адміністрації президента, як олігарху Юрію Косюку, теж десь в океані на омрійливій яхті презентовано посаду першого заступника глави цієї контори з координації діяльності силових (!) структур. Вони вже принесли в-в-в-велику користь для держави. Складається враження, що Україна для мільярдера Порошенка перетворилася в потішне ігрище з якимись хворобливими маніпуляціями долями мільйонів людей. Оскільки доволі часто законодавчі, конституційні вимоги буквально ігноруються. Навіть у такій проблемі, як, скажімо, призначення того ж таки виконуючого обов’язки голови НКРЕК, котрий мав би хоча б бути членом даної комісії і мати бодай найменшу уяву про те, чим він насправді має займатися. А то привезли з Москви, як кота в мішку, посадили на трон… Чесно кажучи, мене особисто вже просто жахає цей нескінченний грузинський керівний десант у високі крісла держави. Це щось вельми нагадує макієвсько-єнакієвський призив кадрів на керівні посади для побудови злочинного донецького рейху. Тепер маємо інший, ще загадковіший кавказький експеримент. Чому я так кажу? Тому, що ще не має ніяких позитивних результатів від досліду 2 грудня минулого року, коли було затверджено склад нового Кабміну в якому три ключових посади посіли вчорашні іноземці. А тут А. Яценюк представляє уряду новий потужний іноземний десант у владу. Хто займе керівні крісла цього разу – читайте тут. Крім того, створюється спеціальний фонд, з якого їм платитимуть підвищені ж, зрозуміло, зарплати…
Хоча, як мені здається, репутація цих гастарбайтерів в уряді і поза ним вже здорово підмочена діями недавньої іноземки, громадянки США пані Яресько. Вона нині, як відомо, обіймає посаду міністра фінансів України.
Стало, приміром, відомо, що новий уряд не просто замість бюджету зумів протягти через Верховну Раду «пустушку», фактично чисті аркуші паперу, а й допустити значні фальсифікації в тілі кошторису при його фактичному підписанні як закон, у порівнянні з тим, який затверджувався парламентом. Я візьму для розгляду лише одну так звану «похибку», котра стосується разючого підкилимного, без голосування Верховною Радою, збільшення видатків на апарат Верховної Ради України. Народні депутати, підкреслю, голосували за витрати на "Здійснення законотворчої діяльності Верховної Ради України (КБК 111010)" в сумі 225,5 млн. грн., а вже в підписаному законі значиться 440,5 млн. Наче з неба впало ледь не 220 мільйонів гривень. Що це як не хабар за державний рахунок від виконавчої структури влади всьому депутатському корпусу, позаяк у результаті цієї авантюри заробітна плата слуг народу, а з ними і членів Кабміну зросла вдвоє. Відтак, втілилася в життя мрія таких чесних і ретивих «правдолюбів» як Найєм, Заліщук, Гапко, які криком кричали, що вони заслуговують на гіднішу оплату старань. Яценюк поспіль з Яресько сказали: нате і заткніть свої погані пельки! Ті лишень облизалися… І що ж насправді вийшло. Оновлений парламент, на який ми покладали стільки своїх надій щодо очищення влади, пішов тією ж кривою, кульгавою стежиною, яку протоптали їм усякі негідні «папереднікі», котрі без честі і совісті оббирали народ до копійки, а собі тихенько розширювали повноваження, підпільно збільшували витрати на райське життя. Ці, як бачимо, вчинили ще цинічніше, оскільки обібрали до нитки чорнобильців, пенсіонерів, інвалідів, змусили навіть мешканців допотопних хрущовок платити за тарганами облюбовану нерухомість, а собі зарплати підвищили з п’яти тисяч гривень до дванадцяти. І ніхто, примітьте, в сесійній залі про це навіть не муркне. Ні хвалена зі своїми чеснотами «Самопоміч», ні осередок «Свободи», ні навіть ексцентричний Ляшко та його гренадери. Своя кишеня найближче до шлунку…
Оце вам, друзі, і вся боротьба з корпцією, коли багатомільйонного хабаря вручають всьому депутатському корпусу одразу і членам Кабміну на додачу. Новий українсько=американський бюджетний експеримент у дії!
Я тут знову повертаюся до ролі завізного міністра фінансів пані Наталі Яресько. До речі, колишнього співробітника Держдепу США. Я б зрозумів би її, якби після ночі з затвердження парламентом державного бюджету на 2015-ий рік вона вранці 29 грудня подала у відставку, заявивши, що як чесна і справедлива людина, не може миритися з фальсифікаціями, які учинив уряд Арсенія Яценюка щодо бюджету. Це було б, напевне, якраз по-американськи! Бо на такі маніпулювання економічною конституцією держави, які учинив прем’єр-міністр України, вона, як головний охоронець бюджету, його фундатор, принципово не згодна. Була ще одна нагода вчинити подібно, коли її, думаю, змушували підкинути цього шикарного цільового хабаря парламенту. Але ж пані Яресько не набралася мужності й тоді. Гадаю, що все це є державним злочином з боку прем'єр-міністра, і з боку ж, напевне, і міністра фінансів. І тому переконаний, що подібні безпринципні варяги вилізти з корупціної біди Україні не допоможуть. Вони точнісінько такі ж безчесні вороги простого українського народу, як і наші доморощені, готові знову й знову обкрадати людей заради свого персонального благополуччя, служіння ненависним олігархам.
