Призначте Юрія Луценка Уповноваженим Майдану з контролю за владою

Ситуація в Україні нині така, яким учора було станоновище на великому розвідувальному корветі «Славутич», коли з усіх боків його атакували вороги, кидали бойові гранати під борти корабля,  з кувалдами і вогнепальною зброєю лізли на корму і баки, але українські моряки не здавалися. Відбивали атаку за атакою.  З усіх сил обороняли свою територію…

Мільйонами болів усе це проймає, неймовірно пече, розкраює серця українців. Величезною тривогою  за долю держави, насамперед громадян, які виявилися заручниками агресорів на окупованих територіях був пройнятий буквально кожен виступ на Майдані під час чергового недільного віче. Емоції декому навіть не давали змоги закінчити промову – люди не соромлячись плакали у всіх на виду. І це тільки додавало сили, згуртованості, ненависті Майдану до ворогів…

Одначе й у такі хвилини розраю потрібно мати тверезий розум, розсудливість, знати, що робити далі, до чого закликати, куди вести людей.

Скільки разів уже переконуюся в тому, що в екстремальних ситуаціях найбільшу кмітливість,  здогадливість, тямущість завжди проявляє чомусь за такої тривожної пори ВІДСТАВНИЙ політик Юрій Луценко. Людина найбільш підготовлена з числа всього нинішнього політичного бомонду, інтелігент, справжній інтелектуал, із досвідом політика і бранця, партизана і повстанця. Він знову оприлюднював цікаві пропозиції для виходу з кризових обставин, закликав владу перестати бавитись у перерозподіл портфелів за партійними принципами. Пропонував саме тут, на Майдані, позаяк і він немає доступу до нових чинуш у високих кабінетах. Радив негайно створити, під егідою міжнародного Червоного Хреста, місію для вивезення з Криму сімей українських військовослужбовців. Закликав голів великих і малих міст ініціювати перед депутатськими сесіями ініціативи про виділення для переселенців із півострова по одному відсотку квартир для вимушених внутрішніх мігрантів, яких зі своїх домівок вигнала путінівська агресія.

Було й багато інших ініціатив від ряду виступаючих на віче. Зокрема, про негайний розгляд законопроектів і прийняття Верховною Радою України низки законів щодо боротьби з корупцією, люстрацією влади, посилення інформаційної війни з ворогами держави, тими, хто безперешкодно зі злими намірами проникає на наші території, чинить заколоти й безчинства, піднімає над нашими державними установами прапори сусідньої держави. Щодо останніх пропонувалося ввести сувору кримінальну відповідальність, яка практикується в інших країнах.

Є загроза того, що всі ці чесні пропозиції, ініціативи, устремління людей можуть перетворитися на чергову публічну говорильню, яка безслідно кане у вічність. А подібні ділові, гарячі пропозиції понад усе повинні б перетворитися на першочергові рішення, закони. І тільки так ми б могли перемогти.

Отже, я веду до того, що Майдан має мати в Уряді, у Верховній Раді свого єдиного, але бойового Уповноваженого. Якщо хочете – Комісара Майдану. Представника Волі Народу за наглядом, за контролем дій влади. І таку роль найкраще міг би виконати якраз Юрій Луценко. Якщо, звичайно, він дасть слово перед всім народом України, що зможе бути незалежним від магічного впливу Тимошенко, на яку чомусь він у стократ чесніший, справедливіший і розумніший, поклоняється. Він у новій ролі має стати таким, якими, власне, закликає бути новий високопосадовців – безпартійними професіоналами. Себто, нині у них не повинно бути ніяких авторитетів ні перед ким, тим паче партійних. Для всіх них є один престиж і Бог – Вільна, Незалежна, суверенна Україна В КОРДОНАХ СІЧНЯ 2014 РОКУ…

БЕЗ ТАКОЇ ЛЮДИНИ ВСІ РІШЕННЯ M АЙДАНУ ПЕРЕТВОРЯТЬСЯ У  ПОРОЖНІЙ ЗВУК… ОСОБЛИВО Ж ЗА НИНІШНЬОГО ЦИНІЗМУ НОВОЇ ВЛАДИ, ЯКА ВСЕ ЧИНИТЬ НА СТАРИЙ ЛАД…