Люстра і суддівський корпоратив…
Якщо люстра в маєтку сідді коштує 27 тисяч доларів США, то скільки ж це він доль поламав? А будинок має три поверхи. А в дворі стоїть Бентлі. І все ж примітьте "зароблено" "Іменем України"!? А ми навіть його злодієм не можемо назвати...
Яке б здавалося відношення має люстра на стелі моєї кімнати до політичної ситуації в державі. А ви лишень послухайте і вдумайтесь…
Отже, мої домашні на Cвятого Миколая вирішили зробити мені подарунок, позаяк їм здалося, що люстра в кімнаті, де я строчу блоги і пишу книги начебто застаріла. Купили обновку. Бо та що висіла – продукт іще часів гіперінфляції. Точно пригадую, що, здається. 1995-го року виклали за неї 195 тисяч купонів. П'ятиріжковий освітлювач, котрий би, напевне, ще з років двадцять служив правдою і вірою, але коли вже так сталося - нехай нам уже звеселяє життя...
Обновка кілька днів лежала запакованою, аж якось зустрічаю знайомого електрика. А він тільки й тим заробляє, що лагодить і чинить, допомагає людям із налаштуванням електроприладів.
Словом, вішає він ту люстру, я йому допомагаю – то інструмент подам, то на стільця стану якийсь край притримаю. Коли майстер взагалі на якусь мить мені передав потримати під стелею не прикріплений освітлювальний прибор, дружина аж зойкнула:
- Вона ж упаде, розіб'ється…
- А що, дуже дорога ваша люстра? – про всяк випадок справляється електрик.
- Та 517 гривень…
Той злегка пирснув сміхом і каже:
-Я вже їх навішався, і, слава Богу, ще жодної не розбив. Нещодавно з помічником ладнав в одному домі… Ось там уже ж намучились. Уся люстра геть позолочена. З гірського кришталю. Вартує понад 27 тисяч доларів… Ексклюзивно замовляли в Чехії. Але кріплення зробили незграбно. Як не повішаємо – криво висить. Довелося підрізати. Якби побачив хазяїн – інфаркт би його точно вхопив…
- А хто ж цей господар? – проявляє традиційну жіночу зацікавленість дружина.
- Суддя… Мешкають, знаєте, вдвох із дружиною в триповерховому особняку. Все в золоті, паркети, двері такі, мабуть, як у Межигір'ї…
Нині смеркає рано. Сиджу за столом, замість того, аби читати-писати, знічев'я блискаю світлом під стелею – оволодіваю, так би сказати, технікою дистанційного управління люстрою з пульта. Яке ж досягнення цивілізації – навіть до вимикача не потрібно йти…
Коли враз озивається мобільний телефон. Слухавка оживає голосом давнього товариша.
-Ти в народне об'єднання "Майдан" не записався? – запитує прямо з порогу.
- А що сталося? – справляюся, знаючи його енергійну вдачу: він завжди телефонує з якоїсь конкретної оказії.
- Та думав, можливо, маєш якісь телефони їхнього керівництва…
- Так що ж приключилося?
- Знаєш, у справах оце щойно був побіля ресторану "Прага", найдорожчого в столиці. Там, кажуть, чашка чаю коштує чотириста гривень…
- І що, не дали чаю?
- Не дали. І тобі не дадуть. Бо в них передноворічний корпоратив сьогодні. І корпоратив знаєш чий? Суддівський. Ресторан закритий, нікого не обслуговує… Гуляє котрийсь із верховних судів… Двір забитий найдорожчими авто. Самі лише лискучі Порше, Бентлі, Інфініті, Лексуси найновіших марок. Усі баришні в доргих шубах, манто, в золоті, діамантах. начебто парад найкоштовніших прикрас. Артисти всі завізні - тільки московські… Скільки ж це вони людських доль скалічили, паскуди, щоб так шикувати!? Скількох до нитки обібрали!?
- А Майдан тут причому?
- А хотів запросити зо три сотні людей з Майдану на корпоратив. Аби просто прийшли в зали, подивилися на це зарозуміле бидло, яке від імені держави чинить над нами наругу. Обдирає людей на кожному кроці. Щоб повстанці розполохали трохи цю шушваль, обдали їх майданним димком багать… Ніякої наруги не допускати, тільки в очі злодюгам подивитися. Щоб пацюками розбіглися по норах…
Проснувшись вранці, в одну мить згадую всі вчорашні події, легеньким порухом пальця запалюю люстру. М'яке світло заливає кімнату.
Від слова "люстра" походить очищувальне значення "люстрація". Ні, відчуваю, без мене там не обійтися. Одягаюся, їду в центр столиці, записуватися до народного об'єднання "Майдан". Не баріться і ви, друзі…
- От трансфера технологий к инновационному инжинирингу Вільям Задорський вчора о 21:33
- Начинается фаза глобального разгона инфляции и масштабных валютных войн Володимир Стус вчора о 18:53
- Омріяна Перемога: яким українці бачать закінчення війни? Дмитро Пульмановський вчора о 18:12
- Баланс між обставинами злочину та розміром застави Богдан Глядик вчора о 17:09
- Люди в центрі змін: як Франковий університет створює сучасне академічне середовище Віталій Кухарський вчора о 16:32
- Інноваційні виклики та турбулентність операційної моделі "Укрзалізниці" в агрологістиці Юрій Щуклін вчора о 14:16
- Тіньова пластична хірургія в Україні: чому це небезпечно і як врегулювати ринок Дмитро Березовський вчора о 11:30
- Модель нової індустріалізації України Денис Корольов 17.04.2025 20:15
- Історія з "хеппі ендом" або як вдалося зберегти ветеранський бізнес на київському вокзалі Галина Янченко 17.04.2025 16:18
- Ілюзія захисту: чим загрожують несертифіковані мотошоломи Оксана Левицька 17.04.2025 15:23
- Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків Акім Кібновський 17.04.2025 15:17
- Топ криптофрендлі юрисдикцій: де найкраще розвивати криптобізнес? Дарина Халатьян 17.04.2025 14:18
- Червоні прапорці контрагентів у бізнесі Сергій Пагер 17.04.2025 08:44
- Ринок праці України: виклики та тренди 2025 року Ілля Літун 16.04.2025 19:23
- Терези Феміди: статистика виправдувальних вироків в Україні – симптом чи вирок системі? Олександр Крайз 16.04.2025 17:10
-
Оприлюднено текст меморандуму щодо угоди про копалини
Фінанси 13315
-
Потужність Rheinmetall в Україні значно перевищить заплановані 150 000 снарядів на рік
Бізнес 12001
-
FT: Raiffeisen призупинив продаж російської "дочки" через зближення США та РФ
Фінанси 5145
-
"Червоні двері, жовті двері": небезпечна гра серед підлітків чи черговий тренд із TikTok
Життя 4377
-
Сто днів на відповідь: став остаточно зрозумілим дедлайн Трампа для Путіна
Думка 4030