Пов’язані особи. Новий вектор у судовій практиці

Судова практика в Україні по питанню сплати податку на прибуток у діяльності з пов ’ язаними особами може піти дещо іншим напрямком . У зв’язку з цим у податкових органів можуть з’явитися додаткові важелі впливу на платників податків, у т. ч. можливість коригування податкової звітності останніх та виходу суб’єктів господарювання з позаплановими перевірками.

На такий висновок наштовхує аналіз ухвали Вищого адміністративного суду України від 04.09.2013 року, постановленої за результатами розгляду справи № 826/719/13-а, в якій відображено правову позицію суду касаційної інстанції з питань податкового обліку витрат, понесених платником у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам, за правилами, що діяли до впровадження трансфертного ціноутворення.

Така позиція суду полягає в тому, що відповідно до норм п п. 153.2.6 п . 153 ст . 153 Податкового кодексу України в податковому обліку з податку на прибуток витрати, понесені платником податку у зв'язку з продажем товарів пов'язаним особам, не можуть перевищувати доходи від такого продажу. При цьому поняття витрат, понесених у зв'язку з продажем товарів, у розумінні зазначеної норми Податкового кодексу України , охоплює всі витрати, що підлягають урахуванню в податковому обліку у зв'язку зі здійсненням відповідної операції з продажу (в тому числі собівартість товарів), а не лише витрати на збут, які передбачені п п. 138.10.3 п . 138.10 ст . 138 Податкового кодексу України. Ці витрати сукупно не можуть перевищувати доходів платника податку від продажу товарів, робіт, послуг пов'язаній особі. Надлишок витрат (перевищення їх суми над сумою доходу від продажу) не підлягає відображенню в податковому обліку з податку на прибуток.

Ця позиція викладена в листі Вищого адміністративного суду України від 10.10.2013 р. № 1386/12/13-13 та доведена до відома до усіх адміністративних судів України.